Звіт про міжнародне стажування за програмою мобільності ERASMUS+ в Університеті прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф (Німеччина)

Протягом січня-лютого 2018 року у рамках програми ЕРАЗМУС + та міжуніверситетської угоди між НУБіП України та Університетом прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф (Німеччина) доцент кафедри статистики та економічного аналізу Тетяна Собченко з асистентом кафедри економічної кібернетики Катериною Тужик пройшли 4-и тижневе дослідницьке стажування.

Основною метою стажування є вивчення програми прийняття управлінських рішень «МАХ», яка базується на методиці маржинальних калькуляцій виробничих процесів.

Робота в Університеті прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф (Німеччина) почалася з зустрічі з деканом факультету сільського господарства Університету прикладних наук Вайнштефан-Тріздорф професором Ральфом Шлаудерером, який ознайомив нас з історією Університету, цілями діяльності та структурою. Детально професор розповів про особливості навчального процесу та пріоритети вищої школи Німеччини при підготовці майбутніх фахівців, відзначаючи перспективні напрями для Національного університету біоресурсів і природокористування України в контексті міждержавної співпраці. Значний акцент навчальні заклади Німеччини роблять на практичній підготовці студентів та їх особистісній вмотивованості щодо отримання знань.

Навчальна програма Університету прикладних наук Вайнштефан-Тріздорф орієнтована на сильні сторони схеми сільськогосподарської освіти та виграшно відрізняється практичною спрямованістю і високим рівнем самостійної роботи студентів. В процесі навчання основний акцент робиться на інтерактивні форми (семінари, презентації, практики) і практичний зміст (реальні дослідження), щоб в результаті отримати різнобічно розвинених кваліфікованих випускників, які відповідають сучасним професійним вимогам. Самостійне профільне навчання студентів забезпечує наявність широкого вибору предметів на вибір (50%). Фундаментальною частиною прикладного освіти є перший практичний семестр, який проходить на обраних навчально-виробничих підприємствах і доповнюється професійними семінарами і курсом німецької мови в Університеті. По закінченню програми студенту видається свідоцтво про закінчення практичного навчання з рекомендацією щодо продовження навчання в Університеті.

Варто відмітити прекрасне оснащення навчальних лабораторій Університету прикладних наук Вайнштефан-Тріздорф, які облаштовані автоматизованими робочими місцями для студентів та викладачів, містять інформаційні стенди та фото, що розкривають стратегію діяльності Університету (допоміжні навчальні матеріали, інформація та фото відомих діячів науки, партнерів тощо). На території Університету функціонують школа сільськогосподарської техніки, сучасна ферма, біогазова установка, що забезпечує кампус теплом та технічний центр для аналізу молока.

Науковий співробітник Університету Крістіан Шу презентував методику розрахунку валового маржинального доходу фермерського господарства, яку широко використовують під час теоретичного і практичного навчання студентів. Він є розробником програми прийняття управлінських рішень «МАХ», яка широко використовуються аналітиками Німеччини для оцінки валового маржинального доходу та, на її основі, розробки практичних рекомендацій щодо раціонального використання ресурсної бази фермерськими господарствами.

Програма «МАХ» розроблена на базі Excel та передбачає розкриття показників щодо забезпеченості підприємства ресурсами та їх використанням у виробничому процесі в розрізі окремих культур. Велика увага при розрахунку валового маржинального доходу фермерського господарства приділяється деталізації інформації про витрати механізації (види техніки; нормативна та фактична виробнича потужність; витрати на ПММ, ремонт, амортизацію тощо). Важливим для аналітика є розуміння виробничого процесу, оскільки орієнтир німецького виробника є не фінансовий результат, а раціональне використання наявних ресурсів. Тому, економіст чітко має знати не лише урожайність та вартість продукції, а й потребу сільськогосподарської культури в добривах, засобах захисту, техніка та людський ресурс, які має залучити фермер. При цьому, залучення у виробничий процес ресурсів розглядається при паралельному співставленні з альтернативними (можливими) витратами та доходами, даючи відповідь на питання: «Що доцільніше: використовувати власне насіння чи купити? Залучити у виробничий процес найману працю чи організувати сімейний бізнес? Самому обробляти чи здати землю в оренду? тощо».

