Забруднення річок Сейм і Десна: інфографіка подій
Забруднення річок Сейм і Десна: інфографіка подій
30 серпня 2024 року
В останні декілька днів інформаційний простір України сколихнула новина щодо забруднення річки Сейм, а в подальшому і р. Десна, невідомими речовинами, які призвели до масової загибелі гідробіонтів. Що ж і коли відбулося?
Перш за все, декілька слів про річку Сейм. Це найбільша ліва притока річки Десна, що, в свою чергу, впадає в Дніпро. ЇЇ загальна довжина складає 714 км, а на території України – 250 км.Водозбірна площа становить 27500 км². Вона бере початок у російській федерації на північний захід від залізничної станції Строкино Бєлгородскої області. Впадає в р. Десна в районі с. Мале Устя Сосницької селищної громади Корюківського району Чернігівської області. Перетинає українсько-російський кордон поблизу села Бояро-Лежачі Новослобідської сільської громади Сумської області.
Рис. 1. р. Сейм в басейні р. Десна
Забруднення р. Сейм було впершезафіксовано представниками Державної екологічної інспекції в Сумській області 15.08.2024 року. Вже в цей період фіксувався масовий замор риби. Вода стала мутною, чорного кольору із запахом аміаку і гнилі.
Лабораторно-аналітичні дослідження якості води, здійснені ДЕІ в Сумській обл. на цю дату відбору проб поблизу с. Манухівка Конотопського району (близько 9 км за руслом річки до українсько-російського кордону) підтвердили перевищення таких показників як: ХСК у 2,1 рази (для водойм господарсько-побутового призначення) та у 1,28 рази (рибогосподарського призначення), БСК5 – у 3,67 рази. Вміст розчиненого кисню був у 2 нижче (згідно нормативів для господарсько-побутових потреб) та у 3 рази нижче (для водойм рибогосподарського призначення). Інші показники не перевищували нормативних значень.
Станом на 17.08.2024 р. вниз за течією, у пробах, відібраних у с. Чумакове (Буринський р-н, Сумська обл.). поряд та за понтонним мостом в напрямку
м. Путивль зафіксовано вміст розчиненого кисню менше 1 мгО2/дм3, що є критичним. Також перевищено нормативні показники вмісту завислих речовин (32 та 38 мг/дм3, відповідно), ХСК (48,6 та 51,5 мгО/дм3), БСК5 (8,6 та 8,8 мгО2/дм3) та амонійного азоту (1,37 та 1,15 мг/дм3).
м. Путивль зафіксовано вміст розчиненого кисню менше 1 мгО2/дм3, що є критичним. Також перевищено нормативні показники вмісту завислих речовин (32 та 38 мг/дм3, відповідно), ХСК (48,6 та 51,5 мгО/дм3), БСК5 (8,6 та 8,8 мгО2/дм3) та амонійного азоту (1,37 та 1,15 мг/дм3).
Повторний відбір проб води 19.08.2024 р. та їх подальший аналіз показав погіршання якості води у цьому пункті відбору майже вдвічі (за вмістом завислих речовин та амонійним азотом), у 2,9-3,7 разів – за показником ХСК, у 2,9-3,6 – за показником БСК. Також нижче за течією у с. Харівка у цей день були зафіксовані перевищення цих показників у воді.
Контрольний повторний відбір проби води з р. Сейм 20.08.2024 в
с. Манухівка (а також в районі сел Чаплищі та Клепали) засвідчив продовження погіршання якості води за вказаними показниками.
с. Манухівка (а також в районі сел Чаплищі та Клепали) засвідчив продовження погіршання якості води за вказаними показниками.
Станом на 24.08.2024 р., за інформацією на офіційному сайті ДЕІ в Сумській обл., забруднення поширилося вниз за течією до населених пунктів Хижки, Камінь, Мутин. В цей період прикордонні підрозділи ще продовжували фіксувати помутніння води в р. Сейм поблизу державного кордону.
Перші ознаки забруднення води р. Сейм на Чернігівщині почали проявлятися вже 26.08.2024 р. З цієї дати на території Батуринської міської громади громадянам заборонено використовувати воду для господарських потреб, купання та риболовлі.
Дані системи державного моніторингу якості поверхневих вод (рис. 2) показують, що вже 27.08.2024 р. забруднена вода в р. Сейм досягла м. Батурин (Чернігівська обл.). Тут зафіксовано перевищення вмісту амонійного азоту більше ніж у 5 разів, що свідчить про «свіже» забруднення цієї ділянки річки. Також екстремально низьким був вміст розчиненого кисню у воді – 1,18 мгО2/дм3.
Рис. 2. Забруднення р. Сейм в м. Батурин (Чернігівська обл.), 28.08.2024 р. (за даними геопорталу «Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України»
Як бачимо на рис. 3-4 станом на 28.08.2024 р. на території Сумської обл. (с. Чумакове та с. Озаричі) в р. Сейм ще присутнє забруднення води із перевищенням затверджених нормативів.
Рис. 3. Забруднення р. Сейм в с. Чумакове (Сумська обл.), 28.08.2024 р. (за даними геопорталу «Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України»
Рис. 4. Забруднення р. Сейм в с. Озаричі (Сумська обл.), 28.08.2024 р. (за даними геопорталу «Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України»
За інформацією з офіційного телеграм-каналу Дмитра Бражинського, Голови Чернігівської міської військової адміністрації, з посиланням на Деснянське басейнове управління водних ресурсів, надходження забрудненої води в р. Десна в межах міста Чернігова очікується 30-31 серпня 2024 р.
Станом на 29 серпня 2024 року в межах Сумської області на територіях Путивльської і Кролевецької МТГ та Новослобідської ОТГ вже зібрано понад 10 тонн загиблої риби. Це цифри не остаточні, адже її частина вже перемістилася водним потоком вниз за течією та ще продовжується замор риби.
Окрім риби, постраждали і інші представники гідрофауни. Є підтверджені факти смерті бобрів та інших тварин.
Голова Державного агентства водних ресурсів України, Михайло Янчук, відзначив, що за результатами проведених аналізів забрудненої води у сертифікованих лабораторіях відомства не виявлено високотоксичних сполук та важких металів. Воно має органічний характер.
Що ж стало причиною такої екологічної катастрофи? Диверсія із сторони росіян чи побічні наслідки воєнних дій, що є зараз на території курщини? Питання залишається відкритим. Однак, за інформацією ДЕІ в Сумській обл., у смт Тьоткіно (Курська область, російська федерація) зруйновано або пошкоджено спиртовий, цукровий та кожевнікові заводи, скиди з яких могли спричинити забруднення. Наразі підтвердити чи спростувати це припущення нема можливості у зв’язку з особливим режимом цієї прикордонної території та воєнними діями, які там відбуваються.
Однозначно, ми маємо ще один негативний приклад наслідків воєнних дій для довкілля. Втрати аборигенних видів водного біорізноманіття та деградація екосистеми внаслідок забруднення – це один аспект проблеми. А інший – підвищення санітарно-гігієнічних ризиків екологічної безпеки для населення прилягаючих територій та території в межах гідрологічної мережі річок Сейм і Десна у такий непростий для українців період.
Марина Ладика,
доцент кафедри екології агросфери
та екологічного контролю
