ЧЕРГОВА РОЗПОВІДЬ ВІД СТУДЕНТКИ ФАКУЛЬТЕТУ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РУБРИЦІ «ПІЗНАЄМО УКРАЇНУ РАЗОМ»

5 травня 2020 року
НУБіП України

    Гордієнко Анна, студентка другого курсу скороченого терміну навчання факультету харчових технологій та управління якості продукції АПК, продовжує рубрику “Пізнаємо Україну разом”, та пропонує нам познайомитись з її рідним містечком, що на Сумщині.

Віртуальне знайомство з Недригайловом

  Недригайлів – один із наймальовничіших куточків Сумської області. Територія сучасного Недригайлівського району почала заселятися ще на зорі людської цивілізації. Перші поселенці на території нашого краю з’явилися  в найдавнішому періоді кам’яного віку – палеоліті. Недригайлів було засновано у березні 1639 року польським урядником Криштофом Сіножацьким, який став натхненником і організатором освоєння недригайлівського краю.

    Найменування населеного пункту походить від назви річки, що колись тут протікала, а та, в свою чергу, дістала таке ім'я від недригливості течії. За місцевою легендою, назва Недригайлів походить від того, що нібито поселенці не здригнулися перед татарськимиполчищами й дали їм рішучу відсіч. Проте  найімовірніше, топонім Недригайлів походить від прізвища ймовірного першопоселенця (або роду) — Недригайло.

   Селище міського типу Недригайлів знаходиться на лівому березі річки Сула в місці впадіння її лівої притоки річки Дригайлиха, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Вакулки, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Березняки, на протилежному березі — села Засулля і Бродок.

  Недригайлів є адміністративним центром Недригайлівського району Сумської області.

  Ще з давніх часів наш край мав широкий спектр підприємств, зокрема й харчової промисловості. Наприклад, на середину 19 століття в Недригайлові працювали миловарний завод і дві миловарні. У 80-ті роки 19 століття землевласник Русаков мав поблизу Недригайлова, на хуторі Овечому, винний завод.

  У 60 – роках 19 століття промисловий сектор був представлений двома свічковими заводами, миловарним та цегляним. У 1906-1907 рр. став до ладу Тернівський цукровий завод (Недригайлівський р-н), побудований на новій технологічній основі.

  У 1932 р. комісія Всеукраїнського об’єднання по плодоовочах ввела в експлуатацію Недригайлівський овочесушильний завод, який був піонером в цій галузі в Україні. По своїй конструкції, устаткуванню, технології, пропускній спроможності він був 1-м в Україні і 6-м по Радянському Союзу.Початок роботи цього підприємства – відлуння загального процесу індустріалізації в країні. Завод спеціалізувався на переробці картоплі й цибулі.

У 1944 р. на плодоконсервному заводі Недригайлова було вироблено 65 тонн продукціїі згодом тут працювало до 130 робітників. Відбудовуючи цукровий завод в Тернах, його одночасно реконструювали.

       У 1976 р. було утворене спеціалізоване господарство по виробництву овочів – радгосп «Недригайлівський». У 1976 р. організовано об’єднання «Птахопром», до якого входили комбікормовий завод та дві птахофабрики. Птахобрика існує й до сьогодні.

Роки незалежності супроводжувалися падінням промислового виробництва району. Виробництво продукції на флагмані районної промисловості – консервному заводі – з року в рік знижувалося. У 1996 р. це підприємство виробило її на суму, що склала 10% від рівня 1995р., а з часом завмерло в стані банкрутства, в якому перебуває і зараз. Головною причиною занепаду виробництва на заводі стала втрата основного споживача. Справа в тому, що з часів Радянського Союзу замовниками продукції були Міністерство оборони, підприємства й організації Крайньої Півночі та Далекого Сходу. Із розпадом супердержави недригайлівське підприємство втратило головний ринок збуту. У середині 90-х років остаточно зупинився Тернівський цукровий завод, який невдовзі був визнаний банкрутом.
Недригайлівський завод продовольчих товарів – підприємство яке начебто й шукало себе в ринковій економіці, але зміна власників та керівників скинула його на економічне дно. Намагається виживати у ринкових умовах «Агротехсервіс».

   У вересні 2001 року на базі одного із приміщень овочесушильного заводу було розпочато спорудження цеху Роменського молокомбінату по виробництву твердого сиру, який став до ладу на початку 2003 р. Там було встановлено обладнання, яке вже працювало в Голландії, проте за вітчизняними стандартами було досить високопродуктивним. Відповідно до проектної потужності цех переробляє 40 тонн молока за зміну, і виготовляє твердий сир в брусках і кругах. Одним із найкращих - сир «Король Артур», більша частина якого йде на експорт.

   На сільськогосподарські виробництва припадає левова частка підприємств району. Це – «ПП Засулля-5», ТОВ «Агробізнес ТСК», ТОВ «Посульський», виробничий підрозділ Кулішівка ТОВ "Діамант-Агро» та ін. Нині на території Недригайлівського району працюють пекарні (у с. Коровинці та смт. Терни), завод по виготовленню борошна й макаронних виробів, птахофабрика.

    Також на території Недригайлівського району існує велика кількість місць, які сприяють культурному відродженню українського народу та духовному збагаченню особистості, всебічному розвитку культури, традицій та звичаїв, відродженню історичної пам'яті та національної свідомості. Так, надзвичайно привабливою своїми краєвидами є садиба в с. Костянтинів («Козацька Січ»), що є осередком зеленого туризму на Недригайлівщині.

   А ще на території нашого краю знаходиться єдиний в Україні пам’ятник мамонту. Був побудований у 1841 р. в с. Кулішівка Недригайлівського району. Пам’ятник встановлений на честь гарно збереженого скелету мамонта, вперше знайденого в 1839 році українським ученим – натуралістом Іваном Калиниченко. Пам’ятник являє собою чугунну споруду, висотою в 3 метри  Довгий час був єдиним у світі. У 2007 році він брав участь у конкурсі «Сім чудес України».

    У парку, в центрі Недригайліва, знаходиться храм святого праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського), уродженця села Пустовійтівка, неподалік Недригайлова. На відкритті храму був присутній 3-й президент України, наш земляк – Віктор Ющенко.

    Свято-Митрофанівський храм, історія якого налічує більше 100 років.Уперше однойменна дерев'яна церква була збудована в 1858 році, як кладовищенська. 1907 року за кошти недригайлівської купчихи М.І.Калуги на місці дерев'яної почали будувати муровану церкву, яку освятили в 1913 році.

  І є ще багато інших визначних місць недригайлівського краю, з якими можна познайомитись відвідаши їх. Тож ласкаво просимо!

  А в кінці хочу сказати. Для кожної людини батьківщина – то найпрекрасніше місце у світі, адже тут починається наша історія, тут ми з’явилися на світ, тут кожен куточок – до болю знайомий і милий серцю. І де б не довелося мені жити в майбутньому, в якому б куточку Земної кулі я не була б, завжди пам’ятатиму й любитиму свій Недригайлів, бо то є «мій маленький рай на землі»!

Гордієнко Анна
студентка групи ХТ-2ст
факультет харчових технологій та управління якістю продукції АПК
Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook