ВІД ПОЖЕЖ НАС РЯТУВАЛИ ТІЛЬКИ ДОЩІ

То спека, то зливи… Або й одночасно, як у США: у Каліфорнії горять ліси, Нью-Йорк потопає… В Україні цього року справді дощами заливало, сипало градом, були й спекотні рекорди, але до таких масштабних пожеж, як торік, на щастя, не дійшло. Хоча загроза була, та й залишається на майбутнє. А Європа таки «горіла»…

Директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж (РСЄЦМП) доктор біологічних наук Сергій Зібцев розповів про катастрофи у Європі та чи горітимуть наші ліси.

Спілкувалися скайпом – пан Сергій саме був у Зоні відчуження, де минулої весни згоріло понад 67 тис. га лісу. Це абсолютний рекорд за весь час після катастрофи в Чорнобилі. Найперше спитав у нього про Грецію, Італію, Туреччину, де саме вирували пожежі: чому там не можуть зупинити вогонь? Адже далеко не бідні країни…

ГРОШІ НЕ ДОПОМОЖУТЬ

– Так, здавалося б, мали упоратися швидко і не допустити таких втрат. Туреччина має одну з найкращих систем реагування на пожежі в Європі. Норматив – 15 хвилин, протягом яких прибуде вертоліт або пожежний автомобіль. Бачив, як це працює в Анталії: пожежні «Мерседеси», супутниковий зв’язок, літаки, гелікоптери, навчений персонал. Усе, що можна зробити – зробили. Але шалених збитків, людських жертв уникнути не змогли, – розповідає Сергій Зібцев.

Це вказує на те, що лідери в пожежогасінні – США, Канада, Туреччина – досягли межі можливого. Подальше вкладання коштів у техніку проблему не вирішує.

– У США ресурси практично необмежені, але все одно горить. Нас возили в Монтану, найбідніший штат. Але нам і до Монтани далеко. Плани української влади з посилення спроможності пожежотехнічних служб важливі, проте не вирішать проблеми. Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) закуповує в кожну частину нові пожежні авто після масштабних пожеж 2020-го. Але не думаю, що якби торік у Зоні чи на Житомирщині було задіяно не 100, а 300 авто, щось би суттєво змінилося. І села на Луганщині однаково б згоріли. На тлі змін клімату саме нарощування засобів гасіння не допоможе, – каже експерт.

Пожежі стали некеровані. Їх не можуть приборкати навіть найкращі протипожежні сили, наприклад, каліфорнійські або австралійські.

“ЗАКРУЧУВАННЯ ГАЙОК” ЗАМАЛО

За словами директора РСЄЦМП, в Україні зараз є два підходи. Перший просувають Комітет з екополітики Верховної Ради, міністерства, відомства. Це «закручування гайок» – збільшення штрафів за спалювання рослинності тощо. Плюс нарощування вже згаданої технічної спроможності.

– Штрафи, мабуть (дослідження ж не проводилося), мали свій ефект. Та люди все одно спалюють залишки рослинності, хоч і є враження, що менше. Докорінно поведінку не змінили. Щодо спроможності, то глянемо на Житомирщину. Там зробили великі інвестиції в трактори, нові пожежні рукави, зв’язок, пожежні водойми, відеоспостереження. Сподіваються, що це спрацює. Хоча досвід говорить про інше. Торік там у пік пожеж була задіяна вся техніка, але це мало допомогло, – говорить Сергій Зібцев.

В іншому напрямку, до певної міри вимушено, рухається Луганщина. Тут після вигорання минулого літа 40 тис. гектарів лісів отримали один пожежний автомобіль. Тоді згоріли села Муратове, Сиротине, Смолянинове. Лісгоспи області бідні, ділового лісу практично немає, тож немає що продати й отримати кошти на пожежну безпеку.

– Тому основний акцент роблять на залученні місцевих органів влади, громадянського суспільства, мобілізації всіх. Сьогодні громадська думка різко засуджуватиме аграрія, який спалює пожнивні рештки. Люди, які ризикують стати причиною пожежі, опиняються у прицілі громадського осуду, їх поведінка стає неприйнятною, – каже Сергій Зібцев.

Підхід Житомирщини реалізують у Туреччині, Греції, Італії. А от Португалія або Іспанія більше схожі на Луганщину.

– Луганщина швидше доб’ється результату через запобігання пожежам, а не гасінням. У Греції 2018 року місто Маті згоріло повністю, 98 людей загинули. Греки тоді теж вибирали стратегію. Розробляли її із Глобальним центром моніторингу пожеж (ГЦМП). Вона полягала в залученні громадянського суспільства, а в гасінні природних пожеж пріоритет дають лісівникам, а не ДСНС, яка не буває в лісах. Проте з відставкою прем’єра Ципраса цю стратегію не реалізували. ДСНС, яка там має мільярди євро, залишилася головною. Зараз уряд Греції знову повертається обличчям до стратегії 2018 року, – розповідає науковець.

