Парламентські слухання. Ректор Станіслав Ніколаєнко: Українські університети - основа інноваційного розвитку держави

22 березня 2018 року

У Верховній Раді України відбулися парламентські слухання, присвячені законодавчому забезпеченню розвитку інноваційної системи України.

З трибуни парламенту виступив ректор Національного університету біоресірсів і природокористування України Станіслав Ніколаєнко, акцентувавши увагу на ролі і місцю університетів в національній інноваційній системі. Публікуємо повний текст виступу.

 

Шановні колеги!
 
Мене привела на цю відповідальну трибуну турбота про нашу державу, про витоки її розвою. Мова про інтелектуальний потенціал країни, роль університетської освіти і науки. 
 
Констатуємо прогресуючу кризу. В Рекомендаціях парламентських слухань зазначено, що 70% кандидатів і докторів наук сконцентровані в університетах, але наукових досліджень ця армія виконує лише 10% від загальнодержавних, що приблизно дорівнює 15 мільйонів євро?!
 
У книзі Майкла Кроу «Модель нового американського університету» зазначається, що 22 американські університети мають кожен об’єм наукових досліджень більше 700 мільйонів, та говорить про пріоритетність для держави підтримки дослідницьких університетів. В кошторисах українських університетів на наукові дослідження закладається 2-3% від загального обсягу витрат.
 
Прослідковується явно недостатня увага з боку Уряду і Парламенту до розвитку української вищої освіти. Про яку конкурентність наших університетів можна говорити? Кажуть немає грошей! Та віддайте майже 1 мільярд гривень, який витрачається на фінансування політичних партій, на підтримку наукових досліджень і будемо мати результат. Ми тоді ще один мільярд, а то і два, залучимо з бізнесу і буде хоч якийсь крок вперед. 
 
В Національному університеті біоресурсів і природокористування на наукові цілі ми витрачаємо 48 мільйонів, майже 20 за рахунок бізнесу. Ще на 7-8 мільйонів гривень щорічно ми реалізовуємо міжнародних грантів. Тобто доля витрат на науку в нас сягає 10% від бюджету. За минулий рік вчені університету запатентували більше 300 винаходів, 12 з них вже комерціалізовано, селекціоновано більше 10 сортів рослин тощо. 
 
Пропозиція. В Рекомендаціях в пункті 4, де говориться про стратегію розвитку вищої освіти, передбачити, що до 1 вересня 2018 року на виконання ст. 30 Закону «Про вищу освіту» Уряд прийме Постанову про початок діяльності дослідницьких університетів – до 10 по Україні.
 
Наступне. Не можемо не згадати в Рекомендаціях і про такі стратегічні речі, загрози національній безпеці, пов’язані зі станом аграрної науки, в тому числі селекційної, ветеринарної безпеки. За даними інституту експертизи сортів рослин в Україні представлено 9,5 тисяч біотипів рослин, із них 5,5 тисяч належать іноземній селекції, тобто 58%. Вітчизняні сорти соняшнику займають лише 25%, кукурудзи 21%, овочів 30%.
 
У тваринництві існують аналогічні проблеми. Промислове птахівництво базується на використанні кросів птиці зарубіжної селекції, свинарстві і скотарстві використовується племінна продукція, як правило, з-за кордону.
 
Тому на наступний рік мусимо в колі пріоритетів визначити цей напрямок, віддзеркалити це в нашому рішенні.
 
І ще про одну проблему, про яку слід сказати в рішенні. Це діяльність навчально-дослідних господарств університетів, інститутів. Просто антидержавна диверсія здійснюється проти них. Вони з якогось дива не підпадають під державну підтримку АПК. І тут мова вже не йде про дослідження, інновації, а вже хоч про просту життєдіяльність цих осередків науки і практики. Ми не можемо взяти кредити на посівну чи будівництво ферми-лабораторії, розвиток тваринництва.
 
І ще про надважливе. Про відсутність механізмів реалізації ст.14, 15 Закону «Про наукову та науково-технічну діяльність», наповнення Національного фонду досліджень, розвитку інновацій, наукових центрів.
 
Приклад - серед 60 наукових лабораторій НУБіП більшість без базового фінансування, а така унікальна лабораторія як Українська лабораторія якості та безпеки продукції АПК має 25% до потреби. Єдиний в Україні НДІ радіології залишається взагалі без підтримки. Хоч Уряди Японії, Норвегії весь час проявляють цікавість до цього інституту. 
 
І про головне - нашу молодь, наукову зміну. Терміново втричі слід збільшити оплату аспірантам і докторантам. Запишемо це в Рекомендаціях!  Інакше всі втечуть за кордон. 4-5 тисяч гривень академічної стипендії – це просто знущання з нашої наукової еліти.
 

 

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій