Освіта, наука і бізнес: знайти точки дотику

23 лютого 2017 року

     23 лютого в університеті відбувся круглий стіл «Патнерство університетів і бізнесу: можливості та перспективи» за участю виробничників, громадських діячів, провідних вчених університету. Потреба у його проведенні викликана необхідністю поєднання зусиль освіти, науки і виробництва задля розвитку економіки країни та її агропромислового комплексу.

     Вітав учасників круглого столу ректор університету Станіслав Ніколаєнко. Він відзначив актуальність заходу та підкреслив необхідність співпраці виробничників із вишем. Станіслав Миколайович коротко презентував присутнім університет, його історію, структуру, навчальну роботу, міжнародну співпрацю, дослідницьку роботу. Окремо зупинився на становищі, в якому перебуває сьогодні українське село. За його словами, у більш, ніж дев’яти тисячах сільських населених пунктів відсутні суб’єкти господарювання. І цей факт відбивається не тільки на економічному становищі, а й соціальному стані сільських жителів. Ще однією проблемою є відтік молодих кадрів, відсутність відповідної інфраструктури і, як наслідок, небажання молоді працювати на селі. І це далеко не всі труднощі, які спіткали українське село і аграрний сектор економіки. Тож сьогоднішній круглий стіл, зазначив ректор, є можливістю знайти точки дотику освіти, науки і бізнесу у вирішенні цих та інших питань.

     Голова наглядової ради Інституту глобальних трансформацій Сергій Тарута звернув увагу на те, що наша економіка має багато галузей, рівень росту ВВП яких складає 7% , а це – відкладене банкрутство. Тому нам до 2030 року треба досягнути зростання до 10%. На це і спрямована доктрина розвитку вітчизняної економіки до 2030 року, участь у розробці якої взяв також НУБіП. Сергій Олексійович звернув увагу на те, що Україна має колосальний потенціал, зокрема аграрний, але не реалізовує його повністю. Виправити зазначене він вбачає можливим, завдяки інтеграції освіти, науки і виробництва. Маючи багатющу землю, іншого вибору як повністю перезавантажити відносини у системі «освіта-наука-бізнес» - немає. До того ж це шлях, який виведе країну в число розвинених, зазначив гість. Головним рушієм при цьому, наголосив він, є людина. Без висококваліфікованих фахівців, яких готує університет, цього не досягнути. Однак Сергій Тарута переконаний в тому, що перевагу треба віддавати нашим фахівцям на нашій базі. Немає потреби шукати передові приклади чи розробки десь за океаном, адже вони є у нас. Сьогодні виробництво йде шляхом високих наукоємних технологій, творцями яких є університети зі своїми фахівцями. Звичайно для цього треба мати базу, інвестиції, венчурні фонди. Але й наука повинна носити прикладний характер, а, отже, впроваджуватися у виробництво. Сергій Тарута висловив сподівання, що НУБіП у цьому буде драйвером. Своє ж завдання він вбачає у тому, щоби створити державну політику максимальної взаємодопомоги, адже освіта – це найкраща зброя, яка змінює світ.

     Продовжуючи обговорення, генеральний директор «Індустріальної Молочної Компанії» Алекс Ліссітса зазначив, що на сьогодні роль ІТ-технологій в АПК важко переоцінити. Як приклад, навів широке використання дронів, точного землеробства тощо. Основне питання, на яке маємо відповісти, на його думку, чого хоче сьогодні споживач, і відповідно реагувати на ці запити. Без таких знань важко виходити на зовнішній ринок. Також гість порушив питання розвитку сільської місцевості. На його переконання, без держави їх вирішити неможливо. Разом із тим, бізнес, наука, освіта мають триматися разом.

     Начальник науково-дослідної частини Володимир Отченашко представив присутнім дослідницьку інфраструктуру університету, унікальні наукові розробки, досягнення у селекції, біотехнологіях, органічного виробництва тощо, тематику досліджень, які реалізовують півтори тисячі дослідників. З огляду на презентовані ним розробки, університет має що запропонувати бізнесу.

    Завідувач кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту Лідія Шинкарук зосередила увагу на інструментах партнерства і власне на тому, що має стати кінцевим результатом співпраці. Отож, нам необхідно розвивати академічне підприємництво у формі академічних стартапів, спінофів та підприємців. Серед очікуваних результатів – розробки для малого і середнього бізнесу, припинення відтоку кадрів через започаткування випускниками вишу власного бізнесу та приток кадрів, обмін знаннями. Однак цьому всьому має передувати реалізація перших кроків. Зокрема, створення бренду для ідентифікації академічного підприємництва, залучення партнерів та експертів тощо. Крім того, Лідія Шинкарук зазначила, що університет прагне, аби навчальні плани змінювалися під запити виробництва, до поєднання теорії з практикою. Без цього стартапів не буде.

