Наукова школа з лісової таксації

Нікітін Костянтин Євлампійович

(1908-1987)

Доктор сільськогосподарських наук, професор

Назва наукової школи: наукова школа з лісової таксації. Рік засновання: початок 60-х років ХХ століття. Засновник наукової школи: доктор сільськогосподарських наук, професор Нікітін Костянтин Євлампійович. Наукова школа була заснована на кафедрі лісової таксації Української сільськогосподарської академії. К.Є. Нікітін став ініціатором широкого впровадження сучасних математичних методів та електронно-обчислювальної техніки в наукових дослідженнях і в практиці лісового господарства та лісовпорядкування.  

Нікітін К.Є. (1908–1987 рр.) народився в с. Чуриліному, республіка Татарстан. Після закінчення у 1930 р. Казанського інституту сільського господарства та лісівництва працював на різних науково-виробничих та викладацьких посадах. У 1937 році захистив кандидатську дисертацію, працював на посаді завідувача кафедри Архангельського лісотехнічного інституту. Після участі в Радянсько-фінській війні (1939–1940 рр.) та Великій Вітчизняній війні (1942–1945 рр.) в 1945 р. К.Є. Нікітіна призначено заступником директора Київського лісогосподарського інституту з навчальної та наукової частини. Завдяки цілеспрямованості, невпинній енергії, працелюбності та організаторським здібностям Костянтину Євлампійовичу вдається провести капітальні наукові дослідження модринових насаджень в Україні, підготувати докторську дисертацію на тему «Теоретичні та експериментальні дослідження таксаційної будови і росту модринових насаджень України» та блискуче захистити її у 1964 році. У січні 1965 року доктора сільськогосподарських наук К.Є. Нікітіна обирають за конкурсом на посаду професора кафедри лісової таксації. Саме у цей період з особливою актуальністю постає проблема використання математичних методів і засобів сучасної обчислювальної техніки у вирішенні прикладних питань аграрної науки. З цього часу починається виконання кафедрою значних наукових проектів з проблем комплексного обліку та використання лісосировинних ресурсів, організація кількох Всесоюзних науково-практичних конференцій з лісового господарства на базі Боярської ЛДС, підготовка цілої низки докторських і кандидатських дисертацій.

Керівник наукової школи: доктор сільськогосподарських наук, професор Лакида Петро Іванович.

Лакида П.І. у 1975 р. закінчив Шацький лісовий технікум на Волині, отримавши кваліфікацію техніка-лісовода. Після закінчення технікуму працював за направленням на посаді помічника лісничого. У 1980 р. закінчив лісогосподарський факультет Української сільськогосподарської академії. Після закінчення вузу був залишений на науковій роботі, працював молодшим, старшим науковим співробітником наукової лабораторії кафедри лісової таксації УСГА, пройшов підготовку в заочній аспірантурі (1983–1986 рр.), а з 1988 р. перейшов на викладацьку роботу асистентом цієї ж кафедри. Під час роботи в науковій лабораторії та на кафедрі проводив велику експериментально-дослідницьку роботу в численних наукових експедиціях з вивчення біологічної продуктивності лісів Полісся, Поділля та Карпат.

У 1997 р. П.І. Лакида захистив докторську дисертацію. З 1998 р. працює на посаді професора кафедри лісової таксації, а з травня цього ж року обирається завідувачем кафедри менеджменту лісового господарства. З 1998 року Лакида П.І. поєднує науково-педагогічну роботу завідувача кафедри з адміністративною – призначається наказом ректора завідувачем відділу регіональних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації, що входять до структури управління НАУ, а з 2001 р. проректором з роботи з ВНЗ І-ІІІ рівнів акредитації НАУ. З березня 2002 р. до травня 2004 р. П.І. Лакида працює на посаді директора Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства. З травня 2004 р. до грудня 2005 р. очолює кафедру лісового менеджменту, а з грудня 2005 р. знову призначений наказом ректора НАУ на посаду директора Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства, де працює до теперішнього часу.

Сьогодні професор Лакида П.І. є провідним ученим із теорії, методики і практики оцінки біологічної продуктивності лісів, компонентів фітомаси та депонованого в ній вуглецю,  представником і продовжувачем української наукової школи таксаторів, автором понад 170 наукових і науково-методичних праць. Послідовник наукової школи: А.З. Швиденко, А.А. Строчинський, О.А. Гірс. Загальна кількість учнів: 41 кандидат 8 докторів наук. Напрями досліджень: розробка і вдосконалення нормативно-інформаційного забезпечення біологічної продуктивності лісів та енергетичного потенціалу лісових насаджень..

Основні здобутки наукової школи: Під керівництвом професора К.Є. Нікітіна почали виконуватися значні госпдоговірні наукові дослідження з проблем обліку і комплексного використання лісосировинних ресурсів, за його ініціативи побудовано окремий будинок кафедри, студентський гуртожиток у Жорнівському лісництві Боярської ЛДС, широко впроваджувались у навчальний процес технічні засоби навчання. Науковцями школи опубліковано вагомі наукові праці, серед яких «Таксация лесосек на электронных вычислительных машинах» (К.: Урожай, 1972), «Применение ЭВМ в лесной таксации» (М.: Лесн. пром-сть, 1972), «Методы и техника обработки лесоводственной информации» (М.: Лесн. пром.-сть, 1978). Результати розпочатих раніше наукових досліджень покладені в основу двох значних лісотаксаційних довідників, затверджених як офіційні нормативи для обліку лісів: «Сортиментные таблицы для таксации леса на корню» (К.: Урожай, 1984) і «Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии» (К.: Урожай, 1987). Цей напрям наукових досліджень продовжили учні і послідовники професора К.Є. Нікітіна. Наукова школа проф. К.Є. Нікітіна не обмежується рамками НУБіП України. Її учнями є працівники Національного лісотехнічного університету України (м. Львів) - доктори с.-г. наук С.І. Миклуш та Ю.В. Каганяк; УкрНДІ лісового господарства і агролісомеліорації (м. Харків) - доктор с.-г. наук В.П. Пастернак, а також багато інших представників наукових та навчальних організацій.

Під керівництвом професора А.З. Швиденка подальшого розвитку набули наукові дослідження, що базувалися на широкому використанні методів математичного моделювання. Науковцями були розроблені пакети прикладних програм для різнобічного опрацювання й аналізу лісівничої інформації на ЕОМ, багато уваги приділялося комп’ютеризації навчального процесу. Визнанням творчого потенціалу колективу наукової школи стало присудження у 1990 році за цикл наукових праць «Методичне та інформативне забезпечення системи обліку і комплексного використання лісових ресурсів УРСР» Державної премії в галузі науки і техніки. За ініціативою проф. А.З. Швиденка і за підтримки галузевих міністерств у 1986 р. в складі кафедри була організована галузева науково-дослідна лабораторія з комплексного обліку лісосировинних ресурсів.

Професор А.А. Строчинський продовжив серію наукових досліджень із питань комплексного обліку лісосировинних ресурсів. У 1992–1993 роках були опубліковані і впроваджені в лісову справу два нормативно-довідкових видання: «Модели роста и продуктивность оптимальных древостоев» (К.: Вид-во УСГА, 1992), «Сортиментные таблицы для таксации молодняков и средневозрастных древостоев» (К.: Вид-во УСГА, 1993). У цей час завершилася робота зі створення бази первинних науково-дослідних лісотаксаційних даних, що налічує понад 1600 об’єктів, близько 18 тис. модельних дерев. Основні наукові результати школи, отримані в процесі виконання досліджень, доведені до рівня їхнього широкого практичного впровадження. Зокрема, розробки з кадастрової оцінки лісових земель включено до низки офіційних нормативних матеріалів. ВО «Укрдержліспроект» прийнято до впровадження в практику лісовпорядкувального проектування методику розрахунку розміру головного користування лісом, методику і моделі актуалізації основних лісівничо-таксаційних показників лісових насаджень, нормативи товарності деревного запасу, що вибирається в деревостанах під час рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства. Завершено розроблення нормативів товарності насаджень основних лісоутворювальних деревних порід України, складених на принципово нових методичних засадах із залученням значної первинної інформації, опрацьовано нові нормативи об’єму круглих лісоматеріалів, адаптовані до європейських стандартів, розроблено принципово нові нормативи для таксації дерев в умовах урбанізованого середовища.

Під керівництвом проф. П.І. Лакиди розпочато комплекс фундаментальних досліджень, спрямованих на розвязання прикладних проблем у лісовій таксації, лісовпорядкуванні, моделюванні та оцінці біотичного потенціалу лісових екосистем, визначенні обсягів депонованного вуглецю та їх впливу на глобальні зміни клімату. У результаті опрацьовано методологію та методику оцінки компонентів фітомаси дерев та деревостанів головних лісотвірних деревних порід України, вперше обгрунтовано та апробовано алгоритм і систему математичних моделей росту модальних деревостану за основними таксаційними показниками, механізм короткотермінової та довготермінової актуалізації цих показників у процесі автоматизованого поновлення бази даних таксаційних виділів. За результатами досліджень опрацьовано систему нормативно-інформаційних даних з оцінки якісних і кількісних параметрів компонентів фітомаси деревних порід України на рівні окремого дерева та насадження, обсягів депонованого в них вуглецю та киснепродуктивності. Розроблені нормативи впроваджені в системі підприємств Державного агенства лісових ресурсів України та вищих навчальних закладів лісівничого профілю. 

Професор О.А. Гірс продовжив дослідження, повязані із вивченням товарної структури дерев і деревостанів головних лісоутворювальних порід України, віку стиглостей лісу, оптимізації раціонального використання лісосировинних ресурсів України. У результаті проведених досліджень запропоновано алгоритм і програмне забезпечення нової методики визначення розрахункової лісосіки на основі оптимізації лісокористування, опрацьовано нормативно-довідкову базу для матеріально-грошової оцінки запасу деревостанів і виконано довгострокові прогнозні розрахунки лісокористування.

Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи.

Дослідження, які проводяться науковою школою, є актуальними, оскільки вирішують цілу низку завдань, необхідних лісогосподарській галузі сьогодні. Здобутки наукової школи, започаткованої професором К.Є. Нікітіним, акумулюють багаторічні наукові досягнення в галузі лісівничої науки в частині обліку лісосировинних ресурсів, оцінки біотичного потенціалу лісових екосистем України та його впливу на зміни клімату.

Визнанням наукових досягнень наукової школи та її наукового потенціалу є створення в Національному університеті біоресурсів і природокористування України єдиної в Україні спеціалізованої вченої докторської ради з правом захисту дисертацій за спеціальністю - лісовпорядкування і лісова таксація.