Міжнародна науково-практична конференція "Лісова типологія як основа наближеного до природи лісівництва"

9-12 жовтня в Навчально-науковому інституті лісового і садово-паркового господарства відбулась міжнародна науково-практична конференція «Лісова типологія як основа наближеного до природи лісівництва», присвячена 150-річчю з дня народження проф. Є. В. Алексєєва та заснування кафедри лісівництва.

Робота конференції була присвячена актуальним питанням типології лісів як основи сталого ведення лісового господарства, екології лісів, наближеного до природи класичного та рекреаційного лісівництва, охорони та захисту лісу в контексті змін клімату.

Конференція передбачала проведення одного пленарного, виїзного та заключного засідання. Було представлено 15 усних доповідей, присвячених історичним етапам становлення та розвитку лісівництва та лісового господарства в Україні; типологічним основам сталого ведення лісового господарства; проблемам наближеного до природи класичного та рекреаційного лісівництва; аналізу лісопатологічних станів та адаптації лісових насаджень у зв’язку із змінами клімату.

Конференція розпочалася з вітального слова ректора Національного університету біоресурсів і природокористування України Станіслава Ніколаєнка, директора ННІ лісового і садово-паркового господарства Петра Лакиди, завідувача кафедри лісівництва, проф. Анатолія Бондаря і представлення почесних гостей конференції.

У роботі пленарного засідання взяли участь провідні вчені науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів лісівничого профілю з Білорусі, Німеччини, України, керівники і провідні спеціалісти лісової галузі, представники неурядових організацій, лісогосподарських підприємств.

На Алеї Слави університету було покладено квіти до меморіалу проф. Є. В. Алексєєва – одного із найяскравіших представників в історії лісівничої науки та освіти, наукова спадщина якого охоплює різноманітні лісівничі інтереси, а наукові напрацювання залишаються актуальними і сьогодні.

На пленарному засіданні було представлено низку наукових доповідей.

Завідувач кафедри лісівництва, професор Анатолій Бондар представив доповідь «Кафедра лісівництва: історія, сьогодення та майбутнє», де висвітлив основні історичні етапи формування кафедри лісівництва, її сьогодення та окреслив основні задачі колективу.

Доцент кафедри лісівництва Ольга Токарева детально доповіла про життєвий шлях професора Є. В. Алексєєва (1869-1930) та відзначила його роль в започаткуванні наукової школи типології лісів.

Проректор з наукової роботи Національного лісотехнічного університету України, професор Василь Лавний окреслив досвід Німеччини з адаптації соснових лісів до змін клімату.

Жваву наукову дискусію викликала доповідь професора Сергія Зібцева «Актуальні проблеми наближеного до природи лісівництва на типологічній основі», де доповідач акцентував увагу на викликах, які стоять перед лісовим господарством, а саме на кліматичних змінах, фрагметаціїї лісів, пріоритетності економічних цілей управління лісами та економічної стабільності підприємств у порівнянні з якістю лісових ресурсів та їх стійкістю.

Професор кафедри лісівництва Анатолій Гойчук означив питання ендофітних фітопатогенних бактерій аутомікробіоти в етиології епіфітотійного всихання лісових деревних рослин в Україні. Доповідач зазначив, що системне поєднання біологічних, генетичних, фізіологічних, лісівничих, екологічних та ценотичних особливостей лісових деревних рослин з відповідними типами лісу, а відтак, і з притаманними для цих умов міко- та мікроорганізмами, які визначають глибину лісового біоценозу на всіх етапах онтогенезу деревних рослин, є визначальним факторами його біологічної стійкості за інших рівних умов.

Наукові доповіді були присвячені наступним питанням: доцент Валерій Левченко (Житомирський агротехнічний коледж) доповів щодо вивчення впливу кліматичних змін на стан пожежної небезпеки в лісових екосистемах Житомирського Полісся, докторант Світлана Ситник широко розкрила тему типологічної структури робінієвих насаджень Північного Степу України, доцент Євгенія Кременецька у своїй доповіді відзначила лісотипологічні та рекреаційні особливості лісових насаджень на прогулянкових маршрутах Довгоруківської яйли, студентка Єлизавета Зозуля зазначила вплив болотних едатопів на продуктивність лісових насаджень в умовах Державного підприємства «Зарічанське лісове господарство».

Після закінчення пленарного засідання учасники конференції відвідали кафедру лісівництва, зокрема Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж (REEFMC), який відкрито у співпраці з Глобальним Центром моніторингу пожеж, групою фахівців з лісових пожеж Європейської Економічної Комісії ООН / ФАО за фінансової підтримки Ради Європи.

Цікавою для учасників конференції була екскурсія в Музей лісових звірів і птахів ім. проф. О. О. Салганського. На базі Музею проходять лекційні, лабораторно-практичні заняття, а також навчальні практики з лісової зоології. Внаслідок того, що серед відвідувачів Музею є ті, які не мають біологічної освіти, у завдання Музею входить продемонструвати різноманітність фауни, природних зон та біотопів України, чому також сприяють і фотоілюстрації, розміщені на стінах Музею.

Також учасники заходу ознайомилися з суттєво оновленими демонстраційно-навчальними експозиціями обладнання компанії «STIHL» на базі навчальної лабораторії інженерно-технічного забезпечення кафедри лісівництва. Лабораторія функціонує для презентації нових механізмів, проведення практичних занять, діагностики, ремонту, регулювання вузлів і агрегатів та обслуговування техніки.

Наступного дня, 11 жовтня 2019 року, робота конференції була продовжена на науково-дослідних об’єктах у ВП НУБіП України «Боярська ЛДС».

Для учасників виїзного семінару проведено екскурсію центральною садибою ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» та ознайомлення з роботою підрозділів підприємства.

Далі робота учасників проходила безпосередньо на дослідних об’єктах кафедр ННІ лісового і садово-паркового господарства, де учасники конференції мали змогу оглянути насадження сосни звичайної після проведення рубки прочищення (Боярське лісництво, кв. 34, вид. 26), оцінити дослідження ходу росту і продуктивності перестійних природних деревостанів сосни звичайної (Боярське лісництво, кв. 187), відвідати генетичний резерват сосни звичайної (Боярське лісництво, кв. 188, вид. 1) та клонову лісонасіннєву плантацію сосни звичайної (Плесецьке лісництво, кв. 261 вид. 32) та оглянути хід суксцесій у перестійному сосняку (Плесецьке лісництво, кв. 268 вид.10)

Підведення підсумків, обговорення результатів конференції відбулося у Дзвінківському навчально-науково-виробничому центрі.

В. о. завідувача кафедри лісівництва, доц. Н. Пузріна