Трансформація системи міжнародних відносин в умовах російсько-української війни: Міжнародна конференція на гуманітарно-педагогічному факультеті (до дня спротиву окупації Автономної республіки Крим та м. Севастополя)

     

23 лютого 2023 року на гуманітарно-педагогічному факультеті НУБіП України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Трансформація системи міжнародних відносин в умовах російсько-української війни» (до дня спротиву окупації Автономної республіки Крим та м. Севастополя). Президент Володимир Зеленський у 2020 році під час відкриття форуму «Age of Crimea 2020» офіційно підписав Указ про встановлення 26 лютого в Україні Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Саме в цей день 26 лютого 2014 року у Сімферополі відбулось найбільше зібрання на підтримку цілісності та єдності України.

До роботи конференції в очно-дистанційному форматі долучились понад 300 осіб, серед них представники 22 міст України, 6 країн світу (Польщі, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, Молдови, Румунії, Індії, Німеччини), фахівці вищих навчальних закладів та спеціалізованих наукових та науково-освітніх установ, дипломати, міжнародники.
Відкриваючи конференцію, з вітальним словом до учасників конференції звернулася декан гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП Україну Інна Савицька, яка зазначила, що сьогоднішній захід співпадає з 9 річницею російсько-української війни та проводиться в переддень річниці широкомасштабного вторгнення. Наша конференція – це наше самовираження, - зазначила Інна Миколаївна, спосіб долучитись до вшанування сміливості і героїзму українцям, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Донеччини, Луганщини, Херсонщини та Запорізької області. І це наш голос на підтримку територіальної цілісності України!

Учасники зібрання виконали Гімн України та вшанували пам'ять загиблих у боротьбі за Україну.
Проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Вадим Кондратюк зазначив, що гуманітарно-педагогічний факультет працює над вирішенням глобальних завдань сучасності і ця конференція цьому підтвердження. Вона покликана залучити ще більше коло науковців, освітян, громадськість до вирішення зазначених у програмі заходу проблем.

Микола Томенко, доктор політичних наук, професор, голова Наглядової ради університету закликав активніше діяти щодо залучення світу до вирішення безпекової проблеми. Через наукові та освітні проекти пропонувати, впливати та супроводжувати власні рішення на етапі їх виконання. Нам потрібно зупинити агресора і побудувати таку систему безпеки, яка б ніколи не допустила ситуацію війни.

Надзвичайний і Повноважний Посол України, міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр. Володимир Огризко констатував, що повномасштабна агресія підвела риску під існуючою післявоєнною системою безпеки. Нам потрібна нова філософія модерної безпеки. ОБСЄ, ООН не справляються сьогодні з проблемами безпеки, тому треба думати, як зробити, щоб міжнародна система безпеки запрацювала. Вона не може бути універсальною, має об’єднувати ті країни, які реально прагнуть забезпечення безпеки; важливо володіти інструментами примусу; нормативно-правові документи мають чітко і ясно прописати делікти в міжнародному праві; містити чіткий перелік санкцій; згідно міжнародного права агресор має нести відповідальність; мають надаватись не лише права, але має бути і колективна відповідальність; має бути покарання і штраф, а не лише слова глибокої стурбованості; рішення мають прийматися кваліфікованою більшістю; проти будь-якого порушника має бути жорстке покарання. Захід має набратися сміливості прийняти нову філософію безпеки. І ми маємо допомагати нашим силам спротиву, де б ми не були.
Володимир Станіславович побажав конференції плідних рішень і зазначив на подібних зібраннях можна шукати рішення, мислити нестандартно, обговорювати демократично.

Серед співорганізаторів конференції до слова долучився доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Олександр Майборода, який зазначив, що сьогодні йде боротьба за виживання не тільки України, а й існуючої міжнародної системи, це боротьба за політичний клімат планети, боротьба з тоталітарними та авторитарними режимами, які не здатні вирішувати нагальні проблеми сучасності. Доповідач закцентував увагу, що цивілізація розвивається вже не за релігійним принципом, а за принципом демократичності чи недемократичності, належності чи неналежності до демократії. У цьому суть загальної світової дискусії сьогодення.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся Юрій Котляр, перший проректор та професор кафедри історії ЧНУ імені Петра Могили, доктор історичних наук, професор, який зосередив увагу на історичних аспектах зміни міжнародної парадигми та зміни самої України, чому сприяли Помаранчева революція та Революція Гідності, повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Юрій Вадимович висловив надію, що після перемоги Європа нарешті зрозуміє, що треба жити разом, а не ділитись на буферні зони, регіони, підкреслив, що війна, беззаперечно, змінить і саму Росію. Проведення конференції є дуже важливою подією, бо дає змогу подивитись на проблему з різних боків, об’єднати всі думки та знайти відповідь на питання як перемогти ворога та як зробити, щоб таке більше не повторилось.

Пленарне засідання відкрила доповідач Любовець Олена, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБіП України, яка закцентувала увагу на історичній політиці РФ в умовах повномасштабної агресії проти України та зазначила, що історія в умовах агресії стала не просто науковим дискурсом, а справжньою зброєю. Мова йшла також про зародження поняття «історична політика», засадах, меті, векторах, стратегії історичної політики Росії.

Доктор політичних наук, професор, професор кафедри міжнародних відносин та суспільних комунікацій Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Сергій Федуняк вів мову про вплив російсько-української війни на переформатування постбіполярної міжнародної системи.

Професор Ігор Тодоров, доктор історичних наук, з Ужгородського національного університету зосередив увагу на Євроатлантичному вимірі української протидії російській інвазії, вказавши, що Україна пройшла не простий шлях до євроатлантичної інтеграції і попереду ще багато треба зробити, є над чим працювати нашій дипломатії, щоб залучитися зовнішньою підтримкою України щодо членства її в НАТО.

