«Ватерлоо» на Лондонській біржі

"Хто володіє інформацією, той володіє світом" - цей вислів приписують Натану Ротшильду – людині, яка протягом одного дня, як нам кажуть історики, завдяки вчасно отриманій й, головне, блискуче використаній інформації, стала найбагатшою у світі. 

 

Ротшильди вже більше двох століть вважаються однією із найбагатших та найвпливовіших родин планети. Згідно з офіційними даними, статки сім’ї перевищують 350 мільярдів доларів. За іншими даними більше 2,5 трильйонів! 

 

Засновник англійської гілки Ротшильдів, Натан Майер Ротшильд, народився 1777 р. в родині банкіра, засновника династії Ротшильдів Майера Амшеля Бауера Ротшильда (1744–1812 рр.). Зі своїми братами він контролював 5 банків в найбільших містах Європи (Париж, Лондон, Відень, Неаполь, Франкфурт-на-Майні).

 

Натан зі своїм братом Джеймсом винайшли спосіб швидкого і безпечного перевезення вантажу з Англії до Франції. Натан створив легкі кораблі, які були вельми ефективними у доставці вантажів між Англією і континентом. Джеймс організував службу доставки з вершників, які могли дуже швидко перевозити товари і золото в будь-якому напрямку. Ця кур’єрська система, також, використовувалась для швидкого переказу інформації. Про будь-які новини, що вони траплялися на континенті, Ротшильди дізнавалися першими. 

 

Найбільшого успіху вони досягли під час наполеонівських війн. Після повернення Наполеона у Францію 1815 р., майже всі європейські країни виступили проти нього. Французьскій армії протистояла коаліція європейських держав на чолі з Англією. Англійська влада активно співпрацювала з Ротшильдами для фінансування своїх військ. Крупні суми золотом (більше 11 мільйонів фунтів) переказувались через банки братів Ротшильдів військам Англії і її союзникам.

 

Ключовою подією війни стала битва при Ватерлоо, точніше її наслідки…

 

 

 

Наша розповідь про один із історичних прикладів, що вони є зафіксовані в низці книг та спогадів сучасників.

 

19 червня 1815 р. з Ватерлоо у напрямку Ла-Манша на несамовитій швидкості мчав вершник. Ніде не зупиняючись, він на кожній поштовій станції отримував найсвіжіші коні. В Остенде він злітає на борт вже очікуючого на нього судна, що воно негайно піднімає якорі й наступного дня висаджує гінця у Фолкстоуні, на узбережжі Англії, звідки наш герой стрімглав скаче до Лондону, де одразу прямує на біржу, де на нього вже очикував Натан Ротшильд. 

 

Розгадка такої надквапливості є дуже простою.

Після важкої перемоги над Наполеоном при Ватерлоо англійський маршал Артур Веллінгтон, звичайно, відіслав гінця в Лондон з новинами про перемогу. Треба було будь за що випередити посланця герцога. 

 

Агенти Ротшильдів, дізнавшись про перемогу, теж відправили послання Натану Ротшильду, і, завдяки швидкості своєї курєрської системи, він отримав послання на день раніше.

 

 

Банкір геть не гаяв часу, і цей день (аж цілий день, скажемо ми) блискуче використав на власну та свого клану користь. 

 

Вислухавши гінця, він дав розпорядження негайно продавати акції, сам вештаючись весь час із сумним виглядом кулуарами Лондонської фондової біржі. Завсідники біржі негайно наслідували його прикладу, вважаючи, що шанований ними Ротшильд першим якимось чином довідався про уявну перемогу Наполеона над військами герцога Веллінгтона, що загрожувало власне навіть самому подальшому існуванню Англії. Курси акцій практично миттєво впали і, до опівдня вже майже нічого не коштували. Дочекавшись із неабиякою витримкою їх мінімальної ціни, Натан так же швидко знову скупив їх через власних агентів у величезній кількості.

 

За вісім годин надійшла офіційна новина, що Наполеон розбитий і все гаразд. Акції одразу ж повернулися до свого початкового рівня, а всі зрозуміли, що паніку на біржі було викликано штучно на догоду інтересам клану Ротшильдів. 

 

Так за один день Ротшильди отримали акції на суму, як подейкували, понад 100 мільйонів фунтів стерлінгів (на той час колосальні гроші). Цього дня Ротшильди стали тими, ким їх знають дотепер. 

 

В результаті стратегічної інформаційної операції, отриманих раніш за всіх інших знань про реальний стан справ, банківський дім Ротшильдів, реалізувавши безпрограшну гру на біржі, отримав, як було сказано, величезні бариші, тисячоразово покривши витрати на утримання власного спостерігача при Ватерлоо та аренду найдавніших засобів комунікації – людей (гінців), коней, парусників й, до речі, голубів, тому що Натан Ротшильд задля отримання новин з Парижу користувався й голубиною поштою. 

 

Аналізуючи цю стратегічну інформаційну міжнародно-фінансову операцію, доходимо висновку, що звичайно ж Натан Ротшильд не зміг би її провести сам у таких масштабах й з таким грандіозним успіхом. Безумовно, ні! Її було у найретельніший спосіб підготовлено з використанням усіх наявних на той час ресурсів (політичних, фінансових, організаційних тощо) й не тільки на теренах саме Франції і Англії, але й у інших європейських країнах.

 

Візьмемо до уваги, що ситуація могла скластися й по-іншому, не сприятливо для її авторів, могли виникнути неабиякі ускладнення (наприклад, арешт кур’єра, загибель судна, пограбування самого Ротшильда, кримінальне звинувачення його у звичайнісінькому шахрайстві й чимало чого іншого), але це саме той історичний випадок, коли гравець «знімає вершки» потужної міжнародної інформаційно-фінансової системи, що її було протягом десятиріч підготовлено його батьком Майєром Ротшильдом. Її міцним й надійним підґрунтям став процес здобуття, аналізу й використання міжнародної політико-економічної й фінансової інформації, основи якого було закладено попередньою багаторічною практикою використання інформації у міжнародній фінансовій сфері.

 

А Ви кажете : Наполеон, Веллінгтон, Ватерлоо...