Портретне інтерв’ю. П’ять жінок-науковців

11 березня 2019, 21:49
НУБіП України

 Після весняного свята Восьмого березня та Міжнародного дня жінок в науці ми вирішили надати слово жінкам-науковцям гуманітарно-педагогічного факультету.

Епілогом до розмови є історична довідка про найвідоміших жінок у світовій науці.

Марія Склодовська Кюрі (1867 – 1934) – найвідоміша французька жінка-науковець, фізик, хімік, двічі лауреат Нобелівської премії, присуджено 10 наукових премій. Засновниця науки про радіоактивність.

Олена Курило (1890 – 1946) – український мовознавець, творець української наукової термінології, авторка вагомих підручників з української мови.

Марина В’язовська (1984) – український і німецький математик, доктор природничих наук. Лауреат Міжнародної премії Салома, що є аналогом Нобелівської премії у галузі математики.

На сьогодні загальна чисельність жінок у вітчизняній науці – понад 46%. Це ті, хто поставив на олтар науки найважливіше і найдорожче, що є у житті жінки, ті, хто засвідчує особливо відповідальне і серйозне ставлення до науки.

Хто вони, жінки-науковці гуманітарно-педагогічного факультету? Різні за віком, працюють у різних галузях знань, але їх об’єднує одне – любов до науки, прагнення до досліджень, пошуку і відкриття нового.

Ініціативу дізнатися про жінок-науковців взяли в свої руки студентки 1 курсу спеціальності «Журналістика». Інтерв’ю провели Зеленіна Орина, Мусієнко Катерина, Бойко Олена, Матвійчук Вікторія.

Костриця Наталія Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри журналістики та мовної комунікації.

Ваші основні досягнення в житті? 
Надзвичайно цікаве запитання, оскільки можна говорити про свої досягнення в різних аспектах. Найважливішим є відкриття спеціальності «Журналістика». З ініціативи і під керівництвом та консультуванням декана гуманітарно-педагогічного факультеу проф. В. Д. Шинкарука ліцензовано спеціальність «Журналістика» у нашому Університеті. Це й спонукало мене отримати диплом магістра за спеціальністю «Журналістика». Спеціальність «Журналістика» – для креативних студентів, для талановитої молоді, якою і є перший набір студентів. Це вагомий здобуток для факультету і викладачів нашої кафедри.

З якого року Ви працюєте на посаді завідувача кафедри?

До обрання на посаду завідувача кафедри я не мала досвіду керівної роботи. У 2015 року я була призначена на посаду завідувача кафедри української та класичних мов. За наказом ректора Університету з травня 2018 року кафедру перейменовано на кафедру журналістики та мовної комунікації.

Наталіє Миколаївно, здійснено перший набір журналістів. На вашу думку, які це студенти?

Хочу насамперед сказати, що для мене студенти асоціюються з обдарованою молоддю, яка завжди у тренді всіх найважливіших подій. Щороку приходять нові студенти. На основі моїх професійних спостережень, я маю понад 20 років педагогічного стажу, можу сказати, що студенти завжди є цікавими, впевненими в собі, активними. Журналісти насамперед – це ті, хто несе нові надії, нові сподівання. Це нова генерація молоді, яка має інший тип свідомості, яка по-іншому сприймає події, що відбуваються в країні. Є сподівання, що саме молоде покоління, особливо їхній прихід у масмедіа, змінять нашу країну на краще, виберуть той вектор, який виведе український народ з духовної кризи і духовного зубожіння.

Ви працюєте з іноземними студентами. Що насамперед потрібно покращити в роботі з ними і у викладанні?

Хочу зауважити, що іноземні студенти не дуже зацікавлені вивчати українську мов, і це є однією з основних проблем. Коли вони приїжджають в Україну, то обирають вивчення російської мови. У їхній свідомості основною є думка, що саме російська мова допоможе їм повноцінно реалізуватися в своїй професійній діяльності. Тому я вважаю, що потрібно якнайбільше презентувати для них українську культуру, залучати їх до культурно-мистецьких заходів, що відбуваються в нашому університеті і за його межами. Ми повинні пропагувати українську культуру, українські традиції. Це шлях, що зможе змінити свідомість іноземців, виховати у них прагнення вивчати українську мову .

Яка ваша улюблена художня книжка? Чому?

Мені надзвичайно подобається український історик і письменник Юрій Шилов. Однією з найулюбленіших моїх книжок є його «Брама безсмертя». Ця книжка допомагає зрозуміти історію українського народу.

Личук Марія Іванівна, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри журналістики та мовної комунікації

Хто Вам допоміг визначитися в житті з майбутнім фахом?

Після закінчення середньої школи вступати на філологічний факультет– це був мій єдиний усвідомлений вибір. Любов до української мови виховувала у мені моя перша вчителька української мови та літератури – Сас Ольга Миколаївна, Педагог, Інтелігент з великої букви.

Маріє Іванівно, який період у Вашому житті особливо активний і плідний?

У моєму житті є два важливі періоди: чернівецький і київський. Чернівецький період охоплює навчання в університеті та професійну діяльність – директор коледжу ЧНУ, доцент кафедри сучасної української мови. Університетськими педагогами були відомі українські письменники, поети, науковці: письменник Михайло Івасюк, поет, декан філологічного факультету Борис Бунчук, мовознавці Федір Арват, Дмитро Бучко, Ніна Гуйванюк, Іларіон Слинько та ін. Саме вони дали мені старт в науковому житті. Для мене вони залишилися назавжди Справжніми Педагогами і Науковцями.

Київський період, з 2009 р., багатий на професійні та наукові здобутки. Найважливішим для мене є спілкування з науковцями – українськими, польськими, чеськими, розширення наукових контактів.

Чим Ви особливо пишаєтеся у житті?

Я – цілеспрямована особистість. Як і кожна людина, ставлю перед собою певні цілі, досягаю їх. 
Якщо говорити про успіхи у ХХІ столітті, що допомогли мені вирости як науковцю, то можна виділити три. Перший – моя перша монографія «Ступені фразеологізації речень», у співавторстві з Шинкаруком В. Д., зайняла місце серед тисяч інших наукових праць у бібліотеці Гарвардського університету, одному з найстаріших університетів США. Другий успіх – я потрапила у список 100 відомих жінок Калущини. Особливо приємно, що моє ім’я серед імен відомих історичних, літературних постатей в Україні: Володимира і Марта-Марія Бандери – сестри провідника ОУН Степана Бандери, українська письменниця Костянтина Малицька, українська дитяча письменниця Марія Козоріс та ін. Третім успіхом я вважаю захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук (2018).

Амеліна Світлана Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри іноземної філології та перекладу

У якому році Ви захистили дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук?

Я захистила дисертацію у 2008 році.

Ви працювали завідувачем кафедри філології Дніпропетровського державного аграрного університету, тепер Ви працюєте у НУБіП України. На якій посаді було складніше?

Важко визначити, де складніше. Кафедра філології і кафедра іноземної філології відрізняються функціями та специфікою діяльності. Кафедра філології Дніпропетровського державного аграрного університету об’єднувала педагогів, що викладализокрема українську мову, латинську мову та інші іноземні мови. Тобто це була загальна кафедра філології. Кафедра іноземної філології та перекладу нашого Університету конкретизує свою діяльність саме в перекладацькому аспекті.

Світлано Миколаївно, чи часто Ви буваєте за кордоном? З якою метою?

Я буваю за кордоном. Часто їжджу в Німеччину, Польщу, Францію, Чехію. Разом з іншими науковцями працюю в міжнародних наукових проектах, беру участь в роботі наукових конференцій у закладах вищої освіти в цих країнах.

Які у Вас є особливі наукові досягнення?

Приємною несподіванкою й моїм науковим успіхом є запит з наукової бібліотеки Лейпцизького університету (Німеччина) надіслати одне з моїх наукових видань для цієї бібліотеки. Я вважаю це науковим визнанням певного рівня.

Скільки у Вас захищених аспірантів і докторантів?

Під моїм науковим керівництвом захищено дванадцять кандидатських дисертацій і одну докторську.

Вікторова Леся Вікторівна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної роботи та інформаційних технологій в освіті

У якому році Ви захистили дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук?

Я захистила дисертацію у 2015 році.

У березні 2018 року, майже рік тому, Ви проходили стажування у Празькому інституті підвищення кваліфікації. Який урок для себе як завідувача кафедри Ви винесли?

Ефективність роботи будь-якої кафедри і кафедри соціальної роботи та інформаційних технологій в освіті зокрема залежить від професійної компетентності кожного викладача та володіння найсучаснішими технологіями.

Які нагальні проблеми у професійній освіті потрібно вирішувати?

Серед проблем професійної освіти важливими є такі проблеми: підвищення якості навчального процесу, практичної складової та підвищення мотивації студентів.

Які якості науковця Вам імпонують?

Мені імпонують такі якості, як відкритість, чесність і відповідальність.

Які Ваші улюблені заняття у вільний час?

Для мене важливими є спілкування з друзями і спорт. Я надаю перевагу активному відпочинку.

Сторожук Світлана Володимирівна, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії


Чи пам’ятаєте Ви роботу над своєю першою статтею?

Тема першої статті – про теорію нації. Найбільш пам’ятними є перші тези.

Ви отримали премію Верховної Ради України. За яке дослідження були номіновані?

Ще з третього курсу навчання в університеті я почала працювати над цією роботою: досліджувала історико-філософські праці Івана Лисяка-Рудницького, українського історика і політолога, і почала трудитися над темою українського націотворення. Премія Верховної Ради України була присуджена за роботу «Нація: проблеми і перспективи».

Чи було це стимулом до активізації наукової діяльності надалі?

Премія стала завершенням роботи над однією тематикою і початком роботи в абсолютно іншій галузі.

Над якою тематикою Ви зараз працюєте?

Я працюю над темою «Теорія ґендерних відносин». На перший погляд, моя попередня тема і теперішня відрізняються. Однак насправді це споріднені речі. Ґендерна рівність – це одна із тих проблем, яка стоїть на шляху до євроінтеграції. Ми повинні усвідомлювати, хто ми є насправді, і лише тоді зможемо йти далі. Проблема ґендерної рівності є така ж актуальна, як і проблема націєтворення чи євроінтеграції.

Скільки у Вас захищених аспірантів?

Під моїм науковим керівництвом захищено одну кандидатську дисертацію. Моя аспірантка – це випробування і для педагога. Коли ти працюєш самостійно, тоді покладаєшся на свої сили, а коли працюєш з іншою людиною, то потрібно розраховувати на її сили, потенціал, розуміння чи нерозуміння. Це надзвичайно складно.

Щиро вітаємо усіх жінок-науковців гуманітарно-педагогічного факультету й Університету з Жіночим весняним святом. Даруємо їм оберемок щастя, усмішок букет розквітлий, в душу – теплі, світлі ноти! Творчої наснаги, терпіння, наукових досягнень!

Зеленіна Орина, Мусієнко Катерина,
Бойко Олена, Матвійчук Вікторія, 
студентки 1 курсу 
спеціальності «Журналістика»

 
 

 

 

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook