Передноворіччя – час див

Так, кожен з нас із дитинства чекає наповнених казкою днів — Різдва і Нового року, днів, які дарують надію та повертають віру в добро. «…який відчуваєш священний трепет, якими добрими поривами повнишся! Це радісний час — дні милосердя, доброти, всепрощення. Це єдині дні у всьому календарі, коли люди, наче за мовчазною згодою, вільно розкривають один перед одним свої серця і бачать у своїх ближніх, — навіть у незаможних і знедолених, — таких же людей, як і вони самі… А тому, дядечку, хоча це й правда, що на Різдво мені ще жодного разу ні золота, ні срібла не додалось, я все одно вірю, що воно приносить мені добро і буде приносити добро», — сказав колись герой «Різдвяної історії » Чарльза Діккенса.

Кафедра культурології любить Різдво, тому цьогоріч нам поталанило: клопітка робота вивела колектив у десятку кафедр з найвищим рейтингом у НУБіП України, а на зборах трудового колективу гуманітарно-педагогічного факультету президент університету Станіслав Миколайович Ніколаєнко назвав її справжнім центром духовності і народної культури. Та по-дитячому хотілося подарунків… І ми їх отримали! Напередодні свята навчальна лабораторія хореографічної культури повністю оправдала свою назву: тут встановлено дзеркала і хореографічні верстати, яких так довго чекали учасники балетної групи народного ансамблю пісні і танцю «Колос» імені С.А. Семеновського, хореографічного ансамблю «Сузір'я ритмів» та ансамблю бального танцю «Чарівність».

Ми безмежно вдячні ректору Вадимові Анатолійовичу Ткачуку, проректорам Володимирові Дмитровичу Євтушенку та Тетяні Олексіївні Костюк за розуміння потреб студентських колективів і потужну підтримку в надскладний для України час та хореографічне обладнання — це подароване нам диво. А ще одне було створене силою таланту, креативності та педагогічної майстерності людини, яку нещодавно доля привела на кафедру, — старшого викладача Ольги Сироєжко. «Наше життя непередбачуване, — каже Ольга Вячеславівна, інколи воно розчаровує, але часто робить подарунки. Коли почалася війна, а рідний Миколаїв був під невпинними обстрілами, бажання було одне – вижити. Тоді і прийшла думка, шо більше двадцяти років, відданих народній музиці, закінчилися. Крапка. Сцени більше не буде. Але, як виявилося, це була кома — мене прийняв НУБіП України. Спочатку кафедра педагогіки, а тепер — і культурології.»

За короткий час Ольга Вячеславівна зібрала закоханих, як і сама, у народне мистецтво студентів — і народився інструментальний ансамбль «Дивоцвіт».

«Чарівна сопілка, скрипка і цимбали так іще ніколи весело не грали» — це про них: Ілля Надолинський (факультет тваринництва та водних біоресурсів — цимбали), Любов Лаган (гуманітарно-педагогічний факультет — скрипка), Габріела Єсіненко (факультет ветеринарної медицини — флейта), Ілля Оприщенко (факультет захисту рослин, біотехнології та екології — кларнет), Віра Шатік (гуманітарно-педагогічний факультет — домра), Марина Лозан (гуманітарно-педагогічний факультет — гітара), Іван Пархоменко (факультет тваринництва та водних біоресурсів — гітара), і… як же без баяна Миколи Качана (агробіологічний факультет)? Своє творче життя ансамбль почав із твору Миколи Леонтовича «Щедрик», який відомий всьому світу і є символом Різдва, символом перемоги добра над злом. Прем'єра відбулася!

Що ж, у добрий час!
Проте у нас ще одне визнання: на Всеукраїнській різдвяній виставці у Центральному будинку художника, організованій Національною спілкою художників України, експонується робота доцента кафедри Ярини Пузиренко «Різдвяна зоря». Виставку можна відвідати до 30 грудня щодня, крім вівторка, з 12 до 18 год., вхід вільний (вул. Січових стрільців, 1-5, Львівська площа).

       Ми вірили у дива — вони прийшли. Різдвяних і новорічних див усім навколо!  А головне — Перемоги і Миру!

Ірина Майданюк,
завідувач кафедри культурології