Магістр з агроінженерії Олександр Демко: «Диплом НУБіП України – успішний старт моєї кар’єри!»

   — Олександре Анатолійовичу, в якому році отримали диплом, на якій кафедрі виконували дипломну роботу та хто був науковим керівником?
— Я закінчив тоді ще Національний аграрний університет у грудні 2004 року. Науковим керівником моєї дипломної роботи був Надточій Олександр Васильович, доцент кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту імені М. П. Момотенка. А темою роботи – «Удосконалення технології діагностування гідростатичної трансмісії зернозбирального комбайна». У нас було часто по сім пар, тому «гризли ми граніт науки» інтенсивно.

    — Які Ваші найбільш цікаві спогади про студентське життя?
— Студентське життя було дуже насичене і яскраве. Як кажуть: є що згадати та нема що людям розказати! Як ви розумієте на нашому механіко-технологічному факультеті в основному навчалися хлопці, а дівчат були одиниці! Але нам пощастило, бо у нас було аж четверо на потоці! І от на якійсь лекції один викладач питає саме у студентки: «Як поміняти прокладку?» Вся аудиторія просто лягла від сміху. Питання було по ділу, але нас дурносміхів вже було не зупинити. Викладач розгубився теж, бо йому в голову не приходила та аналогія, яку провели ми.
Гарні спогади про сумісні поїздки, як наприклад поїздка в Чорноморськ із замдеканом для відновлення бази відпочинку.
Кожен курс мого студентства був цікавий і пам’ятний своїми моментами, але випуск – це якийсь особливий момент, бо приходить розуміння, що цей етап закінчується і кожен з нас піде своєю дорогою. Як тепер розумію, то деяких я бачив востаннє саме тоді. Але насправді я щасливий з того, що спілкування з багатьма вдалося зберегти. Мої однокурсники стали моїми кумами, партнерами, колегами та просто найкращими друзями, і я дуже ціную дружбу з цими людьми, свідками якої стали стіни цього Університету!

    — Олександре Анатолійовичу, яку посаду займаєте і за що відповідає Ваш підрозділ?
— Я власник групи компаній, сумісно теж з випускниками нашого Університету. Ми займаємося поставками сільськогосподарської техніки та запчастин до неї, ремонтом та переобладнанням такої техніки. Саме агроінженерія, освіта інженера-механіка допомогла мені реалізуватися у цьому житті. Я дійсно використовую ті знання, які мені дали викладачі цього університету, та які зміг сам пізнати. І якщо бути чесним, то не уявляю іншої для себе сфери діяльності. В школі був час, коли я мріяв навчатися в Ірпінській податковій академії, та вдячний долі, що вона мене вберегла від цього!

    — Що Ви побажаєте сьогоднішнім студентам агроіженерії?
— Я хочу побажати всім студентам агроінженерії пам’ятати за чим вони сюди прийшли. Роки в Університеті можна просто просидіти, а можна з них отримати користь та закласти фундамент для свого майбутнього. Я протягом довгого часу спілкуюся з викладачами, питаю їх рекомендації щодо студентів та пропоную їм роботу. І звісно вони відмічають здібних, наполегливих, працьовитих. Деякі з таких студентів працюють у нашому бізнесі вже більше 5 років, деякі, пропрацювавши з нами, йдуть далі і вже заснували свої справи. І це добре!
   Ви навіть не уявляєте скільки можливостей у вас є! Не прогавте їх!

   — Дякуємо Олександру Анатолійовичу, за відверті відповіді та наполегливу інженерну працю. Впевнено крокуємо до поставлених цілей та перемоги на агроінженерному фронті.

 
Слава Україні!
Слава Збройним Силам України!

Іван Роговський