Природокористування і якість життя - поради лікаря: синдром самозванця – чому сучасні люди сумніваються у власних здібностях?

    У ХХІ столітті у зовсім різних галузях нашої професійної діяльності спостерігаються подібні тренди. З’являється все більше інформації, яку стає важче і важче перетравити, експоненціально зростають технологічні можливості, які все складніше опанувати значній кількості людей. 

   Природньо, що ми можемо відчувати внутрішнє невдоволення обмеженістю власних можливостей. Але якщо ви схильні сумніватися у власних навичках і досягненнях, попри те, що думають інші, у вас може з’явитися, так званий, синдром самозванця. Цей термін описує людину, яка відчуває себе не настільки здібною, як вважають інші, і боїться, що її викриють як шахрая.

   У 1978 році психологи Сюзанна Імес і Полін Роуз Кленс вперше описали синдром самозванця у жінок-професіоналок із загальновизнаними досягненнями у різних сферах діяльності. Нещодавно експерти виявили, що цей синдром поширений як серед чоловіків, так і серед жінок різних професій.

   Результати одного з досліджень продемонстрували, що близько 70% людей принаймні одного разу відчували себе самозванцями. Синдром часто вражає дуже здібних перфекціоністів. Серед тих, хто відчував таку невпевненість у собі, — вчений Альберт Ейнштейн, спортсменка Серена Вільямс, актор Том Генкс.

   Як встановили дослідники, ті, хто відрізняється від більшості своїх однолітків, наприклад жінки, які будують кар’єру у сфері високих технологій, частіше мають синдром самозванця. Хоча він не є офіційним діагнозом, це серйозна форма невпевненості в собі. Люди з синдромом самозванця, як правило, також мають тривогу та депресію.

 ОЗНАКИ ТА СИМПТОМИ

 У вас може бути синдром самозванця, якщо ви:

 Вірите, що ви ввели в оману інших, щоб вони подумали, що ви більш компетентні, ніж ви є.

 Приписуєте свої успіхи вдачі, чарівності, зв’язкам, неправильній оцінці інших або інших речам, окрім ваших здібностей.

 Існує так званий «цикл самозванця». Це трапляється, коли ви починаєте завдання або з інтенсивної надмірної підготовки, або з прокрастинації з подальшим плануванням. Коли ви успішно завершуєте завдання, відчуваєте полегшення. Цей цикл починається спочатку, коли з’являється нове завдання, яке знову викликає почуття тривоги та сумнівів.

 ПРИЧИНИ 

   Багато людей із синдромом самозванця виросли в сім’ях, в яких акцентувалося на досягненнях і успіхах. Якщо батьки вагалися між зайвою похвалою та критикою, дитина, швидше за все, будете відчувати себе самозванцем у дорослому житті. 

   Крім того, у суспільстві існує певний тиск щодо звершень. І це змушує людей оцінювати себе за власними досягненнями.

 ВПЛИВ У РІЗНИХ СФЕРАХ ЖИТТЯ

    Багато людей із синдромом самозванця не говорять про це. Але відчуття, ніби ви самозванець, може вплинути на життя:

   Професійно. Якщо ви вважаєте, що успіх вашої кар’єри залежить від удачі, а не від ваших знань та навичок, ви, швидше за все, не будете просити про підвищення. Ви також можете вважати, що вам потрібно надмірно працювати, щоб відповідати нереально високим стандартам, які ви самі створили для себе. Дослідження показують, що синдром самозванця може спричинити більше виснаження, нижчу продуктивність і менше задоволення від роботи.

   Академічно. Під час навчання ви не висловлюєте свою думку та не ставите питань через страх, що інші подумають, що ви недостатньо розумні.

   У відносинах. Більшість батьків іноді відчувають себе неготовими до виховання дитини. Але якщо ви дозволите цим почуттям взяти гору, вам може бути важко приймати рішення про виховання дитини через страх, що ви зруйнуєте її життя.

  Коли ви відчуваєте себе негідними любові свого партнера, це самосаботажне мислення може призвести до припинення стосунків.

 ЯК ПОДОЛАТИ СИНДРОМ САМОЗВАНЦЯ

 Щоб позбутися синдрому самозванця, потрібно навчитися приймати свої досягнення та визнавати, що ви їх варті. У цьому допоможуть такі способи: 

•  Створіть нагадування. Напишіть список досягнень, якими ви пишаєтеся. Тримайте їх під рукою, щоб переглядати щоразу, коли відчуєте себе самозванцем.
•  Відокремте свої почуття від реальності. Якщо ви знаєте, що ви схильні до синдрому самозванця, морально підготуйтеся до цього. Зрозумійте, що це лише емоції, спостерігайте за ними. Нагадайте собі, що ви здатні досягти успіху.
•  Відмовтеся від порівнянь. Не оцінюйте себе досягненнями інших людей. Наприклад, у соціальних мережах ви бачите лише найяскравіші моменти чийогось життя. Це не можна порівнювати з вашою власною реальністю. Натомість зосередьтеся на тому, щоб щодня ставати кращою версією себе.
•  Зрозумійте сутність проблеми. Майте на увазі, що справжні шахраї не мають синдрому самозванця. Сам факт того, що у вас синдром самозванця, свідчить про те, що ви не самозванець.
•  Поговоріть з близькими. Ваші друзі та родина можуть допомогти нормалізувати ваші почуття та нагадати, що ваші страхи нереальні. Або зверніться до психотерапевта, який допоможе вам розробити тактику подолання синдрому самозванця.
• Прийміть те, що ніхто не ідеальний. Припиніть ставити перед собою нереалістичні цілі. Зрозумійте, що сумлінна праця приводить до хороших результатів, навіть якщо вони не ідеальні.

Олег Швець,
к.м.н., професор кафедри технології м'ясних, рибних та морепродуктів,
факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК,
президент Асоціації дієтологів України,
лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог
вищої категорії, лікар-дієтолог вищої категорії