Науковець і громадсько-політичний діяч світового рівня: на гуманітарно-педагогічному факультеті відзначили 155-річчя М.С.Грушевського

  Сьогодні, 23.09.2021 р. у Національному університеті біоресурсів відбулася наукова конференція за міжнародної участі «Громадсько-політична та наукова діяльність М.С.Грушевського в міжнародному вимірі (до 155-річчя від дня народження)».
 Організаторами конференції виступили гуманітарно-педагогічний факультет НУБіП України та Комунальний заклад вищої освіти «Барський гуманітарно-педагогічний коледж» імені Михайла Грушевського».
  Це вже п’ятий науковий захід, присвячений будівничому української державності, який було проведено кафедрою міжнародних відносин і суспільних наук. Увагу наукової спільноти привертали історичні читання «М.Грушевський: ми не іконописці, а історики», круглі столи: «Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ –нацією, країна – державою (М.Грушевський)», ««Діяльність Михайла Грушевського на посаді голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка», Міжнародну науково-практичну конференцію «Феномен Михайла Грушевського як державного діяча, науковця, громадянина (до 150-річчя від дня народження)» .

   У роботі конференції брали участь 140 дослідників - науковців, викладачів, аспірантів і студентів закладів вищої освіти.
   Географія закордонних учасників охоплювала Грецію, Ізраїль, Білорусь, Литву, Великобританію, Польщу, США.
  Учасники з України представляли провідні наукові установи: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ – Київське і Львівське відділення; Інститут історії України НАН України; Історико-Меморіальний Музей Михайла Грушевського; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса; Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НААН; музей-заповідник українського гончарства в Опішному; Національну наукову сільськогосподарську бібліотеку Національної Академії Аграрних наук України.

  Широко були представлені заклади освіти: Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Кременчуцький національний університет; Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка; Київський університет імені Б.Грінченка; Житомирський державний університет ім. І.Франка; Київський національний університет культури і мистецтв; Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія (м.Запоріжжя, Україна); Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника; Ужгородський національний університет; Полтавський юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; Національна академія статистики, обліку та аудиту; Київський інститут інтелектуальної власності та права Національного Університету «Одеська юридична академія»; Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»; Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського; ДВНЗ «Калуський політехнічний коледж»; Конотопський індустріально-педагогічний фаховий коледж Сумського державного університету; Професійно-фаховий коледж Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка; Яблуницький ЗЗСО 1-ІІІ рівнів Івано-Франківської області; Бородянський спеціалізований ЗЗСО 1-ІІІ ступенів Київської області; ЗОШ №128 м.Київа.
  З вітальним словом виступила на пленарному засіданні декан факультету Інна Савицька та Начальник науково-дослідної частини Університету Володимир Отченашко, які яка наголосили на важливості усвідомлення постаті М.Грушевського як будівничого української державності.

  Їх підтримав доктор політичних наук, член Наглядової Ради НУБіП України і модератор пленарного засідання Микола Томенко, який відзначив важливість здобутків політичного періоду діяльності вченого, зокрема запровадження традицій парламентаризму в УНР.

  До учасників конференції звернулася декан гуманітарно-педагогічного факультету Комунального закладу вищої освіти «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського», доктор педагогічних наук Майя Мороз, яка наголосила на популяризації самої постаті та ідей М.Грушевського для виховання почуття патріотизму серед молоді, зазначивши, що в Вінничина має глибокі зв’язки з родиною Грушевських, а в самому коледжі проведення заходів, пов’язаних з М.Грушевським є щорічною практикою.

 
   У ході пленарного засідання виголошено та обговорено 15 доповідей, які розкрили багатогранність особистості М.Грушевського. Серед інших увагу викликали доповіді Валерія Солдатенка, доктора історичних наук, професора, член-кореспондента НАН України, головного наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (Київ, Україна) «Про наукове обґрунтування М. Грушевським платформи Української революції (березень – квітень 1917 р.)»; Надії Щербак, доктора історичних наук, професора (Київський інститут інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» (м. Київ, Україна) «М.Грушевський і створення схеми української історії»; Святослава Юсова, кандидата історичних наук старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України (м. Київ, Україна) «Перше вшанування постаті Михайла Грушевського в Колумбійському університеті. 1938 р.»

 
   Серед інших доповідачів – доктори історичних наук Пиріг Р.Я., Ковальчук О.О., Ковалевська О.О., Любовець О.М., Щербак Н.О., Рубльов О.С., Стрілець В.В., доктор юридичних наук Козаченко А.О., кандидати історичних наук Халак Н.В., Юсов С.Л., Ціватий В.Г.

  Родзинкою пленарного засідання стала презентація фільму «Дім Грушевських» — спільного проєкту Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, Історико-меморіального музею Михайла Грушевського, який створено за підтримки Фонду Ганса Зайделя в Україні. Автор тексту — директорка Історико-меморіального музею Михайла Грушевського, кандидат історичних наук Світлана Панькова, продюсер — Тетяна Крюковська, ведучі — науковці Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Юлія Найдух, Микола Федяй.

   Обговорення значення наукового доробку та громадсько-політичної діяльності М.Грушевського продовжилося на секційній панелі, участь в якій брало понад 100 учасників (on-line 55, of-line в аудиторному режимі 50). Модератор, завідувач кафедри міжнародних відносин Василь Стрілець поставив контраверсійне питання: Чи брав активну участь М.Грушевський в українському русі спротиву після повернення до Радянської України?, що викликало жваву дискусію серед учасників.

  Алла Киридон, доктор історичних наук, професор, директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» (м. Київ, Україна) виступила з доповіддю «Історична персоніфікація як маркер політики пам’яті».
  Олена Любовець, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» (м. Київ, Україна), яка виступала і на пленарному засіданні, ознайомила присутніх із проєктом Великої енциклопедїї України, зазначивши, що 30-томне видання вже існує в елекетронній формі, там узагальнено понад 60 тисяч наукових термінів.
  У доповіді доцента кафедри журналістики і мовної комунікації Тетяни Чумак охарактеризовано вклад Грушевського у розвиток журналістики.
  Вікторія Шеховцева-Бур’янова, аспірантка кафедри філософії та міжнародної комунікації окреслила проблеми української ідентичності, наголосивши, що на початку ХХ ст. наявність цієї риси взагалі ставилося під сумнів.
   Андрій Сорокін, аспірант кафедри міжнародних відносин і суспільних наук, ознайомив присутніх із результатами своїх наукових розвідок, які торкаються меморіалізації пам’яті Грушевського в друкованих ЗМІ, зокрема газеті «Хрещатик».
  На панелі відбулися виступи студентів, серед яких найбільший резонанс викликали доповіді Софії Безкоровайної (спеціальність «міжнародні відносини», 2 курс), Арсенія Мотузюка (спеціальність «агроінженерія», 1 курс).
  Обговорення проголошених доповідей у форматі «круглого столу» з елементами дискусії дозволило якнайширше осягнути феномен постаті М.Грушевського, який є беззаперечними лідером боротьби українців за державну незалежність. Особливо активними в обговоренні та дискусіях були магістри спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії».
 Учасники конференції відзначили важливість популяризації наукової та публіцистичної спадщини М.Грушевського як найбільш виразної постаті серед будівничих української державності.

Олена Кропивко,
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук