Фаїна Фоменко: про життя, порушене війною і новий старт у НУБіП

  У НУБіП запрацював соціальний проєкт з навчання фаху бухгалтера українських жінок, які постраждали внаслідок військової агресії рф – були змушені виїхати з тимчасово окупованих і прифронтових територій. Часто полишивши все – і дім, і роботу. Історії кожної з них – то окреме оповідання, наповнене надією, болем та вірою у Перемогу. І разом з тим приклад, як не опустити рук і рухатися далі. Як це робить Фаїна Фоменко, розпочинаючи життя з нуля.

  На початку березня 2022 року я була змушена виїхати з окупованої території Запорізької області – міста Пологи, де працювала керівником Центру поштового зв’язку. Наша сім’я мешкала у гарному будинку, який довелося лишити. Тому зараз починаю все з початку, але вірю в Перемогу!
  Маю двох прекрасних доньок. Старша з них за освітою лікар і на момент повномасштабного вторгнення перебувала в місті Дніпро, служить в ЗСУ начальником медичної роти. У січні 2024 року стала матусею чудової донечки. Менша теж зараз у Дніпрі, куди виїхала з окупованого Бердянська з немовлям.
  Я за освітою технолог громадського харчування, проте мала досвід і роботи бухгалтером в установі державного сектору економіки. Тож, побачивши в одному з телеграм-каналів інформацію про цей проєкт, вирішила спробувати себе в сфері бухгалтерського обліку.
  Переконана, ми маємо не лише виживати, але й рухатися вперед, і вірю, що зможу досягти успіху. Хтозна, можливо, саме знання, набуті в університеті, дозволять започаткувати власну справу.
  А ще дуже хочу побачити свою маленьку онучку, доньок, чоловіка та рідних, які залишилися на Запоріжжі. І побачити нашу Перемогу, щоб наші діти і онуки були в безпеці, вільними і щасливими.

Ірина Кушніренко