Війна – вічно у пам’яті людській…

7 травня 2018, 15:32

    День перемоги над нациизмом у Другій світовій війні або День перемоги – державне свято в Україні, яке офіційно відзначають 9 травня, розпочинаючи з 2016-го року. Це свято ухвалено 9 квітня 2015 року Верховною Радою України  – «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років». 

  Офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку – загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. 
   В Україні використовується символ у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером Сергієм Мішакіним. Гаслом обох пам'ятних днів є «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо». Саме цей символ відображено на титулці підготовленого сценарію до проведення літературного вечора, що підготували працівники наукової бібліотеки Любов Полозенко та Лариса Кучерук, складаючи подяку за ратний подвиг сивочолим ветеранам. Запрошуємо також відвідати книжкову виставку, що присвячена Дню Перемоги над нацизмом.
 
 
   Друга світова війна болем відзивається й понині в серці кожного громадянина України. Адже  територією України війна прокотилася двічі – від Берліну – до Берліну. На фронтах війни загинули майже 3 мільйони українців, бо на війну з України пішло 7 мільйонів чоловіків та 100 тисяч жінок. 2,5 млн. українців відзначено державними орденами та медалями, хто посмертно, а хто за свого життя. 2069 синів і дочок України стали Героями Радянського Союзу, а майже кожний третій українець від загальної кількості їх мав це звання двічі. Тому й стоять обеліски воїнам тієї війни майже в кожному місті та селі. На них викарбовані світлі імена загиблих захисників для довгої пам'яті прийдешнім поколінням українців.
 
 
 
   Сформовано меморіал і на території Національного університету біоресурсів і природокористування України. На гранітних плитах  – імена учасників оборони Голосієва та м. Києва. Тут згадано імена студентів, що брали участь в добровольчих загонах народного ополчення, бійців та командирів окремих полків та дивізій. Щороку тут палає Вічний вогонь пам’яті, На сторожі меморіалу – кремезна бронзова фігура студента-агрохіміка з рушницею та притиснутими до грудей колосками в руці. Сюди ідуть люди вклонитися пам’яті відважних, покладають  квіти до його підніжжя та до Вічного вогню.
 
 
   Біль війни спонукав тих, хто залишився живим, писати спогади про ті пекельні жахіття, про героїчні воєнні будні студентів та викладачів Голосіївських вишів на багатьох фронтах ІІ світової війни. Видано чимало книг за цією тематикою від тих, хто пройшов пекло війни та повернувся в повоєнний час, вчився, працював  та працює й донині в Голосіївських вишах. Пам'ять про другу світову війну не потьмяніє і не згасне, допоки будуть живими Ветерани – свідки тих буремних років, книги, фото та фільми про болі та тривоги їх фронтових доріг. 
 
На землі зосталось Вас так мало,
Вже стареньких, зболених, сумних…
Пам’ятаймо подвиг Ветерана
І шануймо всіх, іще живих!
В зиму люту, чи в весну духмяну,
Як зустрів, в пошані зупинись,
До землі вклонися Ветерану,
Низько, низько вдячно поклонись!
(Ганна Гнатюк, смт. Іванків, Київщина)
 
Лариса Кучерук, бібліограф
інформаційно-бібліографічного
відділу наукової бібліотеки 

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)