Найновіше обладнання для наукових досліджень

     Реалії сьогодення диктують потребу у нових стандартах наукових досліджень з використанням найсучаснішого обладнання та технологій. До такого обладнання можна віднести і безпілотні робототизовані літальні апарати (дрони), які надають аграріям принципово нові можливості щодо управління процесами виробництва та програмування врожаю.

Польові випробування сучасного роботизованого дрона на полях НУБіП України (в.о. доцента Д. Комарчук, аспірант А. Марцифей, представник компанії Drone.ua В. Коваленко)

     Частина технологій для сільського господарства на основі використання дронів може бути імпортована з інших галузей виробництва. Проте агрохімічні дослідження на основі листкової діагностики станів рослин щодо забезпечення останніх елементами живлення потребує детального дослідження. Цей напрям є вкрай перспективним для НУБіП, оскільки саме в нашому університеті є відповідні польові та лабораторні бази і, що надважливо, сконцентровані різнопланові фахівці, які займаються автоматизацією, агрохімією, програмуванням тощо.

     У рамках роботи над науковою тематикою «Розроблення системи дистанційного моніторингу стану посівів для раціонального використання добрив», що виконується на кафедрі автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка, відбулось перше польове випробування квадрокоптера мультироторного типу, здатного нести на своєму борту три сенсори і отримувати зображення в таких хвильових діапазонах (спектрах), як оптичний (з довжинами хвиль від 10 нм до 1 мм), інфрачервоний (від 700 до 1400 нм), теплового випромінювання (від 1400 до 3000 нм). Проведення обстежень різними типами сенсорів, поєднання отриманих результатів та їх інтерпретація дозволить агрономам та агрохімікам отримати оперативну та достовірну інформацію про стани насаджень різних сільськогосподарських культур.

Фото поля в nir, оптичному та інфрачервоному діапазонах

     З огляду на аграрні перспективи України, поширення точного землеробства, попит виробничників на такі дослідження, ця робота є вкрай актуальною, а попередньо отримані результати перетворюють її на надзвичайно перспективну.

Олексій Опришко,
доцент кафедри автоматики та
 робот технічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка