Дистанційне навчання та відпочинок студентів факультету тваринництва та водних біоресурсів

•  Доброго дня. Представтесь, будь ласка. Де ви знаходились на період карантину коли відбувалося дистанційне навчання?
• Доброго дня. Мене звати Делік Петро Петрович, я студент 2-го курсу скороченого терміну навчання факультету тваринництва та водних біоресурсів спеціальності «Водні біоресурси та аквакультура». В період карантину коли було навчання я знаходився в гуртожитку, оскільки підпрацьовую в Києві.

• Христос Рождається! Я Мар'яна Юришин, студентка 3 курсу ВБР, факультету тваринництва та водних біоресурсів. У період пандемії, знаходжуся вдома, в своїх мальовничих Карпатах.

• Чи легко Ви адаптувалися до дистанційного режиму навчання?
• Петро: До дистанційного навчання адаптувався швидко, адже з ним я ознайомився з початку свого навчання в університеті.
• Мар’яна: Так, звичайно, адаптувалася, але в певними труднощами, адже ми звикли до «активного» виду навчання: лекції, пари, відвідування різних культурних заходів, відпочинок з групою, гуртки. Хоча не легко, але ми ввійшли в ритм «домашнього» навчання, і сприйняли його.
• Чи комфортно Вам було спілкуватись з викладачами? Можливо маєте побажання для викладачів?
• Петро: Роботою викладачів особисто я задоволений, вони вчасно та коректно подавали усю інформацію, щодо навчального матеріалу, які поступово опрацьовували. Таким чином особисто для мене якихось побажань для викладачів немає.
• Мар’яна: З викладачами завжди було комфортно. Завжди зрозуміють та допоможуть. Побажань немає ніяких, адже вони для мене як друзі.
• Скільки часу в день витрачали на самостійне навчання, тільки чесно?
• Петро: В середньому на самостійне опрацювання матеріалу я витрачав близько 6-7 годин. Час затрачався на виконання лабораторних робіт, конспектування лекцій, адже коли конспектую основну інформацію, воно краще запам′ятовується. Позитивним під час дистанційного навчання є те, що в будь-який час є можливість перепочити, або змінити вид діяльності.
• Мар’яна: В загальному на навчання витрачала приблизно від 4 до 8 годин. Все залежало від кількості поданого матеріалу та його опрацювання.
• Чи вдавалося під час карантину займатися спортом, читати книжки, або займатися улюбленою справою?
• Петро: Так, звичайно. Особисто я встигав робити увесь навчальний матеріал, а після навчання ще підробляти, бо на мою думку треба самого себе забезпечувати та допомагати рідним, близьким в таку скрутну годину. По суті, на дистанційному навчанні ти сам собі режисер і можеш планувати розпорядок дня як сам того бажаєш. Особисто я, через те, що звик пізно лягати спати, в гуртожитку стараюсь висипатися, тому на сон витрачав достатньо часу, прокидаючись близько о 8:15 год. ранку. До 9:30 год. дня я займався своїми справами, потім приступав до опрацювання занять, які в мене були за розкладом.

• Мар’яна: Ну звичайно! Оскільки я дуже люблю активно проводити час, я відвідувала історичні пам'ятки Карпат, яких я так люблю, прогулянки в горах, читання книг та вишивання бісером.

• Чи були якісь нарікання на технічну складову під час дистанційного навчання?
• Петро: Так, існували певні проблеми з підвисанням сайту в денний час, а особливо, під час сесії через велику кількість користувачів. Але в моєму випадку я майже не стикався з цими незручностями, бо усе вчасно виконував та надсилав на портал у другій половині дня.
• Мар’яна: В дистанційному навчанні були певні нюанси. В таких маленьких гірських селах Карпат, як моє - це відсутність інтернету або поганий зв'язок, тому не завжди вчасно могла здавати лабораторні роботи, або модулі.
• Як проходять Ваші зимові канікули?
• Петро: Зимові канікули минають добре. Майже всі свята я перебував удома, в зимовий період в селі завжди є чим зайнятися. В основному я допомагав батькам по господарству, дивився улюблені фільми, спілкувався дистанційно з друзями. Оскільки я говорив, що я працюю, то після свят я повернуся в гуртожиток і продовжу працювати щоб досягти своїх успіхів.
• Мар’яна: Зимові канікули в Карпатах – це щось особливе, це неймовірне казка, яку щороку всі чекають, дорослі та діти. Різдвяний дух та святковий настрій присутній в кожного західного українця, незважаючи на пандемію та певні заборони. Святвечір в рідному колі, гучна коляда під будинком, вертеп, маленькі посівальники, «полазники», не кожному знайомі ці слова, але тут, без цих слів ніяк. Свята тут являються таким веселим та незабутнім. Ці традиції передаються з діда прадіда, щороку вони повторюються, але по своєму «особливі» та ніколи не забуваються.

• Якщо все так добре, можливо варто більше давати студентам бути вдома і потроху переходити на дистанційне навчання? Наприклад у зимовий період, коли погода на вулиці може бути дещо екстремальна.
• Петро: Дистанційне навчання вдома, або в гуртожитку – це добре, але все ж не вистачає контакту з викладачами та студентами. Людина достатньо соціалізована особистість, тому сидіти в чотирьох стінах за комп’ютером не дуже весело. Тим паче, що наш університет має таку прекрасну геолокацію: поряд ліс, природа. Після пар завжди приємно прогулятися до гуртожитку або територією університету. Особисто я, з нетерпінням чекаю відновлення аудиторного навчання. Наприкінці хочу побажати усім студентам та викладачам міцного здоров′я, наснаги, благополуччя, терпіння, подальшої плідної праці й нових творчих успіхів!
• Мар’яна: Дистанційне навчання – по-своєму добре, і зручне, але не вистачає спілкування з друзями НУБіП, особистого контакту з викладачами рідненького факультету тваринництва та водних біоресурсів, спільних заходів групи разом з нашим куратором.
• Наприкінці хочу додати, наближається останнє різдвяне свято «Йордань» в нас його так називають або Водохреща Христове, бажаю всім студентам, викладачам та всім, всім всім - скупатися в освяченій водичці, бути здоровими, щасливими та з новими силами приступати до навчання в другому навчальному семестрі НУБіП України.

Христос Рождається!
Славімо Його!

Інтерв’ю провели
М. Хижняк та Н. Рудик-Леуська
кафедра гідробіології та іхтіології