Доктор Арам Арістакесян відзначив важливість нормативно-правового регулювання виробничих процесів та принципову україно-німецьку відмінність. Неузгодженість вітчизняного законодавства, пріоритетність фіскальної політики, низький рівень державної підтримки та відсутність регулювання виробничих процесів в сільському господарстві зумовлюють галузевий занепад та унеможливлюють аналітичну роботу на перспективу. Арам Арістакесян, відмічаючи високий рівень нормативної галузевої врегульованості в Німеччині, ознайомив нас з довідниками KTBL-планування підприємства, які є інформаційною основою для калькуляції маржинального доходу.

Приємні враження залишилися від спілкування з колективом Університету прикладних наук Вайнштефан-Тріздорф, з професорсько-викладацьким складом, які опікуються підготовкою студентів, в т.ч. іноземних з НУБіП України. Колеги познайомили нас з  міжнародною діяльністю, навчальними програмами, технічним оснащенням навчальних лабораторій, методичним забезпеченням процесу викладання та програмами мобільності студентів.

Спілкування з асистентами (магістри останнього року навчання) підтвердило належний рівень підготовки, високу вмотивованість студентів до здобуття сучасних знань та професійних компетенцій. Варто відмітити, що студенти (в т.ч. з НУБіП України) позитивно високо оцінюють не лише організацію навчального процесу, а й відмічають викладацьку креативність при оцінці їх компетенцій. Адже викладачі оцінюють не лише отримані фундаментальні знання, а й на рівні відзначають особистісне бачення кожного студента щодо практичного використання здобутих умінь та навичок.

За результатами стажування та з метою залучення бізнесу в навчальний процес, поліпшення методики навчання студентів та умов проходження навчальної практики студентами освітніх ступенів «Бакалавр» та «Магістр», рекомендуємо при виконанні звітів про проходження практики розкривати фінансові, виробничі та техніко-технологічні показники суб’єктів господарювання. Рекомендовано до використання розроблені аналітичні таблиці, що наведено нижче.

Протягом стажування при особистих зустрічах з професором Ральфом Шлаудерером, де постійно обговорювались не тільки питання стратегічних планів та проблем Університету, а й піднімалися нагальні проблеми сучасної вищої освіти та шляхи подолання викликів глобалізації. Хочеться відмітити високу зацікавленість професора Р. Шлаудерера в міжуніверситетській співпраці, який не лише радо поділився досвідом в управлінні та організації виробничих процесів (в т.ч. в роботі з програмою «МАХ»), а й дуже опікується нашими студентами, по-батьківські допомагаючи їм адаптуватись і навчатись.

Хочеться побажати такому прекрасному Університету процвітання, продуктивної та результативної роботи! А керівнику, професору Ральфу Шлаудереру – щиро дякуємо за цікаве насичене змістовне стажування, щирість і доброзичливість! Маємо глибоке переконання, що в результаті цього візиту ми пожвавимо наукову співпрацю та матимемо неодноразові продуктивні зустрічі.

Незабутні враження від перебування в Університеті підкріплюють історія, архітектура та колоритність Баварії.

Стажування стало можливим завдяки: проректору з науково-педагогічної роботи, міжнародної діяльності та розвитку Ткачуку Вадиму Анатолійовичу; декану економічного факультету Діброві Анатолію Дмитровичу; директору навчально-наукового центру міжнародної діяльності Лабенко Олександру Миколайовичу. Дякуємо!!!

Доцент кафедри статистики та економічного аналізу

Тетяна Собченко