Відійшов у вічність професор Валентин Андрійович ЯБЛОНСЬКИЙ

   30 грудня 2022 р. на 93 році життя відійшов у вічність професор кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин, громадський діяч, народний депутат України ІІ скликання, український вчений у галузі освіти, науки, історії, ветеринарної медицини, доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України, академік Академії наук вищої школи України

ЯБЛОНСЬКИЙ ВАЛЕНТИН АНДРІЙОВИЧ

   Яблонський Валентин Андрійович народився 8 грудня 1930 р. у с. Вербень Демидівського району Рівненської області. У 1953 р. закінчив Львівський ветеринарний інститут за фахом – ветеринарний лікар.
   Працював на посаді головного ветеринарного лікаря Магерівського району Львівської обл. (1953–1959).
   У 1959–1962 рр. навчався в аспірантурі НДІ землеробства і тваринництва західних районів України. У 1962 р. в Львівському ветеринарному інституті захистив кандидатську дисертацію. Свою наукову діяльність Валентин Андрійович розпочав у Передкарпатській с.-г. дослідній станції на посаді заступника директора з наукової роботи (1962–1967), де активно працював над виконанням докторської дисертації, яку захистив у 1971 р. та отримав науковий ступінь доктора біологічних наук.
   У 1967–1972 рр. – завідувач кафедри ветеринарії Кабардино-Балкарського університету.
   З 1972 по 1994 рр. В.А. Яблонський працював у Кам’янець-Подільському СГІ на посадах: завідувача кафедри фізіології і біохімії, декана зооінженерного факультету, проректора з наукової роботи та завідувача кафедри фізіології і ветеринарного акушерства.
   У 1994 р. В.А. Яблонського обрано народним депутатом України II скликання, де він працював головою підкомітету з науки і технологій Комітету з науки та освіти, брав активну участь у всіх аспектах парламентської діяльності. Слід відзначити активну роботу Валентина Андрійовича у законотворчій діяльності, зокрема над такими важливими документами, як Закони України «Про освіту», «Про основи державної політики в науково-технічній діяльності», «Про ветеринарну медицину», роботу над прийняттям Конституції України.
   Валентин Андрійович був Членом Міжнародного товариства імунологів та Міжнародної асоціації ветеринарної освіти, її віце-президентом (1990–2000), членом Міжнародної Асоціації імунології репродукції (Париж), співавтором Європейської Конвенції з біоетики.
   Як член Ради Європи (1994–1998 рр.) В.А. Яблонський активно захищав інтереси України в цій інстанції.
   У 1998–2016 рр. В.А. Яблонський працював на посаді професора кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин НУБіП України, де зробив значний несок в її розвиток.
   Автор понад 300 наукових праць, у т.ч. 2 довідників, 11 підручників і навчальних посібників, 7 монографій. Опублікував понад 150 статей у ЗМІ.
   Яблонський Валентин Андрійович створив наукову школу з імунології репродукції тварин та підготував 25 кандидатів і 5 докторів наук. За 55 років роботи в науці та вищій освіті взяв участь у підготовці та підвищенні кваліфікації понад 15 тисяч фахівців галузі ветеринарної медицини.
   Головними напрямками наукових досліджень Валентина Андрійовича були: історія Волині; українсько-польські стосунки; історія УПА; історія України, її культура, традиції; історія Церкви, стан Української Церкви; історія та організація вищої освіти в Україні та за рубежем; проблеми педагогіки вищої школи, удосконалення навчального процесу; наукознавство, методологія і методи наукових досліджень у тваринництві та ветеринарній медицині; фізіологія, біохімія, патологія та імунологія відтворення тварин; трансплантація ембріонів.
   Життєвий шлях В. А. Яблонського проліг через роки жорстоких людських протистоянь, нещадного гноблення свободи і гідності, подвійних стандартів і надуманих цінностей. Незважаючи на це, упродовж усіх років життя він зумів зберегти свою внутрішню свободу, творчу особистість, зумів побачити історичну правду, яку передавав нащадкам. Він до останніх днів життя був відданий науці і правді. Про таких людей правду сказав І. Павлов: «Наука потребує від людини всього її життя» і своє життя Валентин Андрійович без вагань віддав цій святій справі.

   Висловлюємо найщиріші співчуття рідним, близьким, колегам та учням Валентина Андрійовича.

Вічна і світла пам’ять...

Ректорат НУБіП України,
профспілкова організація,
колектив факультету ветеринарної медицини