Кращі викладачі університету за версією студентів магістратури. Євген Бакулін: студентів цікавить не стільки сухе викладання текстів з підручників, як реальні життєві приклади, власний досвід та відчуття викладача і навіть приклади його помилок

2 лютого 2020 року
     Серед кращих викладачів за результатами опитування випускників магістратури цього року і завідувач кафедри будівництва Євген Бакулін. Мабуть, ще й тому, що прийшов у викладання з виробництва. Загалом, у житлово-комунальному господарстві Києва пропрацював понад тринадцять років. Крім того, займався дослідженнями технічного стану понад ста об’єктів будівництва, серед яких подовження ресурсу роботоспроможності четвертого енергоблоку Ровенської АС, визначення ризиків руйнування центрального сховища Національного банку України, реконструкція міжнародного аеропорту «Бориспіль», аналіз напружено-деформованого стану ферм покриття Київського палацу спорту. І вже будучи досвідченим будівельником прийшов до педагогіки, у якій вже теж понад сімнадцять років. Про його рецепт успішного викладача наша розмова.

  • Чи стало для Вас несподіванкою таке визнання у випускників?

     – Відверто кажучи, визнання студентами мене як досвідченого будівельника не було несподіванкою. Бо це саме той випуск, де я, починаючи з другого курсу, навчав їх будівельним азам, передавав свій будівельний досвід і практичні навички. У 2019 навчальному році наша кафедра будівництва випустила двадцять одного магістра із спеціальності «Будівництво та цивільна інженерія». Катя Токарева, Євгеній Іваненко і Стас Жук отримали дипломи з відзнакою. І хочу відзначити: всі студенти цього випуску, не зважаючи на різні оцінки, показали високий рівень знань та інженерну підготовку як фахового будівельника. Майже 80% вже працюють в будівельній галузі, або на підприємствах, які пов’язані з нею. Крім того, серед випускників є бажаючі вступати до аспірантури і займатися науковою діяльністю. І з відкриттям аспірантури за напрямком «Будівельні конструкції, будівлі та споруди» наша кафедра буде готувати вже своїх науковців-будівельників.

  • Назвіть студентів, які є кращими, на Вашу думку.

     – Важко сказати, який студент найкращий. Кожен – особистість зі своїми планами, мріями, життєвими обставинами та переконаннями. Так, ми як педагоги формуємо в їхній свідомості найкращі якості, надаємо фахові знання, етичні та моральні життєві принципи. Але і здібності у кожного студента різні, різне і сприйняття, усвідомлення та відчуття. В життєвих реаліях я знаю багато прикладів, коли відмінники нічого в житі не досягають, а трієчники стають міцними господарниками та відмінними керівниками. На мою думку, кращий студент той, який ставить перед собою цілі та наполегливо добивається їхньої реалізації.

  • Кого з викладачів Вашої студентської пори назвали б кращим і чому?

     – Минуло багато років з часу, коли я закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Гордий, що лекції із залізобетонних конструкцій мені читав професор Євгеній Лисенко, керівником дипломного проекту був професор Микола Кузнецов, а завідувачем випускової кафедри – професор Арнольд Барашиков. Це саме ті науковці – будівельники, які створювали і впроваджували теорію розрахунку залізобетонних конструкцій. Теорію, яка зараз закладена в систему єврокодів, котрою користується весь світ. Окремо кілька слів про наукового керівника моєї дисертаційної роботи академіка Юрія Верюжського: науковця, який розробив теорію розрахунку масивних конструкцій «Метод потенціалу», розраховував балки покриття саркофага об’єкта «Укриття» Чорнобильської АЕС, зробив великий внесок у розвиток теорій надійності та ризиків об’єктів будівництва. Вдячній долі, що вона мене зводила з такими людьми.

  • Чим мотивуєте студентів до навчання? Чи достатньо для цього лише вимогливості та дисципліни?

     – Навчання за кредитно-модульною системою вже передбачає широкий спектр заохочення студентів до своєчасного та якісного виконання навчального плану. Інша справа, як це використовують викладачі та розуміють студенти. На жаль, іноді перші до цього питання підходять суто формально, а другі – не повною мірою усвідомлюють власні вигоди. Стосовно вимогливості викладача та дисципліни студента, то це дві нерозривно пов’язані категорії: без вимогливості викладача не буде дисциплінованих студентів. Одна з проблема нашого університету, як і інших вишів країни, – відвідуваність занять. У сучасних реаліях більшість студентів вимушені заробляти собі на життя. Ось вони і йдуть працювати на різні фірми та фірмочки. Наша ж задача, як педагогів, знайти форми і методи навчання, які повністю компенсують нерегулярне відвідування занять студентами.

  • Як викладати матеріал, аби зацікавити студента ХХІ століття?

     – Старі підходи до навчання, просте заучування теорем і вивчення на пам'ять формул у сучасному інформаційному просторі просто недоречні. Людина не комп’ютер. На сьогодні задача викладача полягає в тому, щоб навчити студента здобувати необхідну інформацію, знайти ту чи іншу формулу і правильно її застосувати. Тобто навчити думати, аналізувати, співставляти і робити об’єктивні висновки.

  • Частина студентів у своїх анкетах говорять про некомпетентність викладачів. Ваша думка?

     – Думаю, це викладачі, які не стали авторитетом для студента в плані фахових знань, самоорганізації, принципіальності та об’єктивності.

  • До речі, студенти говорять і про наявність певного дублювання тем в різних дисциплінах. Як, на Вашу думку, цього уникнути?

     – Всі ми починаємо навчання з перевірки вивченого матеріалу. І тільки потім можемо визначитись зі складністю задач на самовивчення. Але, напевно, треба зустрічатись з суміжними кафедрами, що викладають на цій спеціальності, та ставити більш нагальні теми для вивчення.

  • Чи повинен викладач мати практичний досвід, чи достатньо лише теоретичної підготовки?

     – Викладати студентський аудиторії будь-яку фахову дисципліну, не маючи уяви про те, що і як відбувається у реальному житті, неможливо. До речі, студентів цікавить не стільки сухе викладання з текстів підручників, як реальні життєві приклади, власний досвід та відчуття викладача і навіть приклади власних помилок.

  • Яка Ваша думка, чи всім викладачам для забезпечення якісного освітнього процесу потрібні знання іноземної мови на рівні В2?

     – Безперечно, знання іноземної мови дають можливість без перекладача ознайомлюватись зі всіма новинками в науці, але не всі студенти мріють пов’язувати подальшу долю з науковою діяльністю. Більшість хоче застосовувати свої знання на практиці, тому більшу увагу треба приділяти науковим досягненням наших фахівців та застосовувати їх для господарської діяльності нашої країни.

  • Яке досягнення у житті вважаєте найбільшим та чим захоплюєтеся?

     – У моїй сім’ї дід – будівельник, батько – будівельник, дружина – будівельник, я – будівельник і моя єдина донька – будівельник. І це не випадковість. Це вже сімейна династія. В житті я найбільш пишаюсь тим, що моя донька працює в будівництві та досягла успіхів, отримавши почесну відзнаку холдингової компанії «Київміськбуд». У вільний час я відстежую реконструкції історичних будівель та пам’яток архітектури із застосуванням новітніх технологій. Захоплююсь висотним домобудуванням. Тобто захоплення, як бачите, теж напряму пов’язані з професією.

Розмовляла Ірина Білоус
 

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook