Словники: відгомін минулого в українському сьогоденні
24 квітня 2019 року до Національного університету біоресурсів і природокористування України завітав науковий консультант видавничих проектів «Словникова спадщина України» та «Українська граматична класика», член Ротарі Клубу Ростислав Воронезький. Пан Ростислав презентував студентам та викладачам кафедри журналістики та мовної комунікації безцінну скарбницю рідної мови – словники.
Наш гість відзначив, що члени Ротарі Клубу «Київ сіті» зосередили увагу на відродженні та перевиданні словників епохи «Розстріляного Відродження». Академічний формат зумовлює участь у цьому проекті Інституту української мови та Інституту мовознавства НАНУ. Оздобою кожного словника є ґрунтовна передмова. Варто окремо зауважити, що перевидання отримують позитивні відгуки із більшості наукових установ.
До колекції перевиданих словників, що були представлені Ростиславом Воронезьким, належать:
- «Російсько-український словник» 1924-1933 років за редакцією А. Кримського та С. Єфремова. Саме цей словник Ю. Шевельов цілком виправдано назвав «монументом українського культурного відродження 20-х років у царині мовознавства». Це перший академічний доробок, який у 20-30-х роках ХХ ст. утверджував норми оновленої української літературної мови та визначав її фундамент у різних сферах використання.
- «Норми української літературної мови» 1941 року. Це видання становить синтез граматичних праць професора О. Синявського. За мету автор визначив допомогти українцям вміло послуговуватися розмаїттям граматичних і стилістичних ресурсів рідної мови. Праця вплинула на процеси формування літературних норм та стала вихідним пунктом для подальших академічних граматик та підручників для вищих навчальних закладів.
- «Українсько-російський словник» за редакцією А. Ніковського. Репринт з видання 1926 року, що має привернути увагу шанувальників українського слова унікальним принципом добору українських слів та фразеологізмів до російських відповідників.
- «Словник ділової мови» М. Дорошенка, М. Станіславського, В. Страшкевича. Твір постав з потреб формування українськомовного простору в діловому спілкуванні. Ця сфера до початку 20-х років ХХ ст. залишалася російськомовною. Автори словника були репресовані в 30-ті роки радянською владою за «націоналізм».
Студенти-журналісти та викладачі були надзвичайно вдячні Ростиславу Воронезькому за презентацію. Вони щиро підтримують позицію щодо важливості словників для розвитку сучасної мови, оскільки завдання молоді – удосконалювати словниковий запас, знати та влучно використовувати правила написання слів, вшановувати досвід минулих поколінь.
