Європейська асоціація університетів: Оновлений суспільний договір для Європи та її університетів (переклад документа)

15 січня 2024 року

Як університети та політики можуть працювати разом, щоб сформувати сильну, відкриту та перспективну Європу?

     Чому зараз?

 Настав час для оновленого суспільного договору для Європи та її університетів. Вища освіта та наукові дослідження складають основу європейських інновацій та розвитку, а разом з цим — глобальну конкурентоспроможність Європи та довгострокові амбіції Європейського Союзу щодо вирішення складних суспільних проблем. Вони також є унікальними просторами інноваційної та критичної думки та культури. Ми повинні керуватися спільними європейськими прагненнями забезпечити цю вільну та критичну думку як основу для знань, відкриттів та інновацій.
 Університети вже відіграють важливу роль у внутрішній єдності, демократичному розвитку та глобальній позиції Європи.
 Тим не менш, цей оновлений суспільний договір має визнавати університети як найважливіших, незалежних гравців, які повністю беруть участь на всіх рівнях суспільства в наших спільних зусиллях, спрямованих на вирішення проблем економічної, соціальної та екологічної стійкості. Для цього, а також для розвитку сильної, стійкої та перспективної Європи, нам потрібні відкриті та трансформаційні університети, здатні співпрацювати через кордони. Дослідження, освіта та інновації, унікальним чином поєднані в місіях університетів, є життєво важливими, якщо ми хочемо впоратися з цими викликами.
 Щоб досягти бачення університетів із різноманітними профілями, залученими в суспільство та працюючими для сталого розвитку, викладеним у документі Європейської асоціації університетів «Університети без стін – бачення до 2030 року», нам потрібне довгострокове бачення та управління політикою європейських університетів. Разом ми повинні забезпечити достатнє та передбачуване фінансування та інвестиції в освіту, дослідження та інновації разом із правилами, які сприяють, а не обмежують.
 Зараз настав час об’єднати зусилля на європейському, національному та регіональному рівнях – між університетами, політиками та широким суспільством – щоб гарантувати, що Європа має базу знань, необхідну для активного формування свого майбутнього.
  Сучасні виклики та рушії змін Геополітичні конфлікти, війни та тероризм розхитують основи міжнародного співробітництва, яким ми його знаємо.
 Ці події також зближують європейські країни і знову роблять розширення ЄС політичним пріоритетом.
 У деяких частинах суспільства спостерігається помітна політична поляризація, дезінформація та недовіра до експертів. Крім того, демократичний відкат можна спостерігати в кількох країнах Європи та за її межами.
 Демографічні зміни, такі як старіння суспільства, міграція та біженці, роблять наші суспільства більш різноманітними, одночасно збільшуючи потребу в інтеграції, розвитку навичок і навчанні протягом усього життя.
 Висока інфляція та нові пріоритети видатків, такі як охорона здоров’я та оборона, створюють тиск на державні бюджети. У кількох країнах це ускладнює тривалий період дефіциту фінансування університетів.
 Тим часом подальша цифровізація, гібридизація та поширення штучного інтелекту змінюють те, як ми працюємо, живемо та взаємодіємо. Це містить як можливості, так і ризики.
 Перш за все, зміна клімату та проблема сталого розвитку змушують нас переглянути те, як ми структуруємо нашу економіку та створюємо вартість.
 Якщо ЄС хоче ефективно впоратися з цими викликами та досягти своїх ширших амбіцій, освіта, дослідження та інновації мають бути частиною його стратегії в усіх сферах політики.
 

     Роль університетів у майбутньому Європи

 Завдяки унікальному поєднанню місій у навчанні та викладанні, дослідженнях, інноваціях і культурі університети роблять визначальний внесок у забезпечення стійкості та процвітання наших суспільств. Дійсно, високий рівень вищої освіти корелює з вищим рівнем економічного та соціального добробуту, а також громадянської активності.
 З 20 мільйонами студентів у Європі та майже половиною молодих європейців, які навчаються у вищих навчальних закладах, університети є фундаментальним гравцем у вихованні критичного мислення та наукової грамотності, а також розвитку широкого спектру навичок і компетенцій. Таким чином, вища освіта відіграє важливу роль у забезпеченні справедливості та залученні широкого кола учнів із різноманітним походженням і потребами. Ця роль зростатиме ще більше з потребою в навчанні протягом усього життя, перекваліфікації та підвищенні кваліфікації.
 Завдяки новаторським дослідженням університети розширюють межі знань і закладають основу для інноваційних рішень (наприклад, дослідження, яке дозволило швидко розробити вакцини проти Covid-19). Відносини між прикладними та фундаментальними дослідженнями стають тіснішими, оскільки прориви в таких галузях, як матеріалознавство чи біологічні науки, відкривають нові рішення та інновації.
 Університети генерують знання в межах та між дисциплінами та співпрацюють із широким колом партнерів на місцевому, регіональному, національному, європейському та міжнародному рівнях. Крім того, вони є основними роботодавцями та ключовими учасниками регіональних інноваційних екосистем Європи. Тому вони сприяють інноваціям у суспільстві, технологіях, економіці, культурі та політиці, що має вирішальне значення для збереження майбутнього нашої планети та її людей.
 Наприклад, кліматична політика не може бути виконана без інвестицій у дослідження навколишнього середовища. Подібним чином верховенство права не може бути належним чином захищено без вчених-юристів чи істориків. Дійсно, нові інноваційні рішення незамінні в таких різноманітних сферах державної політики, як сільське господарство, міжнародний розвиток і кібербезпека.
  Університети займаються культурною діяльністю, сприяють міжкультурному обміну та вивченню культури. Це важливо як для збереження та розвитку багатих і різноманітних культур Європи, так і для забезпечення взаєморозуміння та мирної співпраці на континенті та в усьому світі. Це включає розвиток багатомовності з метою збереження мовного розмаїття. Особливо під час кризи та конфлікту університети можуть зробити важливий внесок у розвиток, просування, життя та відображення європейських цінностей.
 

     Що потрібно європейським університетам?

 Щоб університети залишалися стійкими, вони повинні мати стратегічну та операційну спроможність працювати в масштабах, бути інноваційними та приймати ризики та керувати ними. Цю спроможність можна створити лише за допомогою значних інвестицій та фінансування на національному та європейському рівнях. Крім інвестицій ЄС, національні уряди повинні працювати над досягненням спільно узгодженої мети інвестувати принаймні 3% свого ВВП у дослідження та інновації та 2% у вищу освіту.
 Крім того, університети потребують чітких і передбачуваних правил і норм, а також нормативної бази, яка забезпечує їх інституційну автономію та академічну свободу. Із зацікавленими сторонами, такими як університети, слід консультуватися як щодо формулювання політики, так і щодо впровадження – щоб забезпечити відкритий зворотний зв’язок щодо регуляторних процесів. Важливо, що положення щодо університетів мають сприяти, а не перешкоджати глибокій транснаціональній співпраці, включаючи та поза межами альянсів Ініціативи європейських університетів.
 Оскільки Європа стикається з серйозною демографічною проблемою та швидким технологічним розвитком, університетам, як ніколи, необхідно мати можливість надавати можливості для навчання впродовж життя для людей різного віку та рівня освіти. Вони повинні мати здатність працювати з різноманітними когортами студентів і персоналу та бути привабливими для них. Це включає в себе задоволення потреб університетських спільнот, включаючи психічне здоров'я, шляхом сприяння відкритим інституційним культурам і надання професійних орієнтаційних і консультаційних послуг.
 Університети повинні мати значний потенціал для проведення фундаментальних досліджень у всіх дисциплінах і брати участь у міждисциплінарних дослідженнях. Це буде вкрай важливо для забезпечення широкої бази знань, яка потрібна Європі, а також для того, щоб допомогти Європі підготуватися до невідомих майбутніх викликів. Прикладні дослідження та інновації, включаючи розгортання, не можуть існувати ізольовано. Завдяки збільшенню уваги до застосування та демонстрації дослідження з вищими рівнями технологічної готовності (TRL) отримали більше уваги. Однак необхідно приділити більше уваги нижчим і середнім TRL, щоб відновити необхідну взаємодію та потік між різними типами науково-дослідних робіт.
 Щоб діяти глобально, університети потребують різноманітних форм співпраці в різних масштабах, ставлячи академічну мету на перший план (форма слідує за функцією). Вони повинні мати можливість мати гнучкість щодо домовленостей про співпрацю та способів досягнення цілей співпраці. Крім того, університети повинні мати спроможність керувати ризиками міжнародного співробітництва на основі своїх цінностей і потреб.
 Щоб зробити все це та пройти через неспокійні часи, університетам потрібна підтримка для розвитку їхнього лідерського потенціалу. Нинішні та майбутні лідери повинні мати підтримку для розвитку своїх лідерських навичок і здібностей до трансформації. Це також передбачає здатність до професіоналізації персоналу в усіх сферах управління університетом.
 

