День поля 2018: науковці університету представили свої розробки

     Двораундовим можна назвати цьогорічний звіт вчених університету. Нещодавно комісія приймала звіт науковців НДІ рослинництва і ґрунтознавства та НДІ фітомедицини, біотехнологій та екології, а сьогодні на базі Агростанції і НДГ «Великоснітинське» ім. О. Музиченка пройшов День поля. За якусь декаду, що розділила ці дві події, культури, представлені на дослідному полі (особливо соняшник), суттєво піднялися, набрали біомаси. Картина і справді радує око.

     Традиційний коровай від господарів ректору університету Станіславу Ніколаєнку – і до роботи! Т.в.о. директора Агростанції Василь Туринський коротко розповів про оптимізацію структури тутешніх полів і наявні культури, апробацію селекційних, технічних і технологічних рішень, озвучив амбітні плани господарства. А потому наші колеги представили стаціонарні досліди кафедр, які закладені тут, на дослідному полі.

     Завідувач кафедри землеробства та гербології Семен Танчик демонстрував здобутки свого колективу на прикладі досліду з вивчення систем землеробства. Ми проводимо свої дослідження залежно від потреб часу, зазначив він. У центрі уваги – п’ятипільна сівозміна (соя, пшениця, соняшник, яра пшениця, кукурудза), яка зараз забезпечує найбільший бізнесовий доробок. Кафедра рекламує не зарубіжні, а вітчизняні гібриди кукурудзи, зокрема селекції нашого партнера і колеги Леоніда Центила.

     Доценти Наталія Новіцька і Володимир Мокрієнко спинилися на розробках своєї кафедри рослинництва. Тут розробляються нові та удосконалюються існуючі елементи технологічного вирощування різних сільськогосподарських культур. А інноваційні розробки дозволяють рекомендувати виробництву зональні технології їхнього вирощування, які сприяють максимальній реалізації матеріально-виробничих і природних ресурсів. Як наслідок, зниження собівартості продукції рослинництва.

     Завідувач кафедри кормовиробництва, меліорації і метеорології Григорій Демидась та його колеги представили три наукові аспірантські теми: з продуктивності еспарцету залежно від технологій вирощування (сорти, удобреня, інокуляція насіння), кормову продуктивність конюшини лучної та люцерно-злакових зерносумішей (знову ж таки, залежно від технологій вирощування) в умовах Правобережного Лісостепу. Мова йшла і про спільні наукові дослідження з компанією «Астра» щодо вивчення продуктивності озимого жита і озимого тритикале.

     Результати наукової роботи НПП кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського представив завідувач кафедри Віталій Жемойда. Тут виконують державну науково-дослідну роботу «Створення вихідного матеріалу, його паспортизація при селекції на адаптивність кукурудзи, ріпаків, пшениці м'якої та люцерни», в процесі якої йде створення нового вихідного матеріалу, самозапилених ліній кукурудзи. Державну кваліфікаційну експертизу проходить гібрид кукурудзи НУБіСел. Колекція холодостійких самозапилених ліній кукурудзи вже передана в Науковий центр генетичних ресурсів рослин України для ідентифікації, а ще одна колекція – зразків пшениці м’якої озимої стійких проти збудника бурої іржі – вивчається і готується до передачі. Конкурсне випробування проходять сортозразки озимої пшениці, ярого та озимого ріпаків, підготовлено до ідентифікації самофертильні білоквіткові зразки люцерни.

     На демополі фірми Harvester головний агроном Агростанції Таїсія Григорусь розповідала про вплив ширини міжрядь та густоти посіву пшениці озимої сорту Мулан, високоврожайних гібридів Хюбері та Хюлюкс на врожайність, а на демополі фірми Euralis – представила гібриди кукурудзи, соняшнику, сорти сорго та сої. Ми хочемо підібрати з них для потреб господарства найкращі, наголосила вона. А умови співпраці із зарубіжними партнерами вигідні: вони надали зерно, засоби захисту, а урожай цього року залишається в господарстві.

     Про поточну господарську діяльність, зокрема заготівлю кормів, і здобутки колективу НДГ «Великоснітинське» вже на теренах свого господарства учасникам Дня поля розповідав його директор Микола Журавель. Гості побували на ділянках розмноження сортів озимої пшениці першої репродукції Одеського селекційно-генетичного інституту (за кілька днів тут розпочинають збирати урожай), полях з кукурудзою на силос, з яких, за словами очільника господарства, планують отримати до 10 тисяч тон корнажу, і т.д. А як свідчать результати роботи колективу НДГ за останні роки, озвучені цифри не дуже розійдуться з реальними показниками.

     Значний інтерес викликало і знайомство з навчально-науково-виробничою лабораторією «Екстракон», розташованою на території зернотоку «Великоснітинського». Її представив завідувач кафедри екобіотехнології та біорізноманіття Микола Патика. Вона облаштовується за кошти держбюджету. Це стало можливим завдяки тому, що її засновники виграли відповідний конкурс, обійшовши багатьох конкурентів. На 2 мільйони гривень виділених коштів вже збудований виробничо-навчальний корпус, в якому розмістяться офіс агрономів, навчальний клас, виробничі потужності лабораторії, де виготовлятимуть мікробний препарат «Екстракон». До речі, він вже застосований – на безоплатній основі – в усіх університетських НДГ на посівах кукурудзи, соняшника, озимої пшениці (загалом 2095 гектарів), і це сприяє значному економічному ефекту.

     Так що творчий доробок науковців НУБіП, представлений 2018 року, досить значний.

Валентин Обрамбальський