Конференція Жана Моне для бенефіціарів 2017 року

 27-28 листопада доцент кафедри ветеринарно-санітарної експертизи Галабурда Марія, в якості координатора академічного модуля "Контроль безпечності харчових продуктів у ЄС", була запрошена взяти участь у брюссельській зустрічі нових бенефіціарів напрямку Жана Моне, організованій спільно з (EACEA).

Цьогорічна конференція була присвячено поточному політичному повороту в історії ЄС та його наслідкам для майбутнього європейської інтеграції. Ця тема була нещодавно висвітлена в порядку денному політичних та академічних дебатів, актуальна у світлі «Білої доповіді» Комісії, виступу президента Юнкера про стан Союзу, а також основні політичні події в державах-членах ЄС протягом 2017 року.

Як наслідок, метою конференції є дозволити обговорення важливих питань політики ЄС, а також поширювати інформацію про нові технічні проблеми для нових грантоотримувачів.

Додаткові відомості про робочу програму можна знайти на веб-сторінці заходу https://ec.europa.eu/education/events/2017-jean-monnet-bico_en.

Відкрила конференцію Амая Перес де Альбенис - виконуюча обов'язки керівника підрозділу "Erasmus +: вища освіта - альянси знань", Болонська підтримка, Jean Monnet" Виконавчої агенції з освіти, аудіовізуальних засобів та культури (EACEA) у Брюсселі.

Доповідь Снєжини Ніколової, яка є радником проектів Erasmus +: вища освіта - альянси знань, Болонська підтримка, Жан Моне та відповідає за реалізацію діяльності Жана Моне в Білорусі, Грузії, Італії та Росії була присвячена особливостям запровадження та управління проектами. Про фінансові аспекти проектів Жана Моне розповів Гвідо ді Фіоре, що очолює фінансовий сектор у підрозділі Erasmus +.

Едіт Генсер, відповідальна за інформацію та зв'язок і організацію подій стосовно напрямку Жана Моне в EACEA представила нову платформу для поширення результатів діяльності за проектами.

Окремий час було відведено для двосторонніх зустрічей з комісарами EACEA, відповідальними за проекти (за регіонами), коли можна було поспілкуватися з офіційними представниками, що контролюють виконання та здійснюють оцінку проектів і задати їм конкретні питання щодо особливостей впровадження.

Клер Морель яка є керівником відділу міжнародного співробітництва у галузі освіти, підготовки та молоді в Європейської комісії з питань освіти та культури відкрила другу частину конференції доповіддю на тему «Вступні зауваження: Жан Моне - шлях вперед».  Ця частина конференції була присвячена  питанням щодо очікуваних результатів  та прикладам найкращих практик реалізації проектів Жана Моне, які набули реальне та тривале запровадження у освітню систему Європейського Союзу. Свій досвід представили Тамара Капета, професор Загребського університету (Хорватія), Філіпп де Брюкер, професор Університету Лібре Брюссель (Бельгія) та Ана Божинович Фенко, професор Люблянського університет (Словенія).

Наступний дискусійний блок був присвячений ідеям для нового програмного періоду. Свої ідеї та досвід представили Альберто Алеманно, професор HEC (Париж, Франція); Хейді Маурер, професор Лондонської школи економіки (Великобританія); Бруно Маскітеллі, професор Швейцарського технологічного університету (Австралія).  Було наголошено на важливості міждисциплінарного підходу в освітніх та дослідницьких проектах.

Заключну доповідь першого дня конференції зробила Антоанета Ангелова-Крастева, Директор з інновацій, міжнародного співробітництва та спорту, DG EAC. У ній було підсумовано сучасні виклики перед Європейським суспільством та роль освіти та науки у розв’язанні ключових проблем, перед якими постало  ЄС на сучасному етапі.

Другий день конференції відкрила Мартіна Райхертс, Генеральний директор відділу освіти і культури Європейської комісії, блискучою промовою стосовно особливостей навчання сучасної молоді та їх сприйняття світу та інформації.

Пітер Клеппі голова Брюссельського офісу Open Europe наголосив на проблемах сучасної Європейської співдружності у своїй доповіді «Єдина, більш сильна та демократична Європа».

У панельній дискусії "Плани на майбутнє Європи" свій погляд на стан речей висвітлили Олександр Маттелаер, директор Європейської Програми Королівського інституту міжнародних відносин Егмонт (Бельгія), Ульрік Лібер, професор Бременського університет (Німеччина), пані Роза Тюн Хоенштейн, член Європарламенту, Європейської народної партії та Пітер Кліппе, Відкрита Європа, керівник Брюссельського офісу. Обговорювалися такі проблеми: Як зберегти вітер у вітрилах ЄС? Останнім часом ЄС зумів подолати кілька взаємопов'язаних криз, але існують проблеми. Який найкращий компроміс для вирішення проблем та забезпечення безпечного та процвітаючого Союзу в довгостроковій перспективі? Створення більш демократичного Союзу - політичні та інституційні питання. Як підтримати подальшу демократизацію ЄС шляхом посилення участі громадськості та інституційних реформ? Бачення Європи: згідно доповіді 2017 року держави Союзу, ЄС має залишитися клубом рівноправних членів. Як досягти цієї мети в довгостроковій перспективі?

Модератор сесії Йенс Найман-Крістенсен, заступник генерального директора DG EAC підсумував, що Європа та її громадяни на нинішньому етапі потребують прагматичних рішень стосовно проблемних і кризових ситуацій.

Друга частина цього дня конференції була організована у формі панельних дискусій за п’ятьма напрямками:

1.     Поглиблення економічного та валютного союзу;

2.     Майбутнє європейської оборони;

3.     Використання глобалізації;

4.     Соціальний вимір Європи

5.     Майбутнє бюджету ЄС: що чекати?

Мене було запрошено до участі в третій панельній дискусії щодо того, як має ЄС перебудувати свою політику, щоб максимально використати глобалізацію. Експерами у цих дебатах були Коля Раубе, старший науковий співробітник, Левен (Бельгія) та Мірослав Галар, представник Генерального директорату з питань торгівлі Європейської комісії.

При цьому було зауважено, що будь які переговори зі своїми торгівельними партнерами Європа проводить у такий спосіб, щоб захистити населення Союзу. Україна в цьому плані має особливі умови: при гармонізації національного фітосанітарного  законодавства з Європейським виробники та постачальники харчових продуктів матимуть умови вільної торгівлі з ЄС.

Слід зазначити, що українська делегація була однією із найчисельніших на конференції.

Доцент кафедри 
ветеринарно-санітарної експертизи
                         Галабурда М.А.