Пожежні запобіжники

5 лютого 2021 року

Нова система захисту лісів повинна ґрунтуватися на запобіганні, ранньому реагуванні та готовності громад.

В Україні триває робота над розробкою Державної стратегії та Плану дій з удосконалення національної системи управління ландшафтними пожежами. Нещодавно у рамках її підготовки відбувся національний круглий стіл. До онлайн-участі у ньому долучилися представники Міндовкілля, екологічного парламентського комітету, Центру глобального моніторингу пожеж із Німеччини та українські науковці.

Нагадаємо, підготовка цього стратегічного документа мала досить серйозні причини – квітневі масштабні пожежі на Житомирщині та в Зоні відчуження ЧАЕС. Відтоді на рівні Уряду та парламенту кипить робота над створенням запобіжників, аби подібне вогняне лихо не повторилося. Від наукової спільноти за цей час пролунало чимало рекомендацій та порад, що саме варто врахувати під час розробки нових нормативних актів, щоб вони справді мали ефект, бо, приміром, збільшення штрафів за порушення пожежної безпеки у лісах саме по собі нічого не змінить, потрібно паралельно вчити громади, що живуть біля лісу, як захистися самостійно від вогню.

На цьому вкотре наголосили науковці під час круглого столу, представивши результати всеукраїнського опитування постійних лісокористувачів та структур, діяльність яких пов’язана з охороною природних ландшафтів від пожеж та їх гасінням. Опитування проводила робоча група з розробки проєкту Державної стратегії національної системи управління ландшафтними пожежами.

У ньому взяли участь 154 респонденти у 21 області України. Так, 62% опитаних вважає існуючу систему охорони лісів та ландшафтів від пожеж такою, що має серйозні недоліки і потребує удосконалення, решта – що система не працює і потребує повного переосмислення та реорганізації. У респондентів запитували, що, на їхню думку, потрібно зробити для покращення системи охорони лісів від пожеж? 21% опитаних вважає, що треба оновлювати матеріально-технічну базу лісгоспів, 14% – передбачити державне фінансування на охорону лісів від пожеж, по 11% опитаних зазначили на необхідності посилення відповідальності громадян та землекористувачів, на використанні сучасних систем та технологій для виявлення пожеж і на активній просвітницькій роботі з населенням. Загалом це опитування – як зріз нинішнього стану справ у лісовому секторі. Як отримані дані допоможуть у подальшій роботі над стратегією захисту лісів від пожеж, детальніше розповів професор кафедри лісівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України, директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев.

– Сергію Вікторовичу, які основні висновки Ви зробили із проведеного опитування серед лісокористувачів?

– Головне, що охорона лісів від пожеж повинна бути вдосконалена. Так вважає більшість респондентів. Є міністерства, які визначають політику, є державні агентства, які її реалізують, є підприємства, які безпосередньо запобігають та гасять пожежі. На всіх трьох рівнях є розуміння того, що треба удосконалювати або змінювати цю систему. У першу чергу, підприємства вважають, що треба більше техніки та кращу зарплату. Досвід квітня показує, що коли пожежі досягають катастрофічних масштабів, кількість машин не має ніякого значення. Деякі підприємства та Держагентство лісових ресурсів якраз на цьому й акцентувало увагу, що треба орієнтуватися на запобігання та раннє реагування на пожежі.

Опитування показало пріоритети роботи – це запобігання, раннє реагування та висока готовність. Важливо ще раз нагадати Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів, що без фінансування лісової галузі пожежі продовжаться. Було прийнято Урядом та міністерствами багато кроків від квітня 2020 року, у тому числі парламентом, Прем’єром, всі ці кроки нічого не дали, оскільки найгірша пожежа трапилася 30 вересня на Луганщині.

