Науково-педагогічні працівники кафедри міжнародних відносин і суспільних наук учасники другого Лекторіуму в Дипломатичній академії України

З вітальним словом до учасників Лекторіуму звернувся заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко, який наголосив на вкрай важливій, особливо зараз, якісній фаховій освіті. Він також закцентував увагу на ключовій ролі в цьому процесі саме викладачів, оскільки майбутнє наше і нашої держави в руках теперішньої студентської молоді, тому неабияке значення має чому саме ми вчимо та що саме вкладаємо нашим майбутнім фахівцям. Отож, підсумував Олександр Павлович, — ми сьогодні боримося за наше майбутнє і на фронті і в освіті та нагадав усім присутнім дотримуватися формули Геннадія Удовенка «Трьох "п"»: професіоналізм, патріотизм, порядність.

Заступник міністра закордонних справ спілкувався з аудиторією у формі діалогу, відповідаючи на різні запитання від аудиторії, в тому числі й професора Володимира Калуги та доцента Олени Кропивко. Розмова була настільки цікавою, що Лекторіум було продовжено на годину, а в кінці учасники обмінялися з заступником міністра закордонних справ України контактами для налагодження в подальшому конструктивної співпраці.

     

Далі з доповіддю «Українська всесвітня спільнота» виступила Олена Ващенко, начальник Управління всесвітнього українства і гуманітарних ініціатив Департаменту публічної дипломатії та комунікацій МЗС України. Пані Олена розповіла про взаємодію України з міжнародною освітньою спільнотою, про структуру та основні напрями Управління, яке вона очолює. Зокрема, це є підтримка зв’язків з українцями, які проживають за межами України та окремі питання гуманітарного співробітництва — контакти управління всесвітньої української спільноти і гуманітарних ініціатив Департаменту публічної дипломатії та комунікацій.

Спікер повідомила, що загалом на сьогодні нараховується 25 млн. українців, які проживають у світі і є громадянами інших держав. Найбільш впливовими організаціями є Світовий конгрес Українців Український конгресовий комітет Америки, Союз українських організацій Австралії, Конгрес українців Канади, Європейський конгрес українців.

З початку повномасштабного вторгнення з України виїхало 6,8 млн. громадян України, з яких 6 млн. наразі перебувають в країнах ЄС (найбільше — у Польщі, Німеччині, Чехії). Водночас актуальним є питання приналежності до української нації кримських татар (або їх нащадків), які проживають у Туреччині (5 млн. чол.). Болючим є становище українців в РФ (понад 4 млн. чол.), де з 2022 року повністю було згорнуто освітньо-культурна діяльність всіх осередків. На сьогодні будь які контакти з ними відсутні.

     

Пані Олена акцентувала на двох категоріях, які сьогодні достатньо широко вживають, щоб схарактеризувати статус українців за кордоном: 1. Закордонний українець (особа без громадянства); 2. Українець за кордоном (трудові мігранти, студенти, ВПО).

Статус Закордонного українця регулюється Законом України «Про закордонного українця», за яким той, хто підпадає під його дію має пільги на отримання віз та довідки на проживання та навчання в Україні.
Пріоритетами в роботі Управління є співпраця з Українською всесвітньою спільнотою, визнання Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом українського народу, визнання дій росії в Україні геноцидом, підтримка шкільної освіти.
Доповідачка навела приклади роботи співробітників відділів Управління: до других роковин повномасштабного вторгнення у багатьох країнах були організовані акції протесту; у вересні 2024 року в Угорщині було відкрито україно-угорську школу; організовано роботу 365 українських суботніх і недільних шкіл; на проведення культурно-просвітницьких та інших заходів було виділено 5 млн. грн.

Далі розмову на тему «Співробітництво в рамках міжнародних організацій (ООН, РЄ, ОБСЄ, ЮНЕСКО)» продовжив Валентин Скуратовський, директор Департаменту міжнародних організацій МЗС України, який висвітлив питання співпраці України в рамках ООН, Ради Європи, ОБСЄ та ЮНЕСКО. Перш за все пан Валентин підкреслив, що він і Департамент відкриті до взаємодії та спілкування з освітянами., а потім зупинився на роботі української дипломатії з ООН, ОБСЄ та ЮНЕСКО. Зокрема він зауважив, що ми можемо критикувати ООН з різних аспектів, в тому числі і в її неефективності, але не потрібно, разом з тим, забувати, що в складі ООН є й ті країни, які нам допомагають, тому це є своєрідним індикатором для нас щодо співпраці в площині багатосторонньої дипломатії. Гостро, наприклад, стоїть питання щодо ситуації, яка пов’язана з правами людини на тимчасово окупованих територіях України і ми щорічно готуємо для ООН Резолюцію.

Пан Валентин наголосив, що головним нашим завданням є протидія агресору, який проводить активну політику в просуванні своїх норативів в різних організаціях. Так, ОБСЄ є важливою проектною організацією для України. Росія заблокувала численні проекти по Україні, але організація навчилася обходити ці перепони.

 

ЮНЕСКО в Україні активно працює. Велику увагу приділяє українській науці та культурі. Україна, в свою чергу, постійно подає відомості до електорального чату та виконавчої ради ЮНЕСКО і веде перемовини про підтримку. Україна є надійним електоральним партнером і не дивлячись ні на що, завжди виконує свої електоральні зобов’язання.

«Міжнародна безпека та військово-технічне співробітництво» була темою наступного лектора Сергія Шутенко, директора Департаменту міжнародної безпеки та військово-технічного співробітництва МЗС України, який окреслив специфіку роботи департаменту, основні напрями міжнародного безпекового співробітництва та виклики, пов’язані з протидією російській присутності у принципових міжнародних установах. Пан Сергій, зауважив, що на початку 1990-х років цей підрозділ формувався в контексті книги «Кінець історії» і всі вірили, що цей кінець настав, тобто кінець Холодній війні, кінець ядерного протистояння, але, на жаль, цього не сталося.

Наразі важливо, по-перше, залучити Європу та США до інвестування України у військово-технічному плані, а по-друге, укладення безпекових угод (вже підписано 28 таких угод). Є наглядова група та 9 підгруп, які слідкують за імплементацією цих угод. По-третє, працює і сектор РХБЯ (хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної) безпеки.

Зараз перед Україною постало багато проблем. Зокрема, це вивчення уламків шахедів та виявлення деталей не російського виробництва. Важливим і одним з пріоритетних завдань для України є швидке розмінування територій, адже тільки після цього можна приступати до відбудови. МЗС на дипломатичному рівні є координатором вирішення цих та інших проблем.

 

Сергій Олександрович, підсумовуючи наголосив, що саме наше першочергове завдання — це виховувати молоде покоління, яке буде спроможне працювати в різних структурах МЗС та гідно представляти, захищати та відстоювати інтереси України.