День не для палких промов, а для переосмислення пройденого шляху

 Напередодні найважливішого державного свята ми поцікавилися у молоді, наших студентів, що для них означає День незалежності.

Роман Галицький, військовослужбовець Збройних Сил України.
  - Я поки що не студент НУБіП, але днями вже подав документи на наймирнішу у світі професію – лісівника. Ми з моїм товаришем по службі Олександром Ганичем скористалися такою можливістю, коли наша 96-та бригада повернулася до столиці із зони ООС. Прийнявши присягу на вірність українському народові там, де гримлять гармати, з особливим почуттям гостроти розумієш, що таке Батьківщина і що значить для тебе її незалежність.
Тож не питайте, хто ми і що для нас День незалежності: ми діти незалежної України – і цим все сказано.

Євген Підсуха, студент 3-го курсу факультету інформаційних технологій.
  -   Мене завжди залучають до організації святкувань, зокрема і Дня незалежності України, – як звукорежисера. І урочистість цього свята передається в крові вже якось підсвідомо. Що для мене День незалежності особисто? Відчуття того, що я – частинка тієї молодої порості української нації, яка проросла на граніті Майдану під час тодішньої революції, зміцнювалася на Помаранчевій революції і загартувалася під час Революції гідності. Бо саме молоді – жити в новій країні, такій, якій хочеться, почуватися громадянами України і відчувати за це гордість. Ми – нащадки тих, хто поліг під Крутами, і повинні продовжити їхню справу.
Уляна Гончаренко, студентка 2-го курсу спеціальності «Філологія (німецька мова)».
   - День Незалежності – це своєрідний день перемоги. Перемоги над собою, над стереотипами, над гнітом. Наша країна ще занадто молода, щоб впевнено стояти на ногах, але її справжній день народження, який ми святкуємо 24 серпня, – це день, у який приходить розуміння, скільки ще разів потрібно спіткнутися, впасти і помилитися для того, щоб впевнено встати і гордо розправити плечі. Ні за п‘ять, ні, навіть, за п‘ятдесят років це неможливо.

Тож саме для мене День Незалежності – це день надії, віри і впевненості в тому, що нехай через роки, але моя Україна стоятиме на одному рівні з найрозвинутішими країнами світу.

Аліна Пантілєєва, студентка 2-го курсу спеціальності «Журналістика».
   - 24 серпня 1991 року. Для громадян інших країн це просто звичайна дата, але тільки не для українців. Це День незалежності нашої держави, яку століттями виборювали наші предки. І саме цього дня, 29 років тому, наш народ відновив власну державність.
   Незалежність – поняття абстрактне. Якщо вдуматись, то Україна залежна від багатьох чинників – від умов, які нам визначають наддержавні структури, навіть російський агресор намагається нам нав’язувати свою позицію. Цей день, на мою думку, не для палких промов, не для показових концертів, а для того, щоб переосмислити все: що ми зробили для покращення свого життя, чи прийняли правильне рішення.
   Особисто для мене – це день, коли вдягаєш вишиванку, співаєш держаний гімн, по-особливому відчуваючи соборність душ і гордість за свою Україну. Ми маємо можливість будувати, творити державу з власними правами та законами, правилами, системою, які діють і яких дотримуються.

Розмовляв Валентин Обрамбальський