Відбулося засідання наукового гуртка «Менеджмент і сьогодення», присвячене Міжнародному дню жінок та дівчат у науці

13 лютого 2023 року

Науковий гурток «Менеджмент і сьогодення» розпочав другий навчальний семестр засіданням, присвяченим Міжнародному дню жінок та дівчат у науці, який відзначається за підтримки ООН та ЮНЕСКО 11 лютого.

 

Керівник гуртка – доцент кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту Лобунець Тетяна навела цікаві факти про жінок у науці. Так, за даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки.

Україна є високоосвіченою країною та перебуває в світових лідерах, займаючи 9 місце за кількістю людей, які мають вищу освіту. Також наша країна належить до країн із високим рівнем участі жінок в наукових дослідженнях і розробках, за даними ЮНЕСКО станом на червень 2018 року в українську науку розвивало 45% жінок. Це 12-те місце серед 41 країни світу. Для порівняння, у Польщі кількість жінок-науковців становить 37%. Лідирує у списку європейських країн Латвія, де налічується 51% жінок у науковій сфері. Найменше дослідниць у Нідерландах (25,4%), Чехії (26,9%), Франції (27%) та Німеччині (28%).

 

Студенти також прослухали історичну довідку про жінок-дослідників, які, навіть попри перешкоди, осуд та заборону навчатись, працювали на благо науки, розвиток техніки та медицини іще із Стародавніх часів та періоду Піфагора. До середини ХІХ ст., та й навіть значно пізніше, погляди суспільства на можливість жінок брати участь у науковій діяльності залишалися скептичними. До ХХ століття жінки були виключені з академічної освіти і лише у минулому столітті вони отримали доступ до вищої освіти і державної підтримки, що призвело до масового зростання участі жінок у всіх галузях науки.

Говорячи про досягнення у науці, не можна було не згадати про найвищу нагороду, яка демонструє визнання наукових здобутків – Нобелівську премію. Так, за весь період існування з 1900 року її лише 60 разів (із 975) присуджували жінкам, в т.ч. її лауреатками стали 59 жінок.

Марія Склодовська-Кюрі була першою жінкою, якій було присуджено Нобелівську премію. Вона стала єдиною жінкою, яка отримала цю премію двічі: 1903 року за відкриття у галузі фізики та 1911 року – у галузі хімії. Цікаво, що донька Марії Склодовської-Кюрі – Ірен Жоліо-Кюрі також стала Нобелівським лауреатом у галузі хімії у 1935 році, і вони разом з матір’ю стали єдиною парою жінок-родичок, які отримували Нобелівські премії.

Статистика розподілу лауреаток Нобелівських премій за категоріями показує, що жінкам присуджували їх у шести категоріях, в т.ч. найбільше у галузі літератури та миру.

Далі увагу студентів було привернуто до деяких жінок-науковців сучасності, зокрема українок та тих, що мають українське походження. Так, красуня Геді Ламар (1914-2000), батько якої був родом зі Львова, здійснила винахід, який виявився необхідним для розвитку бездротового зв’язку від докомп’ютерної ери і до сьогодні! У наші дні її винахід використовується у мобільних телефонах, Wi-Fi, GPS. Також вона запатентувала винахід, за допомогою якого можна керувати торпедами на відстані.

 

Наймолодший доктор наук України (фізико-математичних) Ольга Броварець (1986-2022), здобула це високе звання у 29 років. Вона відкрила глибинні структурні механізми нестабільності геному, працювала у міждисциплінарних напрямках молекулярної біології, молекулярної фізики, хімічної фізики та квантової хімії, зокрема вивчала механізми виникнення спонтанних точкових мутацій. Ользі вдалося довести, що можна запрограмувати ракову клітину на «самогубство». На жаль, у 2022 році у віці 35 років Ольги не стало…

Ім’я Марини В’язовської – викладача математики з Києва, відоме на весь світ. Вона розв’язала надскладну математичну задачу оптимальної упаковки куль в 8-вимірному та 24-вимірному евклідовому просторі, яку до цього нікому не вдавалося вирішити. Це відкриття може допомогти виправляти помилки мобільного зв’язку, Інтернету та космічних досліджень. За свою роботу Марина отримала міжнародну премію Салема та Медаль Флідса (2022), що є фактично аналогом Нобелівської премії у галузі математики.

 

В Національному університеті біоресурсів і природокористування України працює також немало жінок-науковців, які проводять важливі дослідження, здійснюють професійні відкриття та готують наукову зміну. І вони заслуговують на окрему публікацію.

Ми ж згадали ту, хто найближче, і хто відкриває нам наукову дорогу – це гарант нашої освітньої програми «Управління інвестиційною діяльністю та міжнародними проектами», професор кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Шинкарук Лідія Василівна. Лідія Василівна є вченим економістом, видатним дослідником у сфері національної економіки. Вона активно розвиває наукову школу, готуючи молодих вчених та навчаючи студентів разом із іншими жінками-викладачами кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту.

 

 

На завершення засідання студенти подякувати керівнику гуртка за цікаву доповідь та передали вітання науковцям не тільки кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту, а й всього НУБіП України з нагоди свята, побажавши нескінченного натхнення, сил та задоволення від роботи.


Тетяна ЛОБУНЕЦЬ,
керівник наукового гуртка
«Менеджмент і сьогодення»

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook