Очне навчання в кризових умовах, наукова діяльність молодих науковців на порядку денному вченої ради гуманітаріїв

  У складний воєнний час життя триває. А ми додаємо, що триває в НУБіП України очне навчання студентів та наукова діяльність молодих науковців. Напередодні професійного свята працівників науки України, маємо аналізувати зроблене, думати про майбутнє, працювати на майбутнє, зберігати і примножувати інтелектуальний потенціал України. Як цього досягати, на що спиратися в щоденній праці, як забезпечити належний рівень надання освітніх послуг і створити сприятливе й ефективне освітнє середовище ‒ усе це обговорювали і шукали рішення на вченій раді.

  Засідання вченої ради гуманітарно-педагогічного факультету традиційно розпочато з приємного: нагородження переможців I етапу Всеукраїнської студентської олімпіади грамотами за підписом ректора нашого університету Станіслава Ніколаєнка.

  Традиційного є й інформація голови вченої ради, декана гуманітарно-педагогічного факультету Інни Савицької про підсумки діяльності за квітень та поточні завдання факультету, зокрема терміни екзаменаційної сесії (4 курс – початок травня, 1, 2, 3, магістри – з 22 травня), про підготовку до проведення міжнародної наукової конференції «Продовольча та екологічна безпека в умовах війни та повоєнної відбудови: виклики для України і світу» (до 125-річчя університету), що відбудеться 25 травня 2023 року. Інна Миколаївна зупинилася й заходах, які у квітні провела кожна із тринадцяти кафедр.

  На порядок денний були винесені конкурсні питання. Шляхом таємного голосування вчена рада підтримала рекомендації кафедр і рекомендувала вченій раді університету кандидатури Ігора Буцика на заміщення посади професора кафедри педагогіки, Оксани Васюк – кафедри педагогіки, Віри Додонової – кафедри філософії та міжнародної комунікації, Олексія Полуніна – кафедри психології, Романа Рудого – кафедри культурології, Тетяни Семашко (і на вчене звання професора) – кафедри журналістики та мовної комунікації, а також було розглянуто клопотання від кафедр про присвоєння Сергію Білану ученого звання професора кафедри міжнародних відносин і суспільних наук, Олександру Прохорчуку – вченого звання доцента кафедри соціальної роботи та реабілітації.

   Важливим питанням порядку денного було питання про наукову роботу молодих науковців й аспірантів гуманітарно-педагогічного факультету. Голова Ради аспірантів ГПФ Вікторія Шеховцова-Бурянова у своїй частині доповіді проаналізувала наукову роботу аспірантів факультету: публікацію тез у збірниках міжнародних конференціях, публікацію наукових праць у фахових журналах, розкрила аспекти щодо популяризації наукового дослідження у медіа-просторі, визначила напрями роботи аспірантів та здобувачів гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП у даний час.

  Олександр Прохорчук, як голова Ради молодих науковців факультету, у своїй доповіді визначив 3 основні напрями роботи та актуальні наукові проєкти молодих науковців. Крім цього запропонував провести конференцію молодих учених на гуманітарно-педагогічному факультеті під назвою «Гуманітарна молодіжна наука» та упровадити «Школу юного вченого» (тижневий цикл лекцій-семінарів) для молодих вчених (аспірантів, молодих науковців, студентів).

  Підсумувала стан та перспективи наукової роботи молодих науковців й аспірантів гуманітарно-педагогічного факультету заступник декана доктор філологічних наук, професор Світлана Харченко. На факультеті працює 34 науково-педагогічні працівники ‒ молоді науковців, навчається 68 аспірантів. Світлана Василівна проаналізувала важливі напрями наукової діяльності молодих науковців, зупинившись, зокрема, на такому: підготовка і захист дисертаційного дослідження; публікування в журналах, що їх індексують наукометричні бази даних WoS та/або Scopus (особливо з квартилем Q на момент опублікування), та у фахових журналах України (категорія «Б»), отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, участь у колективних монографіях, виданих міжнародними видавництвами офіційними мовами Європейського Союзу, та українською мовою в українських видавництвах; участь у загальноуніверситетських наукових грантах та проєктах, що їх фінансують з бюджету МОН або закордонні та/чи вітчизняні організації; організація і проведення наукових заходів (семінари, конференції, олімпіади тощо) на рівні факультету, університету, ведення студентських наукових гуртків. Учена рада, з-поміж іншого, ухвалила активізувати наукову діяльність молодих науковців факультету за окресленими напрямами, продовжити щорічно практику проведення «Кантівських читань» (відповідальні: голова Ради молодих науковців), започаткувати з 12.10.2023 р. щорічну Всеукраїнську науково-практичну конференцію молодих науковців «Сучасні гуманітарні дослідження в глобалізованому світі: виклики, інновації, безпека» (відповідальні: Прохорчук О.М., Шеховцова-Бурянова В.А.) та інші важливі питання.

  З науковою доповіддю «Актуальні питання державної політики пам’яті в Україні» виступила професор кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Олена Любовець. Олена Миколаївна зазначила, що національна пам’ять є визначальним чинником формування національної ідентичності як процесу самоототожнення людини з певною спільнотою, її символами, цінностями, історією, територією, культурою, державними та правовими інституціями. Основними напрямами політики пам’яті в Україні є націоналізація історії, впровадження національного (україноцентричного) наративу в науковий та освітній процес; упровадження національної символіки; увічнення пам’ятних дат і видатних діячів вітчизняної історії, культури та науки; облаштування місць пам’яті; декомунізація символічного простору країни. Олена Миколаївна зазначила, що національну пам’ять формують не тільки на рівні всієї країни, а й на локальному рівні, і навіть на рівні окремої установи, організації. Доповідачка докладно проаналізувала практику збереження історії НУБіП України, що її реалізують вербалізовано (монографії та статті з історії НУБіП України, виступи НПП з тематикою історії НУБіП України та ін.); візуально (Алея Слави, символіка університету, пам’ятні дошки, музеї тощо); ритуально (День університету, ювілеї, свята тощо). Підсумовуючи, професор Олена Любовець підкреслила, що умови війни вимагають комплексної науково обґрунтованої реалізації державної політики національної пам’яті, спрямованої на популяризацію історичних знань серед широкого загалу. В обговоренні взяли участь професори Руслан Сопівник, Світлана Харченко, Тетяна Семашко, Сергій Білан.

  Заступник декана гуманітарно-педагогічного факультету професор Ігор Буцик доповів про освітні програми ОС «Магістр» (загалом функціонує 10 освітніх програм) і «Бакалавр» (8 освітніх програм). Рада ухвалила: завідувачам випускових кафедр, гарантам ОПП та ОНП, їх проектним групам, та НПП, що входять до груп забезпечення, проводити регулярний моніторинг, перегляд і доопрацювання ОПП і НП з метою забезпечення належного рівня надання освітніх послуг і створення сприятливого й ефективного освітнього середовища на основі вивчення сучасних наукових досліджень, розробок та провідного світового та вітчизняного досвіду, залучення до співпраці ради роботодавців, стейкхолдерів та здобувачів освіти.

  Учена рада схвалила рекомендації навчально-методичної ради гуманітарно-педагогічного факультету, схвалила до друку навчально-методичні матеріали. Це озвучила голова навчально-методичної ради факультету Світлана Амеліна.
  Були розглянуті й інші питання для забезпечення життєдіяльності гуманітарно-педагогічного факультету.

Світлана Гейко,
секретар ученої ради гуманітарно-
педагоігчного факультету
Фото: Йордана Курганевич,
студентка спеціальності «Журналістика»