Вивчення німецького досвіду з консолідації земель продовжується: як студенти НУБіП збагатили свій арсенал знань у федеральній землі Саксонія-Анхальт?
16 жовтня 2023 року у рамках фахово-інформаційної поїздки «Консолідація земель і управління земельними ресурсами: приклади з Німеччини, перспективи для України» студентам факультету землевпорядкування НУБіП пощастило взяти участь у навчальній поїздці на територію проведення процедури консолідації земель у Бад Кьозен федеральної землі Саксонія-Анхальт, організованої Відомством з питань сільського господарства, консолідації земель і лісового господарства (Південь Німеччини), а також завітати до Інституту аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою ім. Лейбніца (м. Галле, Німеччина).
На початку візиту, пані Анетт Гартіґ та її колеги із Відомства з питань сільського господарства, консолідації земель і лісового господарства (Південь) детально описали напрямки роботи відомства, що включають в себе будівництво нової залізничної колії для експресів та федеральної автомагістралі на кільцевій дорозі, боротьбу проти ерозії ґрунтів та проєкти відведення повеней. Принагідно можна зазначити, що нині установа супроводжує 230 процесів консолідації земель. Один із таких об’єктів студентам факультету землевпорядкування пощастило відвідати і ознайомитися з усім в деталях.
Перше враження про німецьке містечко Бад Кьозен, яке розташоване на землі Саксонія-Анхальт, було неймовірним – мальовничі ландшафти і численні виноградники, краєвиди, що дуже схожі на дивовижні каньйони Поділля, зачаровували своєю красою!
Головним об'єктом дослідження навчальної поїздки до Саксонії-Анхальт стало будівництво об’їзної траси B87, протяжністю близько 13 км. Процедура консолідації, необхідна для будівництва, охопила 1289 земельних ділянок загальною площею 1700,12 гектарів. Реалізація проєкту розпочалась у 2010 році і планується завершитись до 2035 року.
Проїжджаючи вздовж маршруту попередньо зазначеного на карті, було заплановано п’ять чекпоінтів задля детального ознайомлення із складовими проєкту. На одному із перший пунктів учасникам поїздки надали інформацію про те, як проходить оцінка вартості земель, процес відчуження, а також про геологічні особливості місцевих земельних площ. На наступній зупинці співробітники відомства ознайомили з процесом зведення мосту над річкою Залле (його довжина – 1,2 км, висота – 64 м і це найбільший інфраструктурний об’єкт), розповіли про особливості консолідації (було задіяно 86 га землі, на купівлю яких було витрачено 2,4 млн євро (запропонована гарна ціна – 2,7 євро за метр квадратний, при тому, що зазвичай ціна не перевищує два євро). Звичайно ж, у студентів виникало багато запитань щодо прав власності та майбутнього використання цих земель і наші іноземні колеги безсумнівно надавали чіткі та інформативні відповіді.
Безпосередньо наш огляд завершився у кінцевій точці майбутньої автомагістралі. Ця ділянка проєкту славиться своєю історичною та археологічною цінністю Наполеонівських часів. Тож приємно було доторкнутися не тільки до наших фахових питань, а й збагатити свій культурний досвід. Необхідно зазначити, що проєкт з цих причин був призупинений на два роки, оскільки на одній із ділянок траси виконувалися археологічні дослідження, присвячені вищезгаданим подіям.
Наступним пітстопом нашої подорожі став Інститут аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою ім. Лейбніца (IAMO) у м. Галле, основними напрямами діяльності якого є дослідження міжнародного розвитку аграрного сектору з особливим фокусом на європейських та азіатських країнах з перехідною економікою, створення потужностей та політичний діалог/консультування. Зустріч почалась з привітання професора. д. Томаса Герцфельда, який був надзвичайно радий бачити українських колег у Німеччині.
Згодом, ми перейшли до представлення структури інституту доктором Василем Квартюком, який в деталях доповів про історію виникнення, внутрішню організацію, профіль, дослідження (представлені сфери – аграрні реформи у Центральній Азії, зміни в землекористуванні й кліматичні ризики басейну Аральського моря, міграція в Західних Балканах, агрохолдинги в Східній Європі) науковий обмін і створення потужностей підприємства. Пан Василь також звернув нашу увагу на видимість інституту, тобто на високий рівень міждисциплінарності, а також закцентував на підтримці жінок у науці.
Після цього ми мали честь послухати доповідь професора, д. Томаса Герцфельда «Bundles of rights approach: Приклади застосування з Центральної Азії». У своїй презентації д. Томас розкрив проблеми прав на приватизацію земельних ділянок у Казахстані та Узбекистані та вказав на найголовніші та найвираженіші помилки влади у наданні цих прав фермерам. За результатами опитувань фермерів-орендарів земельних ділянок найнегативнішим став результат щодо їх права на оренду ділянок.
Пан Василь незабаром доповів вже про результати досліджень IAMO в Україні та Казахстані, намагаючись поглянути на земельні відносини з економічної точки зору та чому так важливо, враховувати інституційні контексти в обох країнах. В презентації були присутні цікаві статистичні дані та наочні ілюстрації. Звичайно ж, із захопленням розглянуто питання децентралізації управління державними сільськогосподарськими землями, моніторингу ціни продажу землі та термінологічних понять «доказової політики».
Заключні дослідження нам представив Макс Хофманн. Стосувалися вони теми «Effects of climatic means and weather extremes on wheat yields in Ukraine». Україна була на 6 місці серед найбільших експортерів зерна між 2015 та 2019 роками, є «житницею» світу. Макс зробив акцент на неймовірну родючість українських ґрунтів, значні площі посівних площ. Ми обговорили насущні проблеми з цього питання та проаналізували перспективи на майбутнє. На завершення, пан Хофманн розкрив тему кліматичних умов в Україні та розказав про свої передбачення щодо глобального потепління.
Загалом студенти факультету землевпорядкування НУБіП України, наполегливо вивчали європейський досвід і переймали кращі практики Німеччини задля подальшого майбутнього України.
Софія Смаль,
студентка факультету землевпорядкування,
учасниця проєкту