     Що потрібно зробити на європейському рівні?

 На наступний мандат (2024-2029) Європейська асоціація університетів (EUA), яка представляє широту та глибину європейських університетів, просить керівництво Європейської Комісії, членів Європейського парламенту та представників держав-членів ЄС у Раді ЄС:
  1. Зміцнення багатосторонньої структури для співпраці. ЄС має забезпечити координацію політики в галузі освіти, досліджень та інновацій, встановлюючи зв’язки та використовуючи синергію між Європейським дослідницьким простором (ERA), Європейським освітнім простором (EEA) та Європейським простором вищої освіти ( ЄПВО) та вивчати досвід співпраці з ширшою Європою через Болонський процес/ЄПВО, щоб підготуватися до можливого розширення ЄС.
  2. Підвищення ефективності європейської багаторівневої системи управління. Поліпшення координації та зв’язків між національною, регіональною та європейською політикою та, на європейському рівні, сприяння реалізації реформ на національному рівні (наприклад, процес Європейського семестру) сприятимуть згуртованості та протидітимуть відтоку мізків.
  3. Запровадити «університетську перевірку» перед розробкою законодавства ЄС. Щоб оцінити вплив законодавства на університети та їх діяльність (наприклад, у сфері торгівлі, міграції, цифрової трансформації, верховенства права чи стратегічної автономії), ця перевірка має активно залучати університети та гарантувати, що нове законодавство не перешкоджатиме освіті та науково-дослідній діяльності.
  4. Бюджет на амбіційну вищу освіту, дослідження та інновації. Наступна багаторічна фінансова рамка має забезпечити програми фінансування ЄС у сфері вищої освіти, досліджень та інновацій амбітними бюджетами, які сприятимуть як досконалості, так і інклюзії. Більше того, ЄС має об’єднати ресурси там, де спільні європейські проекти та ініціативи створюють додаткову цінність, забезпечити синергію між програмами та національним і регіональним фінансуванням, а також гарантувати, що країни-члени досягнуть цільового показника 3% інвестицій у дослідження та інновації та цільового показника 2% інвестицій у вищу освіту.
  5. Сприяти глобальній ролі університетів як відповідальних будівельників та посередників знань. Відкрите міжнародне співробітництво має бути стандартним варіантом, тоді як сектор вищої освіти та досліджень, а також політики повинні залишатися уважними, використовуючи детальний підхід до оцінки ризиків у кожному конкретному випадку. Крім того, міжнародна відкритість важлива для ролі університетів у зміцненні місцевих і регіональних інноваційних екосистем і їх зв’язку зі світом.
  6. Підтримуйте основні цінності інституційної автономії та академічної свободи. Гарантування інституційної автономії університетів є необхідною умовою для того, щоб сучасні університети розвивали свої інституційні профілі та ефективно виконували свої місії. Захист і підтримка академічної свободи є єдиною найважливішою основою для змістовних досліджень і викладання, які в кінцевому підсумку сприяють розвитку знань і, таким чином, суспільства.
  7. Розвивайте фізичну та віртуальну інфраструктуру. Учням, дослідникам, новаторам та адміністраторам потрібні цифрові структури та регуляторні ініціативи, які сприятимуть транскордонній співпраці для всього європейського континенту, такі як Європейський електронний ідентифікатор, Європейська інфраструктура блокчейн-сервісів та Європейська структура сумісності.
  8. Створення спеціального фінансування для розвитку лідерства в університетах. Це має вирішальне значення для підтримки інституційного розвитку університетів і розкриття їх трансформаційного потенціалу.
 Лідерські здібності також є важливим фактором успіху в європейській та транснаціональній співпраці між університетами.

 Це важливі пріоритети для європейської співпраці та розробки політики для університетів, вищої освіти, досліджень та інновацій на наступні роки. Від імені своїх членів EUA продовжуватиме працювати в усіх цих сферах. Асоціація також продовжить надавати свій широкий спектр досвіду в різних сферах політики, а також дані та аналіз розвитку університетів у Європі. Тільки якщо ми об’єднаємо зусилля на всіх рівнях, ми зможемо сформувати майбутнє Європи – і майбутнє наших університетів – у позитивному напрямку. 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook