Доцент кафедри фармакології та токсикології Вадим Іщенко взяв участь у обговоренні державної стратегії боротьби з антибіотикорезистентністю

Із 7 по 9 лютого в Києві пройшли Перші національні консультації з розробки та реалізації національного плану дій щодо стримування антибіотикорезистентності. Захід проводився Всесвітньою організацією охорони здоров’я в тісній співпраці з Міністерством охорони здоров’я та Центром громадського здоров’я. До консультацій долучені також ключові партнери з Міністерства аграрної політики та продовольства, продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО), національних академій медичних наук та аграрних наук.

Мета національних консультацій – обговорення проекту розробленої державної стратегії боротьби з антибіотикорезистентністю.
«Питання стримування стійкості до протимікробних засобів є пріоритетом діяльності роботи Уряду, – зазначила начальник Управління громадського здоров’я Наталія Півень під час відкриття консультацій. – Рядом стратегічних документів Кабінету Міністрів України передбачено здійснити розробку державної стратегії боротьби з антибіотикорезистентністю. Сьогодні ми презентуємо проект зазначеної стратегії та сподіваємось на активне і продуктивне його обговорення під час заходу».

Наприкінці січня 2018 року ВООЗ опублікувала перші дані епіднагляду про стійкість до протимікробних препаратів, які свідчать про високий рівень стійкості до антибіотиків ряду серйозних бактеріальних інфекцій в країнах як з високим, так і з низьким рівнем доходів. Згідно з даними нової Глобальної системи з нагляду за стійкістю до протимікробних препаратів (GLASS) ВООЗ, близько 500 000 осіб з підозрою на бактеріальну інфекцію у 22 країнах зіткнулися зі стійкістю до антибіотиків. Україна не є винятком із загальносвітових тенденцій.

«Антибіотикорезистентність, окрім проблем для системи громадського здоров’я, є значним викликом і для економічного розвитку країни, – зазначив Володимир Курпіта, генеральний директор Центру громадського здоров’я. – За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, тільки в країнах Європейського Союзу вартість лікування хвороб, що спричинені резистентними мікроорганізмами, оцінюється приблизно в 1,5 млрд. євро на рік. Експерти Світового Банку попереджають, що до 2050 року інфекційні хвороби, викликані стійкими до антибіотиків мікроорганізмами, можуть викликати глобальний економічний збиток, порівняний із фінансовою кризою 2008 року. З огляду на ці цифри, ми повинні якомога швидше впровадити підхід «Єдине Здоров’я» (One Health) для мінімізації потенційної шкоди здоров’ю людей при застосуванні антибіотиків для лікування сільськогосподарських тварин і птиці».

До участі у Національних консультаціях був запрошений і доцент кафедри фармакології та токсикології факультету ветеринарної медицини НУБіП України Вадим Дмитрович Іщенко, оскільки проблема антибіотикорезистентності значно мірою стосується і проблеми застосування антибіотиків у ветеринарній медицині, про що наголосив у своїй доповіді заступник директора Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок, д.вет.н. Віктор Павлович Музика. В свою чергу присутні на консультаціях представники МЕБ вказували на необхідність висвітлення проблеми антибіотикорезисентності у процесі навчання фахівців ветеринарної медицини.

Усі напрацювання, що були зроблені у ході консультацій, будуть використані при формуванні Державної стратегії боротьби з антибіотикорезистентністю, яку планується затвердити у 2018 році.
 

Григорій Бойко, доцент кафедри фармакології та токсикології