Природокористування і якість життя - поради лікаря: податок на цукор проти ожиріння

   Пандемія ожиріння продовжує поширюватися у ХХІ столітті. Згідно зі звітами міжнародної Організації економічного співробітництва та розвитку, цей стан діагностують у кожної четвертої людини. І не лише в розвинених державах, а й у країнах із низьким і середнім рівнем доходу з відносно високою поширеністю недоїдання (мальнутриції). 

   Ожиріння часто має серйозні наслідки для здоров’я та працездатності людини, зокрема призводить до діабету, високого кров’яного тиску, проблем із серцем та високого рівня холестерину. 

   В Україні ожиріння є однією з найактуальніших проблем у сфері охорони здоров’я. Як свідчать результати дослідження STEPS за 2019 рік, лише 39,6% українців мали нормальну вагу. Тоді як 59,1% населення мали cумарно надмірну вагу і ожиріння. Останнє поширене у 24,8% українських дорослих і майже 30% українських жінок хворіють на ожиріння.  

   Нездорова харчова поведінка та вибір продуктів, страв і напоїв, недостатня фізична активність, навколишнє середовище, генетика, ліки, стрес і реклама нездорової їжі – все це фактори, які можуть спричинити ожиріння. 

   Для боротьби з пандемією ожиріння в багатьох країнах вдаються до підвищення обізнаності та надання інформації про ймовірні наслідки ожиріння через соціальну рекламу та в навчальних закладах. 

   Інший спосіб, у який країни реалізують таку політику, — субсидії та податки. Кілька випробувань і досліджень показали позитивну кореляцію між податковим збором на солодкі напої та падінням рівня їх споживання. Додаткові витрати можуть спонукати людей покращити свої харчові звички. 

   При впровадженні податків важливо оцінити схему оподаткування, тобто чи буде податок на основі одиниці товару чи на основі відсотка, кількості продукту чи рівня вмісту цукру та на кого він накладається – на виробника, роздрібну торгівлю чи споживача. 

 МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

   Понад 40 країн запровадили податок на цукор, переважно на солодкі напої, споживачами яких часто є діти, і досягли різних результатів. 

   У 2014 році Мексика запровадила податок на цукор для солодких напоїв, що призвело до підвищення цін на ці продукти на 11-13%. Статистичні дані показали, що податок мав позитивний вплив і зменшив споживання та попит на солодкі напої. Очікується, що рівень ожиріння в Мексиці буде демонструвати зниження протягом наступних десяти років. 

   Деякі юрисдикції в Каліфорнії, Нью-Йорку, Сіетлі, Іллінойсі, Пенсільванії стягують акцизний збір на солодкі газовані напої. Зазвичай залежно від кількості напоїв, здебільшого пропорція становить 1 відсоток за унцію (28,3 грама). За рік після введення податку було помічено зниження споживання солодких напоїв майже на 23%. Філадельфія є яскравим прикладом запровадження податку на прибуток, де податки накладаються на всі солодкі напої, включно з дієтичними, а отриманий дохід використовується для фінансування освітніх програм.

   Стягнення податку на цукор у Великій Британії було успішним порівняно з іншими країнами з точки зору охорони здоров’я. Згідно з дослідженням, податок для промисловості безалкогольних напоїв Великобританії зменшив споживання безалкогольних напоїв на рік для однієї особи на майже 6500 калорій.

 ПЛЮСИ І МІНУСИ

   Податок на цукор має на меті повідомити людям про шкідливі наслідки споживання цукру та допоміжних продуктів, виготовлених з його використанням. У деяких країнах податок значно вплинув на споживання. В інших не було повністю отримано очікуваного ефекту через неправильне впровадження, легкі обхідні шляхи, відсутність моніторингу тощо.

   За введення податку на цукор виступають, тому що суспільна вартість податку на цукор є набагато ціннішою, ніж прибуток виробників, оскільки податок на цукор ставить перешкоду для споживання солодких напоїв і продуктів і запобігає багатьом проблемам зі здоров’ям, які можуть знизити продуктивність суспільства та зумовити погіршення якості та скорочення тривалості життя людей. 

   Крім того, лікування ожиріння коштує чимало для сфери охорони здоров’я. Так, в Австралії лікування пацієнтів з ожирінням обходиться у більш ніж 8,6 мільярда доларів на рік. Отже, податок опосередковано допомагає підвищити ефективність і продуктивність нарівні з покращенням здоров’я, сприяючи економічному та фіскальному капіталу в короткостроковій перспективі. Такі політичні втручання призводять до кращого співвідношення витрат і вигод, ніж утримання від їхнього запровадження.  

   Доходи, отримані від податку на цукор, можуть бути використані для розвитку медичних послуг або перенаправлені на інші соціальні цілі, наприклад у сферу освіти. 

   Одним із аргументів проти податку на цукор є його регресивний характер. Споживачі з низькими доходами, як правило, сплачують більшу частину своїх доходів на податки, ніж заможніші верстви населення. Як правило, їжа з більшою кількістю цукру та продукти, які зазвичай мають не найкращий вміст поживних речовин, вартують дешевше. 

   Рівень безробіття та проблеми, пов'язані з виробниками та постачальниками харчової промисловості, зумовлюють твердження, що такі податки є несправедливими та неефективними. Магазини та торгівельні марки, які виробляють винятково продукти, що містять цукор, зазнають збитків, що спричинює звільнення працівників.

   Ставки податку на продукти можуть призвести до конкурентоспроможних цін на імпортні товари від міжнародних постачальників. Отже, уряд повинен розглянути заходи податкової політики, щоб мінімізувати вплив на кінцевий прибуток із раціональним компромісом між позитивним впливом на здоров’я населення та уникненням негативних економічних наслідків.

АЛЬТЕРНАТИВИ: ПОДАТОК НА НЕЗДОРОВУ ЇЖУ ТА ДОСТУПНІСТЬ ЗДОРОВИХ ПРОДУКТІВ

   Першими кроками для практикування здорового та активного способу життя серед дітей мають бути обмеження нездорового харчування та включення фізичних вправ у розпорядок дня в школах. Зокрема, сувора урядова політика щодо харчових продуктів, що дають дітям в навчальних закладах, щоб обмежити або звести до мінімуму продукти з високим вмістом цукру. І це в Україні вже зроблено. 

   Таку практику варто поширити й для дорослих. Альтернативою податку на цукор може бути податок на нездорову їжу, який може надати додаткові переваги. Зазвичай оброблені продукти з високим вмістом солі, цукру, насичених жирів і транс жирів мають значно нижчу поживну цінність. На жаль, ці продукти мають попит, особливо через швидкий темп життя. 

  Керала була одним зі штатів Індії, де зафіксовано найвищий рівень ожиріння в країні, і вона була першим штатом, який у 2016 році ввів «податок на жир» на продукти харчування, що продаються у великих мережах швидкого харчування. 

   Важливо, щоб уряд не лише стягував податки, а й надавав субсидії на здорову їжу та овочі, щоб люди намагалися змінити свої моделі споживання, а здоровий спосіб життя був доступнішим для малозабезпечених верств населення. Податкові пільги та субсидії варто поширити на фермерів, оскільки це заохочує їх збільшувати врожайність. 

   Обмеження реклами нездорової їжі та маркування харчових продуктів також повинні бути під контролем, оскільки реклама залучає та спонукає споживачів купувати певні продукти.

   Уряд має вирішити першопричину та розробити політику, щоб змінити поточний рівень доступності здорових продуктів, зокрема фруктів та овочів. Нерівність, коли люди з вищим рівнем доходу можуть легко змінити свій спосіб життя, а люди з низькими доходами вимушені споживати доступні продукти, щоб вижити, є основною причиною ожиріння в слаборозвинених країнах. 

   Податок на цукор є дуже хорошою політикою для стримування ожиріння, але краще, якщо він є одним з елементів комплексної політики.

 ПЕРСПЕКТИВИ В УКРАЇНІ: АКЦИЗ НА СОЛОДКУ ВОДУ

   У березні 2023 року у Верховній Раді України зареєстровані проєкти Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин № 9032-1 та №9032-2.

    Законопроєкти пропонує встановити специфічну ставку податку у розмірі 0,1 євро за 1 літр напою. Такий підхід відповідає досвіду країн ЄС, зокрема аналогічні ставки оподаткування застосовуються в Республіці Польща.

 Олег Швець,
к.м.н., професор кафедри технології м'ясних, рибних та морепродуктів,
факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК,
президент Асоціації дієтологів України,
лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог
вищої категорії, лікар-дієтолог вищої категорії