До нової і скорої зустрічі, дорога Альма матер!!!

 Минулі п’ятниця та субота стали днями традиційної зустрічі у рідній Альма матер Випускників лісогосподарського факультету 1974 року з нагоди 55-ти річчя утворення студентської родини і 50-річчя отримання кваліфікації інженера лісового господарства, яка де-юре дозволила нам стати лісовими фахівцями, яких «… не можна замінити іншими без шкоди для лісу і тим самим для всього народу: бо правильне ведення лісового господарства вимагає спеціальних технічних знань...»

З урахуванням особливостей сьогодення зустріч відбувалася як в оф-лайн, так і онлайн форматах. Дистанційний формат надав зустрічі міжнародного статусу, оскільки до неї доєдналися випускники не тільки з України, а і з Німеччини, Узбекистану, Білорусії та інших країн ближнього і дальнього зарубіжжя.
За дорученням оргкомітету зустрічі, ювілейну перекличку інженерів лісового г-ва 1974 року розпочав професор кафедри відтворення лісів та лісової меліорації В.М. Маурер, який у своєму виступі зупинився на непересічних особливостях курсу ювілярів. Зокрема, він акцентував увагу на широку географію першокурсників, серед яких були представники різних республік СРСР: Грузії, Киргизстану, Дагестану та інших регіонів тодішньої країни, чемпіони Спартакіади народів СРСР з кульової стрільби, майстри спорту Ярмоленко Наталія та Чернишова Любов, а також на значно ширшу, у порівнянні із сучасними мірками, віковою амплітудою першокурсників (старійшина курсу був на 13 років старший наймолодших).

Виступаючий від Оргкомітету зустрічі подякував усім, хто у цей не простий для України час рашистської навали відшукав можливість приїхати і доземно вклонитися рідній Альма матер, святій для кожного з випускників Голосіївській землі, тим які долучилися до святкування завдяки онлайн звязку, а також і тим, хто через об’єктивні обставини: хворобу, окупацію, кордони не змогли долучитися до нашої зустрічі ні оф лайн, ні онлайн…..

Водночас слід зазначити, що не всім доля подарувала можливість прийняти участь у традиційній зустрічі… На превеликий жаль, за 50 років, шо минули після закінчення навчання в УСГА, з 116 випускників 1974 р., 40 наших однокурсників відійшли у засвіти…

Учасники ювілейної зустрічі хвилиною мовчання вшанувати світлу память, згаданих поіменно померлих однокурсників та студентів і випускників університету, які полягли у цій кривавій війні протистояння путінській орді.

За давньою традицією, перед початком Ювілейної переклички випускників, слово для привітання ювілярів було надано директору інституту, доктору с.-г. наук, професору Василишину Роману Дмитровичу, який у своєму виступі розповів про сьогодення інституту та університету загалом, сучасні головні цілі і завдання колективу та перспективи нашої Альма матер на майбутнє.

За допомоги короткої презентації та архівних фотографій-ілюстрацій навчання і студентського життя в УСГА, учасниками зустрічі було зроблено короткий ретроспективний аналіз історії навчання, роботи і відпочинку, у процесі якого з особливою теплотою згадали наших деканів, доцентів Г.В. Дубініна та В.С. Наконечного, всіх викладачів і ще раз подякували рідній УСГА, яка дала нам не тільки фах, а значно більше – почуття єдиної родини, великої та дружньої студентської сім’ї, яка упродовж усього часу примножувала славні традиції нашої Альма матер…
Так, зокрема було зазначено, що у 1974 році факультет закінчило 116 випускників. З них після закінчення працювало:
- у Центральних органах виконавчої влади – 12 чол.;
- керівниками обласних лісових та інших галузевих установ – 6 чол.;
- керівниками різних рівнів лісової галузі – 25, з них директорами підприємств – 14 чол.;
- науково-педагогічними працівниками – 10, з них отримали науковий ступінь – 7 чол., у т. ч. у рідному університеті – 3;
- в інших галузях на різних керівних посадах – 18 чоловік.
Напевно нема ще одного такого Випуску інженерів ЛГ, який може похвалитися, що у їх рядах навчалися майбутні: перший віце-премєр Міністр України, Міністр лісового господарства України, заступник Міністра лісового господарства Дагестану, академік академії наук Узбекистану, почесний і перший директори ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України, керівник департаменту Міноборони України і багато інших достойників, яких за їх добрі справи на благо нашої Вітчизни та лісової галузі знають не тільки в Україні, а і за її межами.
Після завершення переклички учасники ювілейної зустрічі здійснили покладання квітів до пам’ятника викладачам і студентам, які загинули у другій світовій війні та до стилізованої стели у щойно відкритому Сквері пам’яті випускників, студентів, викладачів, співробітників університету, воїнів-героїв, які загинули за свободу і незалежність України у боротьбі проти російських загарбників. Після покладання квітів випускники ознайомилися з новими перлинами Ботсаду, відвідали рідний гуртожиток, здійснили пішу екскурсію рідними місцинами Голосієво, скоштували обідні страви у студентській столові…

На адресу ювілярам прийшло чимало привітань, одне з них від випускника факультету 1985 року Василя Коцюби у віршованій формі:

П'ятдесят, півстоліття
як в лісфаці вручили диплома
і у хащі науки повели стежки.
Хай ніколи на них не відчується втома
і до звершень нових ведуть далі роки.
Є на що оглянутись, на значний результат
у посадах, званнях, нагородах за працю.
Випуск Ваш за цей час порідів
і війна не дасть змогу зібратись.
Та цій зустрічі кожний б радів,
якби це наяву змогло статись.
Принесе Перемога нам ще мирні роки.
Висохнуть сльози, загояться рани.
Різні випуски зможуть прийти,
аби радо Ви їх зустрічали!
То ж здоров'я міцного й не менше сто літ
накує хай Вам в парку зозуля.
Нових барв набуває життєвий політ
і удача у справах усіх завжди була.
П'ятдесят! Це значний ювілей.
Всі із випуску вже золотаві
Перший корпус чекає гостей,
аби їх Ви до нього зібрали…

Рядочки вірша-посвяти сприяли ювілярам прийняти важливого для всіх рішення щодо наступної зустрічі випускників 1974 р., яку запланували провести, не чекаючи 5-річного періоду, одразу після переможного завершення війни з рашистами. Ми віримо у швидку Перемогу! Бо без Віри нема світлого майбутнього…

Дякуємо тобі, дорогий наш ВНЗ: УСГА – НУБіП України!
До нової і скорої зустрічі, дорога наша Альма матер!!!

За дорученням випускників 1974 року, В.М. Маурер