Студентські наукові проекти!

У кінці вересня та на початку жовтня 2020 р. на кафедрі управління та освітніх технологій гуманітарно-педагогічного факультету, в рамках студентського наукового гуртка «Методологія та методика наукових досліджень», керівник професор Ніна Журавська, відбувалися презентації студентських наукових проектів з тем «Інформатизація вищої освіти як наукова проблема», «Формування та реалізація проектів і програм у сфері  управління персоналом» та «Демократизація у сфері національного та глобального управління».

Проектні групи магістрів розкрили актуальність тем, об’єкт, предмет, мету, методику експерименту та теоретичні основи дослідження.

Тетяною Сусло була акцентована увага на інформатизацію  освіти  не  тільки як на комп’ютеризацію, а й як на  процес,  який  має  свої закономірності,  свої  стадії  розвитку,  це  зміна мислення, способів  діяльності, управління, вільна  орієнтація  у  сфері інформаційних технологій. Магістри у своїх доповідях наголосили, що у монографії Станіслава Ніколаєнка «Стратегія розвитку освіти України: початок ХХІ століття»  відзначається, що підвищення  вимог  до  якості  освіти,  рівня  її інформатизації, якості професійної підготовки та ефективності управління, вдосконалення технічних засобів  передачі  інформації  потребують удосконалення  навчально-матеріальної  бази, здійснення комп’ютеризації навчальних закладів, впровадження  інформаційно-інноваційних технологій, нових економічних та управлінських механізмів  розвитку  освіти,  забезпечення ефективної підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Презентуючи тему «Формування та реалізація проектів і програм у сфері  управління персоналом», у своєму виступі представник проектної групи Денис Сінгаєвський, акцентували увагу, що управлінські дії, спрямовані на виконання проекту, поділяються на ті, що охоплюють планування проектних завдань, їх інтеграцію, координацію, реалізацію. Загалом усі управлінські дії, спрямовані на виконання проекту, декомпозуються у п’ять груп управлінських процесів: ініціація, планування, виконання, моніторинг, завершення. Сучасні підходи до виконання проектних дій передбачають успішне виконання проектів і вимірюється критеріями «продуктивності», «ефективності» та «належного виконання». За японськими стандартами проектного менеджменту, належне виконання проектних дій передбачає: по-перше, дотримання правових, етичних норм й міжнародних стандартів; по-друге, використання налагоджених бізнес-процесів, відповідних методів/процедур, що задовольняють очікуванням стейкхолдерів (зацікавлених сторін проекту). Сучасні критерії до виконання проектних дій спонукають менеджерів проектів до безперервного професійного удосконалення своїх здібностей: перетворювати місію проекту у конкретні завдання, процеси, види робіт, шляхи і методи їх виконання; забезпечувати створення продукту проекту в умовах специфічних обмежень із використанням усіх груп управлінських процесів (ініціація, планування, виконання, моніторинг, завершення); гарантувати максимальне задоволення зацікавлених сторін від результатів проекту, узгоджуючи можливі конфлікти їх інтересів.

Розкриваючи предмет дослідження з теми «Демократизація у сфері національного та глобального управління», магістри наголосили на впливові глобальної демократії на розвиток системи державного управління перехідних суспільств (заняття гуртка проходило не в аудиторії). Катерина Стасьок зазначила, що глобальна демократія як відносно нове явище, привнесене процесами глобалізації, являє собою формування та реалізацію всезагальної системи політичних цінностей, яка може бути впроваджена на паритетних засадах у межах будь-якого суспільства незалежно від рівня його геополітичного розвитку і стратегії його внутрішньої чи зовнішньої політики.

Закономірно глобальну демократію пов’язують із західноєвропейським вектором суспільного розвитку, який характеризується усталеною системою демократичних цінностей, але це не обов’язково означає, що ці цінності можуть поділятись та відповідно впроваджуватись у межах кожного суспільства. Особливою мірою ці цінності можуть відрізнятися між державами з різними історико-культурними передумовами, традиціями та історичним досвідом розвитку. Жодною мірою глобальна демократія не враховує фактора історичної спадкоємності в поширенні відповідних демократичних цінностей, передусім йдеться про «експансивне» насадження стандартів суспільної життєдіяльності, легітимованих окремою державою.

Підводячи підсумки виступів представників проектних груп студентського наукового гуртка «Методологія та методика наукових досліджень», акцентувалася увага на методах теоретичних досліджень:  мислений експеримент (комбінації образів, матеріальна реалізація яких є неможливою); ідеалізація  (формування мисленого уявлення про об’єкт шляхом виключення умови, необхідної для його реального існування); формалізація (створення узагальненої знакової моделі, яка дозволяє шляхом операцій зі знаками уявляти структура об’єкта і закономірності процесів, що протікають); аксіоматичний метод  (прийняття в якості істинних бездоказові положення, з яких на основі формально-логічних доказів виводяться всі інші). Та було наголошено, що студентські проекти магістрів першого року навчання беруть участь у відборі до ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей у 2020/2021 навчальному році. На кафедрі управління  та освітніх технологій створена комісія про проведення конкурсу студентських наукових робіт.

Ніна Журавська,
професор кафедри управління та освітніх технологій,
керівник наукового гуртка