За ініціативи Зібцева та його колег в Україну запросили професора Йогана Голдаммера із ГЦМП. За місяць розробили стратегію. Зокрема, заклали ідею створення невеликого спеціалізованого органу влади з управління ландшафтними пожежами – з підпорядкуванням безпосередньо уряду, який вестиме постійний моніторинг, знатиме, скільки і де є відповідні кошти і матиме найвищий мандат у своїй сфері.

Розробку стратегії підтримало Міндовкілля, зараз завершується громадське обговорення документа: https://mepr.gov.ua/news/37619.html

– Фінансування окремого не було. Що змогли, те зробили. ДСНС цю стратегію не підтримує. Вважає, що проблему таких пожеж може, але не хоче вирішити Держлісагентство. А Держлісагентство каже, що треба грошей, – продовжує Сергій Зібцев.

ПРОГНОЗ ДЛЯ УКРАЇНИ

Я поцікавився у Сергія Зібцева, чи в Україні зробили висновки з торішніх пожеж і подій у Європі?

– До нас 2016-го приїжджали провідні фахівці Лісової служби США. Зустрічалися в Зоні. Американці чітко тоді сказали: жодне окреме відомство саме не справиться, ключ – міжвідомча співпраця. Ми спробували цю пораду втілити в Зоні. Але, на жаль, не вдалося.

Поради американців слухали представники і Держлісагентства, і ДСНС, і Мінагрополітики, і МВС. Але не почули. Досі. Всі ці роки нам не вистачає політичної волі. Ми йдемо шляхом Греції-Туреччини. Міністр Аваков хотів закуповувати гелікоптери у Франції тощо.

А от Португалія ухвалила іншу стратегію, створила невеликий центральний орган, що здійснює координацію всіх дій.

– А що в нас треба робити просто зараз?

– Змінювати ландшафт на пожежостійкий. Суцільні масиви соснових лісів фрагментувати листяними. Головний незасвоєний урок – вразливість населених пунктів. До п’яти найбільш вразливих щодо пожеж лісгоспів у Луганській і Харківський областях примикають 66 сіл та містечок. Це 50 тисяч людей. Не дай Боже, почне серйозно горіти – треба проводити евакуацію.

Суцільні сосняки, особливо на Півдні і Сході – це порохова бочка. Після 2020 року це наче всі зрозуміли, але… От зараз ДСНС дала доручення місцевим органам влади зорати навколо сосняків. Хто в ОТГ і сіль/міськрадах це робитиме? Де братимуть кошти? Ну добре, знайшли кошти. Зорали на стандартну ширину 2,8 метра. Це ж не зупине пожежу. Можу показати відео чорнобильської пожежі, яка закидала головешки на 500 метрів.

– І де вихід?

– Я казав голові Держлісагентства: треба створювати пожежостійку структуру лісу мінімум 500 метрів навколо населених пунктів. Але поки що ні Ліспроєкт (організація, що планує, проєктує всі суттєві зміни у лісах. – авт. ), ні голова Держлісагентства цим не займаються. У них інші проблеми – інвентаризація, реструктуризація тощо.

– Що таке пожежостійка структура?

– Це коли крони не торкаються одна одної. Тоді якщо загориться, то вогонь піде тільки низом, лісники з цим справляться. А коли вогонь летить із крони на крону (верхова пожежа), та ще й при сильному вітрі, зупинити його практично неможливо. Але керівництво Держлісагентства не збирається здійснювати кардинальні кроки. Переживають: а що скажуть люди. Бо такі зміни означають проріджувати ліс, рубати. Так, у нас люди дуже негативно сприймають рубки. Тому треба пояснювати суть цих заходів. Бути чесними в усьому, вести чесно всі інші справи. Тоді повірять.

На Луганщині мене активісти спочатку мало не побили – не дамо ліс рубати, і все. Пояснив їм: або густий ліс, або село. А в селі живе мама, яка не хоче їхати в евакуацію. Бо хата – це все, що в неї є. Врешті-решт все зрозуміли і сказали, що самі підуть рубати, аби тільки хтось грамотно позначив дерева для рубки. Я в захваті від луганських волонтерів. Наприклад, із села Кудряшівка: вони ще торік зрозуміли, що не треба чекати на когось, а брати справу у свої руки. У них тоді евакуювали лише одну вулицю, але «вражень» вистачило.

– Як домогтися координації зараз, доки ще немає ні стратегії, ні плану її реалізації?

– Перестати сваритися. Підтримати лісників. На Луганщині вони просто діяли героїчно, хоча їх і сприймали інколи, як «ворогів народу». На нараді в ОДА я сказав: якщо не буде лісівників – згорите повністю за 10 років. Вони діяли як професіонали: гасили вогонь не за три тисячі гривень зарплати, а за совість. Ми провели тренінг у Кремінському лісгоспі, на який приїхали й активісти з Рубіжного, і деесенесник із Сєвєродонецька, люди з різних установ. Спочатку були взаємні претензії, критика, а потім – взаєморозуміння, налагодження контактів, способів співпраці. Треба говорити одне з одним.

– Грамотне розрідження лісу, тренінги. Що іще?

– Кожне село слід проаналізувати з погляду пожежної безпеки. Зараз починають щось робити, коли вогонь займеться. Але це вже пізно, і часто вихід – тільки евакуація. Тобто, втрата будинку, зруйноване життя. Страхування у нас не працює. Тож – самі маєте дбати про безпеку. От не було як слід усе зроблено, і село Сиротине згоріло наполовину. Адже між селом і лісом росли дерева, на околиці були дерев’яні споруди.

Та й евакуацію теж потрібно робити правильно. Мають бути навчені люди, які боротимуться за порятунок села: гасити прилітаючі іскри, знищувати первинні загоряння. Добре, якщо є з кого таких набирати. Саме такі чудові люди й працювали на Луганщині. Справжні патріоти, і вони готові за себе боротися. В області немає рубок головного користування, немає можливості заробити на продажу ділової деревини. Але там переймаються проблемами, намагаються збалансувати інтереси лісу і людей. Прислухаються до вчених, виконують кожне рішення за підписом військово-цивільної адміністрації. В області добре знають, коли треба все кидати і гасити пожежі. Розуміють, в які дні є реальна небезпека. Місцеві підрозділи Гідромету вчасно надають інформацію.

– А як з метеоінформацією в інших областях? Наскільки пам’ятаю, незадовільну роботу метеорологів називали однією з причин минулорічних пожеж.

– Тепер краще. Є розпорядження керівника Укргідрометцентру – залучили науковців, кліматологів. Прогрес відчувається. Наскільки дозволяє відомча розпорошеність, звичайно. У Луганській області не знали про це розпорядження, доки ми не розповіли. Але вже вивчили, проаналізували й користуються. Тут публікуються карти щоденної пожежної небезпеки. А в інших областях – ні. Надсилають ці карти в ДСНС області, а далі – вже як складається…

НАЙКРАЩІ ІНВЕСТИЦІЇ – В НАУКУ

– Якісь іще висновки з торішніх уроків зробили?

– Знов таки – де як. У Житомирській області зараз у кожному обході є пожежна водойма. Так, це треба, і лісові дороги теж, але… Якщо відновити згарища сосною, через 20 років буде знову величезне багаття. Питається, чому не відновили дубом, іншими листяними? Немає, знову ж, кому про це думати. У Держлісагентстві пожежною безпекою займається одна людина на посаді начальника відділу охорони і захисту лісу. Все…

У країні та регіонах не усвідомили досі ролі боліт, річок, не піднято на державний рівень їхнє збереження, відновлення, охорону. А саме вони забезпечують водність. Сухі водойми, болота – сухий ґрунт, сухий ліс – далі зрозуміло.

– Що пропонує наука для попередження й боротьби з пожежами у природних екосистемах?

– Є два відомчі лісові інститути. Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації в Харкові, наприклад, почав займатися пожежами тільки після 2020 року.В Україні 2,7 мільйона гектарів сосни, мільйон із них – на півдні, але в країні немає лабораторії лісової пірології. Немає досліджень. За межами Національного університету біоресурсів та природокористування, в якому працює наш Центр моніторингу пожеж, фахівців можна перелічити на пальцях однієї руки.

Наприклад, Житомирщина зараз активно працює над покращенням пожежної безпеки, але не на основі наукових рекомендацій, аналізів, звітів, а так – як досвід підказує. Було б значно ефективніше, якби за цю справу взялася наука. Було б зрозуміло, куди саме слід вкладати гроші.

Адже збитки від пожеж – мільярдні. Тільки в Зоні відчуження торік вони склали мільярд гривень, і ще стільки ж у Житомирській області. А завдяки рекомендаціям науки їх було б значно менше. А головне – з пожежами можна було б успішніше боротися.

На фото:

Директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж (РСЄЦМП) доктор біологічних наук Сергій Зібцев та професор Йоган Голдаммер з Глобального центру моніторингу пожеж.

Сергій Зібцев проводить навчання з гасіння пожеж.

Джерело: Відкритий ліс. https://www.openforest.org.ua/180588/.

Олег ЛИСТОПАД Газета “Світ”, № 34 – 35, вересень 2021 р.