Пам’яті видатному вченому, патріарха вітчизняної механізації лісогосподарських робіт професора Івана Зими

     13 лютого (31 січня за старим стилем) цього року виповнилося 120 років від Дня народження Івана Митрофановича Зими – непересічної постаті, просвітника та наукового діяча в сфері механізації лісового господарства, людини з великої літери, знаної та шанованої не тільки в Україні, а і далеко за її межами.

     До Дня працівника лісу та з нагоди видатної дати в ННІ лісового і садового господарства відбудеться відкриття меморіальної дошки на фасаді 1 навчального корпусу, відбудовою якого опікувався Іван Митрофанович.

     Народився Іван Митрофанович у селі Великі Бубни Полтавської губернії (пізніше Чернігівської, а нині Роменського району Сумської області) в сім’ї безземельних запорізьких козаків. Батько І.М. Зими – Митрофан Зима до революції працював чорноробочим на винзаводі, а після 1917 року був візником, тесляром, столяром.
     Після закінчення інституту упродовж 10 років з 1924 до 1933 рр. Іван Митрофанович працював у Томському лісовому технікумі, де викладав дисципліни «Технічна механіка», «Лісова тяга з лісовим машинознавством», «Сухопутний транспорт лісу». З 1928 до 1933 року, паралельно з роботою в технікумі І.М. Зима читав курси лекцій з дисциплін «Лісоексплуатація», «Технологія дерева та внутрішньозаводський транспорт лісу» студентам лісотехнічного факультету Сибірської промислової академії.
     У 1933 році, у зв’язку із закриттям факультету за наказом Наркомлісу, Івана Митрофановича було переведено у Київський лісотехнічний інститут на посаду викладача. Доцент І.М. Зима ініціював заснування в інституті першої в СРСР кафедри механізації лісорозробок, після створення якої був призначений її першим завідувачем. Іван Митрофанович Зима понад 30 років очолював кафедру, яка міняла у роки воєнного лихоліття місцезнаходження, змінювала і продовжує змінювати свою назву (механізації лісогосподарських робіт, механізації лісового господарства, механізації лісогосподарських робіт і лісоексплуатації, технології лісогосподарського виробництва), але попри все завдяки далекоглядності її очільника, його уміння підбирати кадри на перспективу та організаційному таланту залишалась провідною.
     Працюючи на посаді завідувача кафедри Київського лісотехнічного інституту І.М. Зима у 1940 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Механізація збору насіння деревних порід» та отримав науковий ступінь кандидата технічних наук.
     У роки війни Іван Митрофанович очолював кафедру механізації лісогосподарських робіт і лісоексплуатації Брянського лісотехнічного інституту, евакуйованого до м. Советськ Кіровської області. Під час перебування в інституті, поряд з основною роботою викладача, Іван Митрофанович писав підручники, виступав з доповідями на оборону тематику, проводив роботу з підготовки до весняних сільгоспробіт зі студентами, службовцями та викладачами.
     Після звільнення м. Києва від окупантів на початку 1944 року наказом Головлісохорони І.М. Зиму було відізвано в Київ і він повернувся до попередньої роботи на посаду завідувача кафедри механізації лісового господарства. Одночасно його було призначено на посаду уповноваженого з відбудови зруйнованого корпусу Київського лісогосподарського інституту та налагодження його роботи. За успіхи з відновлення інституту Івана Митрофановича наказом ректора КЛТІ за №109 від 19 жовтня 1944 р. було премійовано відрізом матерії на костюм, 20-ма метрами тканини та парою калош.
     Ще до початку війни, зусиллями Зими І.М. у Київському лісогосподарському інституті, було створено та обладнано першу в країні машинну залу кафедри механізації лісогосподарських робіт. Під час війни все обладнання та машини були знищені. За перші три важкі повоєнні роки під керівництвом Івана Митрофановича обладнання машинного залу кафедри було не лише відновлене але й поповнене новими експонатами, моторами та машинами.
     Цікавою є історія про підготовку та видання підручника «Механізація лісогосподарських робіт» для студентів лісогосподарських інститутів, підготувати який уряд СРСР в 1940 р. доручив кандидату технічних наук, доценту І.М. Зимі. Доручення було підписано особисто Й.В. Сталіним. Перше видання підручника вийшло в Москві у 1948 р. У цьому ж році його було перекладено на китайську мову і видано в Китаї. Польське фахове видавництво «Рольниче і лєсне» оперативно підготувало репринт виданого підручника і реалізувала його лісовим факультетам Польщі.
     У 1957 р. за підготовку підручника І.М. Зимі була присуджена наукова ступінь доктора сільськогосподарських наук, а в 1958 р. наукове звання професора.
     Друге (1964 р.) і третє (1976 р.) видання вже відомого у світі підручника були видані у співавторстві з його соратником, доктором технічних наук Т.Т. Малюгіним. Четверте видання підручника – перероблене, доповнене і перекладене на українську мову було здійснене співробітниками кафедри технології лісогосподарського виробництва НУБіП України (наступницею кафедри механізації) у 2006 р. вже після смерті обох авторів.
     Крім педагогічної роботи І.М. Зима проводив значну науково-дослідницьку роботу та надавав допомогу виробництву як консультант. Очолювана Іваном Митрофановичем кафедра проводила плідну роботу з надання консультативної допомоги з питань механізації трудомістких процесів лісогосподарського виробництва та впровадженню наукових досягнень.
     До 1975 р. І.М. Зима працював професором кафедри механізації лісогосподарських робіт і лісоексплуатації Української сільськогосподарської академії. Після виходу на пенсію Іван Митрофанович продовжив роботу на кафедрі на посаді професора-консультанта до 1984 р.
     Проробивши більше 50 років на викладацькій роботі Іван Митрофанович взірцево виконував обов’язки педагога, науковця, методиста-організатора навчального процесу і при цьому не втрачав зв'язок із виробництвом. Під керівництвом Зими І.М. було розроблено оптимальну структуру машино-тракторного парку лісогосподарських підприємств України. Свою науково-педагогічну роботу Іван Митрофанович успішно поєднував з громадською діяльністю як член київської міськради та активний учасник науково-технічної ради при Раді міністрів СРСР.
     Студенти та колеги знали Івана Митрофановича як гарного лектора, який чітко, просто і в той же час науково викладав курс, зацікавлюючи та збираючи велику аудиторію слухачів. Серед фахівців І.М. Зима мав авторитет відомого, видатного за своїми науково-методичними здобутками спеціаліста в галузі механізації лісового господарства та користувався заслуженою повагою у студентів, викладачів та виробничників.

     Усі, хто знали професора І.М. Зиму завжди пам’ятатимуть велику за зростом, величну і водночас просту і світлу людину, яка навчаючи майбутніх лісівників завжди дбала, аби вони ставали передусім справжніми людьми, громадянами своєї країни.

Віктор Маурер,
завідувач кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій
Ольга Токарева,
доцент кафедри лісівництва