Більшість підтримує думку, що треба щось міняти, та як саме – чіткого плану немає. Тепер на основі цього опитування ми розробимо концептуальне бачення – що треба створити. А передусім, це пожежостійкий ландшафт. Бо зараз система охорони створена таким чином, що лісівники займаються лісами, а заплавами, пасовищами, сільськогосподарськими угіддями не займається ніхто. Пожежостійкий ландшафт передбачає, що пожежа не набуде такої великої сили, потрапить на якийсь бар’єр.

Друга пропозиція – де саме відомства можуть зупинити цю «ядерну реакцію», на яких етапах можна запобігти катастрофічним сценаріям. Коли з’явиться концепція, ми організуємо другий круглий стіл, щоб усі могли висловити свої зауваження.

– Позиція учасників першого круглого столу була єдиною чи були розбіжності?

– У ДСНС не зовсім погоджуються з нашою концепцією. Значить, треба ще раз збиратися, вислухати один одного, але треба розуміти, що з джерелами вогню реально нічого не зробиш, бо це люди. Вся діяльність Верховної Ради була направлена на боротьбу із джерелами вогню, відповідно, – збільшували штрафи. Ще у квітні був прийнятий закон про підвищення штрафів у 100 разів. І це нічого не дало. Тому треба розуміти, що хтось буде підпалювати ландшафт і цього не зміниш. Тоді що ми можемо змінити? Або горючі матеріали у ландшафтах, або служби, які вчасно зреагують. І населені пункти повинна бути готові себе захистити. Вони повинні зрозуміти, коли ДСНС приїде, а коли не зможе. Сподіватися, що кожен дім буде захищений – марно. Ці висновки – головні, але як донести ці думки до тисяч населених пунктів, які поблизу лісів? Хто повинен працювати з громадою – це незрозумілий механізм.

– Я чула від деяких сільських голів, що самі спілкуються з людьми, хтось створює добровольчі загони, купує пожежні машини, але таких одиниці…

– Створити добровольчий загін – це одне, але ж людей треба вчити, бо треба знати основи, як відбувається пожежа, розуміти, які чинники на неї впливають. Добровольчі дружини – це велика небезпека для їхнього життя, якщо вони всього не знають і не готові. Або ж волонтери, досвід західних країн показує, що волонтери проходять навчання, отримують екіпірування та мають страховку, як професійні пожежники.

– Які шанси, що Ваші напрацювання, розроблена Вами концепція буде врахована та почута, якщо вже є певні протиріччя? І як зараз, загалом, просувається робота над стратегією?

– Над нею працюють науковці та практики, менше міністерства та відомства. Ми проведемо обговорення, врахуємо зауваження та передамо готову концепцію Уряду. Далі ми нічого не можемо зробити. Нас невелика група людей, тобто далі буде все залежати від того, як це Уряд буде реалізовувати. Бо в нас у законодавстві написано дуже багато правильних речей. Скажу крамольну річ – якби дотримувались правил безпеки у лісах України, жодної великої пожежі не було б. Але Уряд не платить зарплату, поліські лісгоспи повинні щоденно щось продавати, щоб оплатити видатки. Південні лісгоспи просто зруйновані. Кваліфіковані кадри часто втрачені. Перебудова відбулася на економічну діяльність. Якщо сказати виробничникам, що вони повинні охороняти ліс від пожеж, нам скажуть, що вони повинні виживати. Патріотизму до лісу немає, оскільки Уряд формував таку політику, що лісівники кинуті напризволяще та змушені виживати. Це наслідки державної політики.

Щодо стратегії, вже відбулося два засідання робочої групи, невдовзі планується третє, хоча ще у червні я попереджав, що під час наступної пожежу загинуть люди, давайте щось робити із тих пропозицій, які ми підготували. Результати бачимо. До квітня, скоріше за все, нічого суттєвого знову не буде зроблено. Якщо будуть посухи – будуть пожежі, якщо буде вологе літо – може, нам пощастить.

Джерело: газета "Природа і суспільство", Інна Лиховид

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook