Заглянути в серце інклюзії: виїзні заняття магістрів у «Аскольді» – де теорія оживає в ритмі реальних перетворень

Здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності «Соціальна робота та консультування» Національного університету біоресурсів і природокористування України 17 вересня 2025 року мали змогу заглянути в серце справжньої інклюзії – туди, де абстрактні формули з лекцій про управління реабілітаційними установами та закладами надання соціальних послуг перетворюються на живі стратегії, а принципи інклюзивної педагогіки оживають у посмішках тих, хто долає бар’єри. 

Це були не просто виїзні заняття, а справжній портал у світ практичної магії: у рамках освітніх компонентів «Управління реабілітаційними установами та закладами надання соціальних послуг» й «Інклюзивна педагогіка» група молодих фахівців-ентузіастів переступила поріг Київського міського центру соціальної, психологічної, професійної та трудової реабілітації «Аскольд». Створений у 1999 році Київською міськрадою, Центр став ідеальною лабораторією для теорії в дії – де понад тисяча осіб з інвалідністю щороку, від 16-річних мрійників до пенсіонерів з другим подихом, знаходять не просто допомогу, а крила для польоту.

Чим же займається «Аскольд»? Це комплексний хаб реабілітації, де чотири ключові реабілітаційні напрями (соціальна, психологічна, професійна, трудова) переплітаються в єдину симфонію підтримки. Так, соціальна реабілітація – це про повернення до світу: заняття з незалежного життя, де відвідувачі вчаться керувати бюджетом, користуватися громадським транспортом чи просто заводити друзів на групових екскурсіях. Уявіть, як група молодих людей з інвалідністю, сміючись, планує поїздку до Парку Шевченка, перетворюючи страх на пригоди! Психологічна реабілітація занурює вглиб душі: індивідуальні консультації з психологами, арт-терапія з фарбами та глиною, де емоції оживають у скульптурах, чи групові сесії, що розплутують вузли тривоги. Професійна реабілітація – це «пульс» центру, де ідеї перетворюються на вміння, а навчання – на життя. А трудова реабілітація відкриває двері до справжнього життя.  Центр організовує стажування на київських підприємствах, що дає відвідувачам не лише знання, а й трудовий досвід: вони пакують товари, збирають деталі, відчувають себе частиною виробничого процесу. Уявіть радість 25-річної дівчини з ДЦП, яка після курсів графічного дизайну отримує перше замовлення, а потім її ескізи оживають на білбордах міста! 

З перших кроків знайомства з роботою Київського міського центру соціальної, психологічної, професійної та трудової реабілітації «Аскольд» магістри спеціальності «Соціальна робота та консультування», ще вчора занурені в аудиторні дискусії, сьогодні перейшли до першого практичного блоку дисципліни «Управління реабілітаційними установами». І тут не йшлося про сухі схеми чи абстрактні терміни. Під керівництвом координаторів центру вони побачили, як працює система відновлення людини й повернення їй відчуття життєвої цінності.  Кожна деталь цього механізму – від бюджетного планування й моніторингу ефективності до співпраці з партнерами занурює в атмосферу творчості. Де в майстернях глина слухняно лягає під руки, фарби народжують історії успіху, а з терапевтичної кухні тягнеться аромат щойно спеченого хліба.

Студенти одразу поринули у рольову гру. Один із них взяв на себе роль «керівника» віртуального проєкту – організації ярмарку handmade-виробів. У його віртуальних павільйонах розкладалися керамічні амулети, плетені шарфи, свічки ручної роботи – це речі, що створили відвідувачі центру. І все це перетворювалося на справжню допомогу: кошти, які підуть на підтримку родин. «Бачите, – з усмішкою пояснює головний фахівець відділення професійної реабілітації Маргарита Костянтинівна, – управління тут – це не папери в кабінеті. Це баланс між фінансами КМДА, грантами від «Київстару» та енергією волонтерів».

Практика справді оживила теорію. Магістри не просто відзначали сильні й слабкі сторони проєкту, вони аналізували, як центр вміло оптимізує ресурси: партнерства з центрами зайнятості, співпраця з НГО «Контакт», можливості стажувань у сфері IT чи швейній майстерні для людей з інвалідністю. І все це з конкретним фіналом – не лише тренування навичок, а реальні робочі місця, куди клієнти приходять уже з досвідом і впевненістю у власних силах.

Перехід до другого компонента, «Інклюзивна педагогіка», став справжнім вибухом натхнення, ніби феєрверк, що розсипається в серцях. Тут теорія про універсальний дизайн навчання та «barrier-free» середовище ожили в реальних людських історіях. Студенти приєдналися до сесії арт-терапії в студії «Емоційний компас», де група молодих людей з аутизмом і ДЦП малювала «мапи мрій» – великі полотна, де кожен мазок фарби символізував крок до незалежності. «Інклюзія – це не адаптація для «інших», а створення простору, де всі – рівні творці», – пояснює Любов Вощенко-Свєтлорусова, фахівець з соціальної роботи відділення соціальної реабілітації. Вона демонструє, як уроки з Photoshop для незрячих хлопців або пара-баскетбол для всіх, хто користується кріслом колісним допомагають формувати не лише професійні, а й соціальні навички.

Один із найбільш емоційних моментів – майстер-клас у театральній студії «Посох». На сцені актори з інвалідністю репетирують виставу «Крила невидимі». Магістри отримали роль асистентів режисера: одні допомагали з імпровізаціями, де рольова гра допомагала розплутувати клубки тривоги, інші працювали над адаптацією тексту для жестової мови. Атмосфера була настільки щирою, що фраза «порушення перетворюється на суперсилу» звучала не як метафора, а як реальність, яку можна побачити й відчути на сцені. 

Зауважимо, що під час воєнного часу центр додав у свою роботу «спецій», а саме: заняття для ветеранів, де інклюзивні методи допомагають ветеранці з ПТСР вести групу флористики, а хлопець з протезом – курс дрон-ремонту. Студенти, затамувавши подих, фіксували: як універсальний дизайн робить навчання доступним для всіх, перетворюючи бар’єри на трампліни і, що інклюзивна педагогіка – це не окрема методика, а спосіб мислення, який дає шанс кожному знайти себе і проявити силу там, де раніше бачили лише слабкість.

Загалом робота центру «Аскольд» – це не ізольований острів, а жива мережа: співпраця з Головним управлінням соціального захисту КМДА, бізнесом (стажування в «Київстарі»), НГО «Захист» (тренінги з грантрайтингу) та «Червоним Хрестом» (благодійні акції). Під час занять магістри обговорили кейс «Академії підприємництва ветеранів» – третій набір, де інклюзивні методи навчають бізнесу, від маркетингу до мереж підтримки, з фокусом на психологічну стійкість. Управління тут – це мистецтво балансу, а педагогіка – ключ до дверей, які ми самі не бачимо.

Виїзні заняття стали для магістрів НУБіП не просто практикою, а каталізатором – іскрою, що запалює вогонь у серцях майбутніх соціальних працівників. Вони зазирнули в серце інклюзії, де теорія «Управління реабілітаційними установами та закладами надання соціальних послуг» оживає в бюджетах і партнерствах, а «Інклюзивна педагогіка» – в сміху на сцені, ароматі випічки та мазках фарби. Повернувшись до університету, вони несуть цей заряд: бо справжня соціальна робота – це не формули, а історії, де кожен – герой своєї історії. 

Із теплотою в серці й глибокою вдячністю за цей день, що змінив наш погляд на світ, ми схиляємо голову перед людьми, які щодня є душею «Аскольда» – тими, хто сіє насіння надії в ґрунті людських доль. Особливі слова подяки – директору Центру Леоніду Павленку та його заступникам Інні Дончук і Руслану Денисяку, які об’єднують команду і задають високий стандарт служіння. Наша щира шана Діні Полагнюк, завідувачці відділення соціальної реабілітації, чия мудрість і турбота ведуть клієнтів крізь лабіринти викликів, перетворюючи ізоляцію на теплі обійми спільноти. Вдячність і любов – Любові Вощенко-Свєтлорусовій, фахівчині з соціальної роботи, чия емпатія, мов промінь сонця, розтоплює кригу самотності й допомагає кожному відчути себе частиною великої родини. Наше захоплення – Маргариті Костянтинівні Григораш, головній фахівчині відділення професійної реабілітації, яка, немов садівниця, відкриває таланти там, де інші бачать лише «непридатні» гілки, і навчає бачити в кожному клієнті потенціал. Подяка й шана – Тамарі Бевз, головній фахівчині відділення фізкультурно-спортивної реабілітації, чий ентузіазм, мов вітер у вітрилах, несе молодь з порушеннями ОРА до спортивних перемог, а йогу перетворює на медитацію сили, що надихає рухатися вперед попри будь-які бар’єри. Ви – не просто професіонали, ви – хранителі вогню, який запалює серця. Дякуємо вам від щирої душі за те, що робите світ яскравішим, добрішим і доступнішим. Хай ваша відданість повертається сторицею у посмішках тих, кого ви підняли на крила! 

Друзі, хочете відчути силу змін на собі? Завітайте до «Аскольда» (вул. І. Франка, 32 Б) – місця натхнення, підтримки і простору для злету!

НПП кафедри соціальної роботи та реабілітації 

Ніна Тверезовська, Ірина Демченко