     Голова ради роботодавців факультету аграрного менеджменту Тарас Висоцький зауважив, що до науки треба залучати молодь. Голова правління ПАТ «Українська біржа» Олег Ткаченко переконаний, що ціни на вітчизняну продукцію мають бути на рівні світових. Їх має диктувати український біржовий ринок, амбіції щодо створення якого не полишають гостя. Керівник представництва компанії «Lidan» (США) по країнах Східної Європи та СНД Анатолій Шевченко наголосив, що наш загальний великий біль і водночас спільне завдання – зберегти аграрний сектор. Генеральний директор Української медової групи Сергій Гринь запропонував створити разом з університетом промислову пасіку, оскільки сьогодні експорт меду забезпечують дрібні товаровиробники, потенціал яких є обмежений. Директор ТОВ «Статус» Олексій Лясковець відзначив, що освітня база в нашій країні сильна, і фахівці, які на ній зростають, затребувані за кордоном. Молодь і надалі прийматиме пропозиції працевлаштування за рубежем, якщо не буде глобального об’єднання освіти, науки і виробництва.

     Підсумовуючи, Сергій Тарута зазначив, що, з огляду на почуте, маємо чудові розробки, але при цьому важливо не тільки вміти виробляти, а й правильно їх продавати. Як це зробити допоможе бізнес. Кожен із присутніх сьогодні почув і взяв для себе щось нове. Ми всі переконалися, що можемо бути корисні один одному. Важливо тепер все це реалізувати.

     Генеральний директор ТОВ «ТВАРИНПРОМ» Сергій Гнатюк висловив думку, що однією з основних проблем занепаду українського села є відсутність там тваринництва. Щорічно близько 500 підприємств, що займаються свинарством в Україні, згортають свою діяльність через масову загибель поголів’я від африканської чуми. А потреби ринку зростають. Тому підприємці цієї галузі зацікавлені у запрошенні на практику, а згодом і на працевлаштування студентів і випускників вишу. Окремої дискусії потребує питання мотивації молоді працювати на селі.

     В’ячелав Данчук, який представляв можливості Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК, наголосив, що колектив, використовуючи наявне передове обладнання, може робити будь-які дослідження і випробування продукції. Проблемним питанням залишається створення банку еталонних проб. Тут відкритий простір для співпраці з бізнесом: якщо спільними зусиллями його створити, то тести на якість і безпеку можна провадити в Україні значно дешевше.

     Генеральний директор корпорації «Укрпиво» Галина Коренькова зазначила, що в Україні щорічно виробляється 100 мільйонів тонн пивовареного ячменю. Проте виробники не можуть відібрати з них 1 мільйона тонн задовільної якості. Тут є резерв для співпраці з вітчизняними як виробниками, так і вченими. Вона висловила побажання аби в навчальному процесі вивчалися європейські директиви і стандарти.

     Генеральний директор підприємства «МЛИН-2» Віктор Ємцев закликав якісніше проводити профвідбір студентів з тим, щоб молодь була готова і хотіла працювати в обраній сфері. Було б доцільним на законодавчому рівні стимулювати бізнес брати на практику студентів, наприклад через податкові пільги. 

     Представник компанії «MOST Ukraine» Дмитро Маляр акцентував увагу на тому, що в галузі деревообробки конкурентність продукції напряму залежить від якості працівників. Тому бізнес зацікавлений у підготовці справжніх фахівців. У компанії наразі відкрито 100 вакансій і спільно з Українською асоціацією деревообробників проводиться конкурс: студенти, які успішно навчаються, можуть пройти практику на виробництві і працевлаштуватися.

     Партнер юридичної фірми Everlegal Андрій Оленюк висловив думку, що університет, проводячи первинну селекцію вступників, має обирати найкращих, а не гнатися за кількістю. Також потрібно тримати постійний діалог з успішними випускниками, а вони в свою чергу – найкраща реклама вишу.

     Голова Всеукраїнської асоціації туристичних операторів Ігор Голубаха запропонував університету активніше пропагувати розробки своїх вчених.

     Професор Юрій Марчук від імені науковців запропонував створити науково-інтелектуальну біржу на базі НУБіП, яка стане платформою для промоції ідей і доробків.

     Підсумовуючи засідання круглого столу ректор Станіслав Ніколаєнко, назвав дискусію корисною. Сьогоднішнім заходом ми сказали «А», треба перейти до реальних кроків по реалізації пропозицій. Вирішено продовжити діалог у форматі галузевих дискусій і спільних дій.

Ольга Наконечна,
Денис Рудень 

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook