Наукова школа з селекції, насінництва польових та плодових культур


Зеленський Михайло Олексійович

(1912-1987)

Доктор сільськогосподарських наук, професор,

Заслужений працівник Вищої школи

 

 

Назва наукової школи: Наукова школа з селекції, насінництва польових та плодових культур. Рік заснування: 1949 р.

Засновник наукової школи: М.О. Зеленський народився 22 травня 1912р. в станиці Карпилівській Усть-Лебідського  району Краснодарського краю в сімї селянина, переселенця з Чернігівської губернії. У 1934р. закінчив Краснодарський сільськогосподарський інститут, відділення "Селекція та насінництво сільськогосподарських культур".

Трудову діяльність розпочав на Майкопській дослідній станції Всесоюзного інституту рослинництва. Саме там він уперше зустрівся з академіком М.І. Вавиловим, який наставляв його на науковій ниві. У 1939р., закінчивши аспірантуру й захистивши дисертацію кандидата біологічних наук, переїжджає в Україну й працює науковим співробітником Інституту плодівництва.

Під час Великої Вітчизняної війни брав участь у бойових діях, був поранений, лікувався в шпиталі м. Челябінська, працював на оборонному заводі.

Педагогічну діяльність М.О. Зеленський розпочав у 1949р. в Київському сільськогосподарському інституті на кафедрі селекції та насінництва на посаді доцента, згодом - професора. У 1950р. захистив докторську дисертацію на тему: "Мичуринские основы сортоведения плодовых культур (в практике сортоиспытания)". Десять років працював проректором з наукової роботи спочатку сільськогосподарського інституту, а потім Української сільськогосподарської академії, і майже сорок років очолював кафедру селекції та насінництва.

Михайло Олексійович – автор майже 300 наукових праць, лекцій та методичних розробок з селекції та насінництва сільськогосподарських культур для студентів і слухачів підвищення кваліфікації, викладачів сільськогосподарських вузів, технікумів та працівників виробництва.

М.О. Зеленському було присвоєно звання «Заслужений працівника вищої школи», він нагороджений багатьма орденами, медалями та нагородами Виставки досягнень народного господарства України.

Керівник наукової школи: На сьогодні на базі наукової школи М.О. Зеленського засновано школи послідовників. Сучасним керівником школи є кандидат сільськогосподарських наук, доцент В.Л. Жемойда.

Послідовники наукової школи: Школа нараховує чимало відомих учених-селекціонерів. Серед них – академік, Герой України, директор Інституту фізіології рослин і генетики HAH України Моргун В.В.; колишній завідувач кафедри генетики, селекції та насінництва Уманської сільськогосподарської академії, доктор сільськогосподарських наук Чучмій І.П. та завідувач відділу селекції і первинного насінництва кукурудзи ННЦ «Інститут землеробства НААН України», кандидат біологічних наук Заїка С.П.; Заслужений діяч науки та техніки, Лауреат премії ім. В.Я. Юр'єва, академік НААН України В.А. Кравченко. Учні професора М.О.Зеленського, зокрема, доктори сільськогосподарських наук Фомічов A.M. та Губернатор В.В., кандидати сільськогосподарських наук Дворник В.Я., Набока В.С., Матрос О.П., Плеханова Т.Ф., Пархоменко А.К., Черненко П.О., Жемойда B.JI. та багато інших є авторами та співавторами багатьох районованих сортів та гібридів озимої пшениці, жита, ячменю, вівса, томатів, кукурудзи.   

Загальна кількість учнів наукової школи: 92 кандидати та 5 докторів наук.

Напрями досліджень наукової школи: вивчення й удосконалення нових селекційно-генетичних методів та пошуки прискорення селекційного процесу при створенні нових сортів основних сільськогосподарських культур.

Основні здобутки наукової школи: У селекції озимої пшениці досліджувались методи створення нового вихідного матеріалу з залученням сортів вітчизняної та іноземної селекції, адаптованого до умов північного Лісостепу; удосконалювалися методики отримання високоякісного насіння еліти зернових культур.

Селекція кукурудзи, розпочата в 50-х роках XX ст., триває до теперішнього часу: ведуться пошуки та вдосконалюються методи добору вихідного матеріалу для створення інбредних ліній, вивчення їх за КЗ та комплексом господарсько-цінних ознак, здійснюється передача кращих із них до НЦГРРУ. У 1991 р. до Державного реєстру сортів рослин України занесено гібрид Кулон MB, співавтором якого був Михайло Олексійович.

Використовуючи біологічні особливості озимого жита та застосувавши різні строки підкошування зеленої маси в період весняної вегетації, був створений, а в 1998 р. і районований сорт озимого жита на кормові цілі «Київське кормове».

Робота з плодовими культурами, розпочата в довоєнні роки, увінчалась районуванням і попитом на сорти яблуні «Зимове Плесецького», «Київське зимове» та «Подільське».

У 1960 р. під редакцією М.О. Зеленського вперше було випущено українською мовою навчальний посібник «Селекція та насінництво польових культур» для студентів сільськогосподарських вишів. У 1987 р. був виданий, а в 1995 р., перевиданий підручник для учнів сільськогосподарських технікумів «Селекція і насінництво сільськогосподарських культур».

Сучасний стан наукової школи, її популярність: Використовуючи великий генетичний потенціал створеного селекційного матеріалу кукурудзи, з яким працював професор, науковцями кафедри спільно з селекціонерами TOC «Север» та Селекційно-генетичного інституту (м. Одеса) створено високопродуктивні ранні та середньоранні гібриди Одеський 158 MB, Карат СВ, ТОСС 218 MB, ТОСС 156 MB, Овідій 295 MB. У 2003 р. до Реєстру сортів рослин України внесено гібрид кукурудзи НАУтілус, оригінатором якого є НУБіП України.

Володимиру Васильовичу Моргуну за визначні особисті заслуги у створенні та широкому впровадженні високопродуктивних сортів зернових культур присвоєно звання Героя України. Нині В.В. Моргун – директор Інституту фізіології рослин і генетики HAH України, доктор біологічних наук, професор, академік НАН України, в наукових колах відомий як видатний учений у царині генетики й селекції рослин, експериментального мутагенезу, біотехнологій, фізіологічної генетики. Він уперше здійснив безвекторне перенесення низки генів від донора до реципієнта за типом генетичної трансформації та отримав перші в Україні трансгенні рослини кукурудзи.

Академік В.В. Моргун – автор 490 наукових праць, у тому числі восьми монографій. Визнання набули праці академіка В.В. Моргуна з питань теорії й методів гетерозисної селекції кукурудзи, створення нового типу напівкарликових сортів озимої пшениці, які поклали початок «зеленій революції» в Україні. Пріоритетність його наукових розробок підтверджено 142 авторськими свідоцтвами й патентами на сорти озимої пшениці, гібриди кукурудзи та ряд інших сільськогосподарських культур.

Є вже в учня професора М.О. Зеленського своя наукова школа. Школа академіка В.В. Моргуна – «Теоретичні основи селекції». Під його керівництвом захищено 17 кандидатських і 6 докторських дисертацій.

Широко відомі роботи Володимира Васильовича з експериментального мутагенезу та генетики важливих сільськогосподарських культур. Виділені методи, які дозволяють підвищувати рівень мутаційної мінливості. Школою відпрацьовані нові аспекти застосування експериментального мутагенезу для вирішення специфічних завдань селекції, генетичної інженерії та біотехнології.

В.В. Моргун Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки СРСР, УРСР України, премії НАН України імені В.Я. Юр’єва.

Він – автор 116 сортів і гібридів різних культур, занесених до Державного реєстру сортів рослин України. Його сорти зернових культур (кукурудза, озима пшениця, тритикале, жито) уже протягом трьох десятків років висіваються не лише на полях України, але й в країнах СНД. Площа посіву цих сортів і гібридів у різні роки становила від 1 до 5,5 млн. га.

Академік НААН України Владислав Андрійович Кравченко – автор 340 наукових праць і розробок, серед яких 80 сортів і гібридів овочевих культур. Опублікував 11 монографій, 4 підручники та посібники. Під його науковим керівництвом виконано і захищено 4 докторські та 10 кандидатських дисертацій.

Досягнення в селекції академіка НААН України В.А. Кравченка відзначені премією ім. В.Я. Юр’єва НААН України. Заслужений діяч науки і техніки України, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН України навчає майбутніх агрономів азам селекції та насінництва овочевих культур у закритому грунті.

Учень професора О.М. Зеленського – Анатолій Михайлович Фомічов, доктор сільськогосподарських наук, професор, відомий вчений в царині селекції, насінництва та технології вирощування кормових буряків. Він – автор трьох районованих сортів кормових буряків: Київський, Тимірязівський 18, Тимірязівський 87.

Водночас професор А.М. Фомічов автор близько 190 наукових праць, у тому числі 9 монографій, що використовуються як навчальні посібники для сільськогосподарських вишів. Під його керівництвом захистило дисертації 17 аспірантів.

Іван Петрович Чучмій – доктор сільськогосподарських наук, професор. Упродовж майже чверті століття він завідував відділом селекції зернових культур Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції, а ще десять років був завідувачем кафедри генетики, селекції та насінництва Уманського сільськогосподарського інституту. Результати його досліджень у генетиці, селекції та насінництві опубліковані в 158 наукових працях, серед яких дві монографії та підручник. Пріоритетність та актуальність його наукових розробок підтверджена 42 авторськими свідоцтвами на гібриди кукурудзи, сорти озимої пшениці та ярого ячменю.

Усі звання й титули професора О.П. Чучмія важко перелічити. Ось лише основні з них: доктор сільськогосподарських наук, професор, лауреат Державних премій СРСР, УРСР, премії імені В.Я. Юр’єва НААН України.

Олександр Петрович Карпенко захистив кандидатську дисертацію і почав працювати на Луганській обласній сільськогосподарській дослідній станції, де займався селекцією кукурудзи. Напружена селекційна робота завершується у 1981 році створенням гібрида Айдар МВ, що в 1985-1990 рр. займав основні площі кукурудзи на зерно, силос і зелений корм у Луганській області, був районований у Вірменії та Татарстані. На початку 90-х років виведено нові середньоранні гібриди – Луганський 222 МВ та Луганський 287 МВ, котрі внесено до Реєстру сортів рослин України у 1997-1998 рр. Ці гібриди посухостійкі, мають високу врожайність та рентабельне насінництво. За матеріалами досліджень Олександр Петрович у 1993 році захистив докторську дисертацію. Його перу належить понад 140 наукових праць. Під його керівництвом захищено 4 кандидатські дисертації.

У 1982 році Олександру Петровичу Карпенку присуджена премія Ради Міністрів СРСР за виведення та впровадження у виробництво сорту гороху Неосипаючий 1.

Станіслав Полікарпович Заїка лауреат Державної премії СРСР у галузі науки і техніки. У його активі – понад 80 наукових праць. Під керівництвом Станіслава Полікарповича захистило кандидатські дисертації п’ять аспірантів.

Разом зі своїми колегами із творчого об’єднання «Север» та учнями створив 36 ранньостиглих та середньоранніх гібридів кукурудзи, які внесені до Державного реєстру сортів рослин України та країн СНД. Це, зокрема, ранньостиглі гібриди кукурудзи: Колективний 210 АСВ, ТОСС 218 СВ, Депутат МВ, Случ СВ, Говерла МВ, Остреч СВ, Смотрич МВ, Буг СВ, а також середньоранні: Колективний 225 МВ, Десна СВ, Бершадь, Остер СВ.

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій