Пристрасні баталії: в університеті пройшов півфінал конкурсу «Пісенні баталії-2016»

       В університеті напередодні Міжнародного дня студента пройшов півфінал конкурсу «Пісенні баталії-2016».
      Вже вдруге поспіль з ініціативи проректора з навчальної та виховної роботи нашого університету Сергія Миколайовича Кваші напередодні Міжнародного дня студента у НУБіП проходить творчий конкурс «Пісенні баталії», який має за мету популяризацію народного музичного мистецтва, української пісенної класики, вивчення кращих зразків сучасної популярної пісні. Цікавою особливістю баталій є те, що у них беруть участь не відомі в університеті вокалісти, які займаються у творчих колективах чи студіях на кафедрі культурології, а студентські академічні групи. Звернімо увагу: обов’язковою умовою конкурсу є те, щоб співала саме студентська академічна група (бажано у якнайповнішому складі), участь у ній студентів інших груп і курсів Положенням конкурсу заборонена.

      Конкурс проходить у три етапи: відбірковий (на факультетах і в ННІ), півфінальний (змагання обраних факультетами груп ) та фінальний (змагання тих, хто переміг у півфіналі. І саме 8 листопада в університеті визначилися фіналісти «Пісенних баталій-2016», обрані вимогливими журі із 15-ти співочих студентських груп. «Вимогливими» журі – не помилка, адже насправді на півфіналі конкурсу, який відбувався у приміщенні центральної їдальні, що вкотре гостинно прийняла творчих студентів, журі було два. До одного, очолюваного Сергієм Миколайовичем Квашею, увійшли ще голова профкому студентів і аспірантів Олексій Муравський, заступник голови первинної профспілкової організації НУБіП Руслан Любар, поет-пісняр, головний лікар університету В’ячеслав Крупка, голова студентської організації НУБіП Ілля Вакарчук та американський мистецтвознавець Пітер Каел. До іншого – альтернативного – було обрано по одному представнику групи-учасниці конкурсу, які висловлювали свою думку щодо виступів супротивників. Приємно, що думки обидвох журі були майже одностайними, а невеликі розбіжності виявилися лише у трьох випадках із 15-ти, та й вони не вплинули на остаточний результат голосування.

      А оцінювати було надзвичайно нелегко. По-перше, твори для виконання, обрані напередодні шляхом жеребкування із запропонованого фахівцями і відкоригованого студентською організацією списку пісень, були різними і за стилями, і за жанрами. Це і народні пісні («Ой на горі два дубки»», «Ой під вишнею, під черешнею», «Розпрягайте, хлопці, коней»), і українська класика («Водограй», «Я піду в далекі гори»), і сучасна естрада («Мам» Андрія Кузьменка, «Весна» Олега Скрипки, «Все красиво» гурту «Антитіла» та інші). По-друге, журі доводилось визначати, чи справді студенти були саме з однієї групи. А по-третє, все було настільки цікаво, динамічно, весело і просто красиво, що серце кожного із суддів раділо з того, яка талановита і патріотична у нас молодь (про що у слові від журі сказав В’ячеслав Андрійович Крупка), тому, щоб бути справедливим у цьому випадку, необхідно було вгамовувати емоції. Щоб переконатися, чи насправді студенти настільки співучі, журі навіть попросило групу факультету тваринництва і водних біоресурсів виконати приспів пісні «Цей сон» без музичного супроводу. Андрій Бобильов та Ірина Бойко не розгубилися і таки заспівали – і результат був однозначним: група магістрів факультету ТВБ у фіналі!

      Разом з ними участь у фіналі візьмуть студенти гуманітарно-педагогічного факультету, два дубки яких серед дівчат-красунь виглядали дуже гордо, студенти факультету ветеринарної медицини, які співати «Смереку» прийшли відразу з пар (у білих халатах!), майбутні економісти, котрі вправно розіграли і старого дідугана, і молоду дівчину, і їхні групи підтримки, група із факультету землевпорядкування, яка полонила патріотичною композицією «Не спи, моя рідна земля». Сподіваємось, оптимізмом наповнять фінал і студенти юридичного факультету, які у півфіналі не менше, як сам Дзідзьо, запалили виконанням «Я і Сара», група із факультету конструювання і дизайну (у них, як і в пісні, все красиво), і команда факультету інформаційних технологій, що запевнили: «Ще не вмерла Україна!». 

      А наш американський гість, хоч сам добре знається на хореографії, оскільки є відомим у США танцівником, здається, захотів вивчити українські пісні. Наприкінці вчора Пітер висловив захоплення побаченим і почутим, наголосивши, що таке дійство він бачить вперше, стільки талантів в одній залі, які є дуже згуртованими, твердо прагнуть до перемоги, вміють і хочуть зберігати рідну пісню, зробили його трохи щасливішим. 

     Запрошуємо усіх на фінальне дійство, яке відбудеться 17 листопада о 17 годині в приміщенні центральної їдальні. Ви побачите театралізовані постановки відомих пісень, почуєте, як студентство знає слова і мелодії творів, і просто отримаєте задоволення!

Ірина Майданюк,
завідувач кафедри культурології