Природокористування і якість життя - поради лікаря: нові дані щодо впливу балансу поліненасичених жирів у харчуванні на ризик серцево-судинних захворювань
Дослідники вирішили з’ясувати, чи впливає споживання поліненасичених жирних кислот з їжею на ризик серцево-судинних захворювань у контексті зв’язку із сімейним анамнезом. Для цього вони оцінювали асоціацію між біомаркерами низького споживання поліненасичених жирів та інформацією про сімейну історію захворюваності на хвороби серця та судин.
Результати аналізу, для яких використали 15 обсерваційних досліджень, були опубліковані у грудні.
МЕТОДИ
Науковці оцінили дані про рівень поліненасичених жирних кислот у крові та тканинах 40 885 дорослих без серцево-судинних захворювань. Вважалося, що рівні ≤25-го процентиля відображають низьке споживання лінолевої, альфа-ліноленової та ейкозапентаєнової/докозагексаєнової кислот (EPA/DHA).
Сімейний анамнез був визначений як наявність ≥1 родича першого ступеня, який мав серцево-судинні захворювання.
Відносні ризики з 95% (ДІ, довірчий інтервал) серцево-судинних захворювань оцінювали з використанням регресії Кокса та оцінювали за допомогою мета-аналізу. Асоціації оцінювали шляхом аналізу рівня кожної із жирних кислот та розрахунку асоційованого надмірного ризику.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ
Після багатофакторних коригувань спостерігалася значна взаємодія між низьким рівнем EPA/DHA та сімейним анамнезом (об’єднаний відносний ризик, 1,09 [95% ДІ, 1,02–1,16]; P=0,01).
Об’єднаний відносний ризик серцево-судинних захворювань, пов’язаний із комбінованим впливом низьких рівнів EPA/DHA та сімейним анамнезом, становив 1,41 (95% ДІ, 1,30–1,54)/ Водночас він складав 1,25 (95% ДІ, 1,16–1,33) лише для сімейного анамнезу та 1,06 (95% ДІ, 0,98–1,14) лише для EPA/DHA порівняно з тими суб’єктами, які не мали жодного з цих двох факторів впливу.
Отже, за висновками дослідників, спостерігалася достовірна асоціація між біомаркерами низького споживання EPA/DHA (але не інших поліненасичених жирних кислот) і сімейним анамнезом щодо серцево-судинної патології. Це нове відкриття вказує на користь споживання жирної риби для людей, що мають у сімейному анамнезі серцево-судинні захворювання.
Дослідники вирішили з’ясувати, чи впливає споживання поліненасичених жирних кислот з їжею на ризик серцево-судинних захворювань у контексті зв’язку із сімейним анамнезом. Для цього вони оцінювали асоціацію між біомаркерами низького споживання поліненасичених жирів та інформацією про сімейну історію захворюваності на хвороби серця та судин.
Результати аналізу, для яких використали 15 обсерваційних досліджень, були опубліковані у грудні.
МЕТОДИ
Науковці оцінили дані про рівень поліненасичених жирних кислот у крові та тканинах 40 885 дорослих без серцево-судинних захворювань. Вважалося, що рівні ≤25-го процентиля відображають низьке споживання лінолевої, альфа-ліноленової та ейкозапентаєнової/докозагексаєнової кислот (EPA/DHA).
Сімейний анамнез був визначений як наявність ≥1 родича першого ступеня, який мав серцево-судинні захворювання.
Відносні ризики з 95% (ДІ, довірчий інтервал) серцево-судинних захворювань оцінювали з використанням регресії Кокса та оцінювали за допомогою мета-аналізу. Асоціації оцінювали шляхом аналізу рівня кожної із жирних кислот та розрахунку асоційованого надмірного ризику.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ
Після багатофакторних коригувань спостерігалася значна взаємодія між низьким рівнем EPA/DHA та сімейним анамнезом (об’єднаний відносний ризик, 1,09 [95% ДІ, 1,02–1,16]; P=0,01).
Об’єднаний відносний ризик серцево-судинних захворювань, пов’язаний із комбінованим впливом низьких рівнів EPA/DHA та сімейним анамнезом, становив 1,41 (95% ДІ, 1,30–1,54)/ Водночас він складав 1,25 (95% ДІ, 1,16–1,33) лише для сімейного анамнезу та 1,06 (95% ДІ, 0,98–1,14) лише для EPA/DHA порівняно з тими суб’єктами, які не мали жодного з цих двох факторів впливу.
Отже, за висновками дослідників, спостерігалася достовірна асоціація між біомаркерами низького споживання EPA/DHA (але не інших поліненасичених жирних кислот) і сімейним анамнезом щодо серцево-судинної патології. Це нове відкриття вказує на користь споживання жирної риби для людей, що мають у сімейному анамнезі серцево-судинні захворювання.
Олег Швець,
завідувач кафедри (в.о.) громадського здоров'я та нутриціології,
к.м.н., професор кафедри технології м'ясних, рибних та морепродуктів,
факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК,
президент Асоціації дієтологів України,
лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог
вищої категорії, лікар-дієтолог вищої категорії
