Надаємо психологічну підтримку учасникам освітнього процесу

       На виконання доручення ректорату університету Навчально-науковий центр виховної роботи і соціального розвитку та Центр Соціально-психологічної служби організували і впровадили в практичну діяльність надання безкоштовних консультацій та допомоги. В ході зустрічі з старостами академічних груп поступив запит на надання такої допомоги всім учасникам освітнього процесу, як викладачам так і студентам.

      В наслідок захворювання на Covid 19 за висновками вчених у багатьох пацієнтів розвивається виражений астенічний синдром, який значно погіршує їхню якість життя й істотно знижує працездатність. У таких осіб може тривалий час зберігатися запалення низької інтенсивності в головному мозку, зниження припливу крові до мозку, автоімунне ушкодження мозку чи поєднання цих аномалій.
    Найчастіше постковідний астенічний синдром проявляється психічними проблемами та загальним виснаженням хворого. Найпоширенішими проявами астенії при постковідному синдромі є: швидка втомлюваність; дратівлива слабкість (підвищена збудливість, яка швидко змінюється виснаженістю); афективна лабільність із рисами примхливості та невдоволення; сльозливість; розлади пам’яті.
    В умовах пандемії Covid 19 та збільшення обмеження в умовах локдауну більш посилено працюють фахівці Навчально-наукового центру виховної роботи і соціального розвитку та соціально-психологічна служба кафедри психології, метою їх діяльності постають різноманітні питання пов’язані з проявами постковідного періоду, особливо з сформованими тривожними станами, надмірне хвилювання за особистий стан здоров’я та майбутнє, труднощами особистої мотивації до навчання.   

docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf_UTtWvv5iDYHGE0K_p_0vgOWBQqioPKKqUNgT9lqNdwUm6w/viewform, заповнивши яку студенти, аспіранти, викладачі та співробітники можуть отримати безкоштовну психологічну допомогу.
    З початку переходу у червону зону міста Києва та безпосередньо нашого університету, найбільш поширеними зверненнями до психологів центру і соціально-психологічної служби є: неконтрольована тривога та пригнічений стан – 70%,

 

складнощі з мотивуванням в навчанні та левова частка, а точніше понад 80% – надмірне хвилювання за майбутнє.

     

      Піклуйтесь про свої базові потреби. Добре висипайтеся. Під час хвороби ви, скоріш за все, погано спали. Стрес також негативно впливає на сон. Перевірте, чи навколо вас немає подразників, які можуть вас турбувати – наприклад, занадто багато світла чи шуму. Зменште уживання кофеїну та алкоголю. Ваш раціон повинен бути корисним та різноманітним.
Будьте фізично активними. Це допомагає знизити рівень стресу та знижує ймовірність депресії. Але збільшуйте фізичну активність поступово, маленькими кроками.
      Підтримуйте соціальні зв’язки. Це є важливою складовою вашого психічного здоров’я. Розмова з іншими людьми допоможе знизити рівень стресу та знайти шляхи розв’язання тих проблем, які виникають в процесі вашого одужання. Якщо ви живете усамітнено, підтримуйте зв’язок із друзями та рідними телефоном або через інтернет.
Займайтесь приємною діяльністю, що не викликає втоми. Це можуть бути фільми, розважальні та пізнавальні шоу, музика, читання – все, що вас розраджує і розслабляє.
       Практикуйте дихальні вправи. Навіть просте повільне ритмічне дихання може вас заспокоїти й подарувати відчуття відпочинку.
Люди, які важко перехворіли, перебували на штучній вентиляції легень, можуть зіткнутися з проблемами концентрації уваги, запам’ятовування та чіткого мислення. Такі складнощі іноді минаються за декілька тижнів або місяців, але в деяких випадках тривають довше.
      При виникненні проблем із роботою мозку: 

Збільште фізичну активність. Попри слабкість, задишку чи втому, поступово вводьте легкі фізичні вправи в повсякденне життя. Почати можна з оздоровчих вправ та вправ на зміцнення м’язів.
Регулярно займайтесь «гімнастикою для мозку». Це можуть бути нові захоплення, загадки, ребуси та кросворди, будь-які ігри зі словами та цифрами, вправи на розвиток пам’яті та навичок швидкого читання. Почніть із тих вправ, які є для вас цілком доступними, і поступово підвищуйте складність.
      Допомагайте собі не забувати важливі речі. Для цього застосовуйте списки, нотатки, нагадування на телефоні.
Все, що ми робимо, в тому числі миття, одягання, приготування їжі, а також робота та дозвілля забирають енергію. Після важкої хвороби рівень енергії може бути нижче, ніж раніше, а деякі звичні завдання можуть потребувати більше зусиль. При цьому можуть допомогти наступні стратегії:
Ставте реальні цілі відповідно до самопочуття. Скоригуйте власні очікування щодо об’єму того, що ви здатні зробити за день. При сильній втомі, задишці або слабкості великим досягненням буде навіть, якщо ви просто встанете з ліжка, помиєтеся та одягнетеся.
    Зберігайте енергію. За можливості, виконуйте завдання сидячи, наприклад, коли приймаєте душ, одягаєтеся або готуєте їжу. Не ставте перед собою завдань, для виконання яких потрібно стояти, нахилятися, високо тягнутися або сидіти навпочіпки протягом тривалого часу.
Не поспішайте. Відпочивайте від важких для вас справ, виконуючи між ними якісь простенькі завдання. Виділіть час на повний відпочинок протягом дня.
   Приймайте допомогу інших. Вам спочатку може бути важко доглядати за дітьми, ходити по крамницях, готувати їжу або керувати автомобілем.
    Не переобтяжуйте себе. Повільно повертайтеся до навантажень, які ви мали до хвороби. Не беріть на себе виконання всіх повсякденних справ, доки не відчуєте, що готові. За потреби, домовтесь із роботодавцем про виконання простішої роботи та поступове повернення до повного об’єму своїх робочих обов’язків.
    Нагадаємо, що Принципи організації соціально-психологічної допомоги є: особистісно-орієнтований підхід до роботи з клієнтами; стимулювання активної позиції того, хто користується психологічними послугами; формування у слухачів прагнення до самовдосконалення і самоосвіти.
    Також Ви можете звернутись до нас якщо: Ви повністю поглинуті певними думками та не можете від них відсторонитися; Ви відчуваєте себе засмученим, наляканим, розгубленим, роздратованим, самотнім; Вам важко сконцентруватися на чомусь та приймати рішення; Ви перебуваєте у стані безнадії, безвиході, гніву чи провини; Ви маєте відчуття, що життя йде шкереберть: наростають сімейні конфлікти, втрата дружби, проблеми на роботі або в навчальному закладі; і нарешті, Ви просто хочете, щоб хтось Вас підтримав та допоміг.
     Отже, всі звернення, які надійшли до фахівців центру, отримали зворотній зв'язок та необхідну за запитом консультацію та допомогу. Жодне звернення не залишається без уваги.

 

директор ННЦ ВР і СР
Ірина Курінна,
фахівець відділу виховної
роботи і соціального розвитку,
ННЦ ВР і СР