Наш гість з Індії Amit Kumar Goel говорив про поглиблення співпраці між Україною та НАТО в умовах російської агресії, про ключі входження України до НАТО, про роль НАТО в російсько-українському протистоянні.

Професор відділу історії Ягеллонського університету (м. Краків, Польща) Владислав Верстюк, розглянув російсько-українську війну в історичному контексті, зазначивши, що природа агресії криється, насамперед, в її соціальному середовищі, в амбіції Росії на свою особливу світову роль.

Дмитро Іщенко, кандидат історичних наук, директор Київської школи дипломатичних мистецтв зосередився на трансцивілізаційних зв'язках й новому типі міжнародної комунікації після завершення війни, висунув багато цікавих ідей щодо підготовки, виховання, комунікування нового типу комунікаторів-експертів, які мають бути навчені відкривати серця, звернув увагу на важливості історичної грамотності дипломатів.
Завідувач кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБІП України Шевчук Олександр Володимирович подякував Дмитру Олександровичу за плідну співпрацю у вихованні фахівців-міжнародників та вклад у реформування міжнародного освітнього простору.

Професор Сергій Галака, доктор політ. наук, професор кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Навчально-наукового Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка зосередився на проблемі кризи глобальної та регіональної безпекової архітектури як результату російської війни проти України та висловив солідарність з Володимиром Огризком щодо нагальної необхідності радикального реформування міжнародних безпекових структур та потребі серйозних професійних обговорень щодо кардинальних змін в системі безпеки, зокрема розбудові надбудови над ООН.

Горюнова Євгенія, кандидат історичних наук, доцент, директор Навчально-наукового гуманітарного інституту Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського зупинилась на питанні деокупації Криму в сучасному міжнародному дискурсі та зазначила, що залишення Росією Криму буде свідченням трансформації міжнародної системи, сили права, втрати Росією свого впливу на пострадянському просторі, потягне за собою зміну влади в Кремлі.

Наталія Іщенко, дослідник кафедри менеджменту та маркетингу, Бізнес школа Даремського університету (м. Дарем, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії) підняла актуальне питання економічної безпеки України в умовах військової агресії та перспективи євроінтеграції, зазначивши, що Україна знаходиться в економічній небезпеці, але отримання країною статусу кандидата ЄС стало суттєвою підтримкою України в економічному відношенні. Завдання науковців побудувати модель стабільності в цілому і Україна знайде свій варіант економічного дива, яке ввійде в історії.

Кандидат історичних наук, в.о. завідувача кафедри історії України Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка Вячеслав Оліцький зосередив увагу на місці та ролі РПЦ у військовій агресії Росії проти України 2022 р. Він зазначив, що це питання - архіважливе, бо релігійна боротьба – це боротьба за душі та свідомість людей.

Професор кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБіП України Володимир Калуга висловив філософські погляди на проблему війна ідентичностей: роль світових центрів впливу у протистоянні України та РФ.

Калиновський Юрій, доктор філософських наук, професор кафедри філософії Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого зосередився на питанні цивілізаційно-ціннісних наративів російсько-української війни, закцентувавши увагу на «бойових наративах». Завідувач кафедри міжнародних відносин і суспільних наук, професор Олександр Шевчук підтримав доповідача, зазначивши, що у протидії ворожим наративам політика держави має бути агресивною, і ми маємо протиставити в інформаційному просторі на противагу власні наративи.

Після невеликої перерви обговорення питань продовжилося у форматі двох тематичних секцій під керівництвом докторів історичних наук, професорів Василя Стрільця і Олени Любовець, в роботі яких брало участь 58 науковців, викладачів, аспірантів, студентів.

З цікавою доповіддю на секційному засіданні виступила студентка 3 курсу спеціальності культурологія Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського Катерина Берека «Українські музичні наративи в європейському просторі в період російсько української війни».

Зацікавленість учасників викликали доповіді аспірантів кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБіП України Яніни Алєєвої «Переоцінка впливу радянської культурної спадщини в Україні на фоні російсько-української війни» та Андрія Сорокіна «Участь Комісії Верховної Ради України I (XII) скликання з питань діяльності Рад народних депутатів та розвитку місцевого самоврядування у засудженні постанови Верховної Ради Російської Федерації від 9 липня 1993 р. «Про статус міста Севастополя».

Актуальним питанням впливу реформи децентралізації на процес євроінтеграції України був присвячений виступ старшого наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидата історичних наук Миколи Горбатюка.

Із доповіддю виступив керівник 1 секції, доктор історичних наук, професор, професор кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Василь Стрілець, який ознайомив учасників із оцінками французьких дослідників на геополітичні аспекти широкомасштабного вторгнення Росії в Україну (з 2022 р.). Зокрема, російську агресію визначають як війну, що «…ведеться Росією («країною-континентом»), яка має давню традицію насильства та всі інструменти ядерного стримування проти України, яка позбулася своєї ядерної зброї в обмін на гарантування безпеки своїх кордонів і не є членом НАТО, і озброєна в основному своєю мужністю» (П.Верлюїз). Аналізуючи зростання військово-політичної суб’єктності ЄС важливо дати відповіді на питання: «…Хто ми? Які насправді наші цінності? …справжні інтереси? … стратегічні цілі?... Які ресурси ми на них виділяємо»?

На закінчення керівники секцій подякували всім учасникам за цікавий, продуктивний діалог і запевнили щодо продовження дискусії у форматі «круглих столів», семінарів, неформальних зустрічей. Одним словом – є над чим працювати! Адже наша загальна мета – об’єднати всі наші зусилля заради Перемоги.

Наталія Кравченко,
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук
Олена Кропивко,
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук