День Святого Миколая: історія, традиції та сучасність

     Свято, коли вночі з 18 на 19 грудня під подушкою з’являються подарунки називають

Святим Миколаєм.

     Історія виникнення свята є благородною. Миколай Чудотворець народився у ІІІ-ІV ст. до нашої ери у Візантії, у заможній родині. В юному віці йому розповіли про бідну сім’ю, яка складалася з трьох дочок та батька. За звичаями, дівчина не могла вийти заміж без приданого. Отже, три сестри не могли стати дружинами і приречені були бути повіями. Коли Миколай почув цю історію, він протягом ночі закидував у вікно до дівчаток шматки золота. Микола допоміг красуням вийти заміж та жити щасливо. Існує повір’я про те, що Микола Чудотворець потай приносив до будинків знедолених теплі речі, іграшки та їжу.

     Традиції святкування Дня Миколая, започатковані в Німеччині, збереглися й дотепер. Для отримання дарунка треба покласти свої черевички або шкарпетки біля каміну. Вважається, що Святий Миколай приносить ласощі, шкільне приладдя, іграшки слухняним дітям, а неслухняним кладе різочку під подушки. У своїх листах до Миколая дітлахи пишуть не тільки побажання, але й вибачення за погані справи. Вірять, що Святий Миколай Чудотворець ходить з осликом, тому малюки поряд із черевиками ставлять тарілочку з морквою для тварини. На Миколая не можна лаятись і обманювати інших або давати нездійсненні обіцянки. Прийнято просити вибачення і прощати інших.
     З часом свято перейняли сусідні країни, а відтак про нього дізналася й Україна. Раніше старші господарі запрошували селян, щоб зварити пшеничного пива. Влаштовували гостину, після якої всі весело з піснями їздили на санях довкола села. Дітям цього дня дарували особливе печиво – «миколайчика».

     Від 6 червня 2006 року президент України підписав указ «Про заходи щодо відродження традиційного народного мистецтва». 19 грудня 2006 року в Івано-Франківській області відкрито комплекс «Садиба Святого Миколая». Тут облаштований робочий кабінет Миколая і його помічників. Діти щодня можуть взяти участь у майстер-класах з виготовлення іграшок, відвідати кімнати-музеї новорічних різдвяних прикрас. Також є кімната-музей природи, яка розповідає про тварин та рослини Карпат. У будинку працює пошта, куди надходять листи від дітвори з усіх куточків України. На кожен із них Миколай дає відповідь за допомогою своїх помічників. Проводяться благодійні акції «Подарунок від Святого Миколая», театралізовані свята «Ой, хто, хто Миколая любить» і багато інших заходів.
     Цього дня громадська організація «Пласт» проводить заходи для дітей-сиріт. У Львові щороку проходить акція «Миколай про тебе не забуде!»: в місті організовується «Фабрика святого Миколая», куди жителі приносять подарунки та пожертви для сиріт, а ввечері 18 та 19 грудня активісти розносять їх дітям. До свята приурочують й інші події. У Києві та Львові традиційно 19 грудня відкривають різдвяну ялинку.

     Тож шануймо це прекрасне свято, яке дарує нам родинний затишок, тепло людських стосунків, нагоду згадати про тих, хто найбільше потребує нашої участі і допомоги, світлі моменти спілкування з дітлахами, відчуття дива. Як добре, що Святий Миколай існує, даруючи нагоду кожному із нас згадати серед невпинного швидкісного потоку щоденних турбот найголовніше, що він, насамперед, – Людина, і що найголовніше – бути щасливим і дарувати це щастя іншим!

Зі святом, вас, дорога університетська родина!

Оксана Мажар,
студентка спеціальності
«Соціальна робота», групи CР-20001б