- Головна
- Робочі програми та силабуси
- ОС "Бакалавр"
- ОС "Магістр"
- Навчальні та науково-дослідні лабораторії
- Співпраця
- Міжнародна діяльність
- АСПІРАНТУРА: напрями наукових досліджень
- Проектна група ОНП 101 Екологія
- Нормативні документи
- Розклад занять
- Портфоліо аспірантів
- Портфоліо керівників
- Роботодавці "Секція 101 Екологія"
- Обговорення програми 101 Екологія
- Оцінювання програми 101 "Екологія": АНКЕТИ та РЕЗУЛЬТАТИ
- Стажування та Академічна мобільність
- Наукова і навчальна література
- Матеріально-технічна база та місця позааудиторної активності
- Академічна доброчесність, антикорупційна програма, протидія сексуальним домаганням, дискримінація
- Протоколи засідань
- Де можна опублікувати результати наукових досліджень
- Новини
- Зворотній зв'язок
- Скринька довіри
- Наука та інновації
- Напрями наукових досліджень
- Науково-виробничі лабораторії
- Наукові досягнення
АСПІРАНТУРА: напрями наукових досліджень
Освітньо-наукова програма 101 «Екологія» для підготовки докторів філософії була розроблена і впроваджена у 2016 р. в Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП України), який є державним закладом, відноситься до категорії дослідницьких університетів, і є провідним закладом вищої освіти з підготовки фахівців для природоохоронної та агропромислової галузей економіки.
НУБіП України розпочав підготовку здобувачів вищої освіти в галузі екології з 1994 р., коли була створена кафедра агроекології. У 2014 р. кафедру агроекології було перейменовано у кафедру екології агросфери (наказ від 15.06.2004, за № 303) , а згодом у кафедру екології агросфери та екологічного контролю (наказ від 28.04.2005 р., № 267).
Нині підготовка докторів філософії за спеціальністю 101 Екологія здійснюється на двох кафедрах – Екології агросфери та екологічного контролю та Загальної екології, радіобіології та БЖД.
Загальна кількість викладачів, залучених до підготовки докторів філософії за спеціальністю 101 Екологія становить 10, серед них 8 докторів наук з науковим званням «професор» і 2 кандидати наук з науковим званням «доцент».
Керівники дисертаційних робіт призначаються з урахуванням напряму наукових досліджень, активності науково-педагогічної діяльності та досвіду роботи із складу науково педагогічного персоналу кафедр.
Аспіранти для виконання наукових досліджень мають можливість використовувати сучасні наукові лабораторії як екологічного спрямування, так і суміжних спрямувань в структурних підрозділах НУБіП України. В університеті створено умови для реалізації національної та міжнародної академічної мобільності. На високому рівні знаходиться інформаційне та навчально-методичне забезпечення освітньо-наукової програми, аспірантів забезпечено соціальним пакетом (гуртожиток, безкоштовний Інтернет, безкоштовний доступ до послуг наукової бібліотеки, наукових лабораторій, спортзалів, оздоровлення на базах Університету тощо).
Загальна інформація про вступ до аспірантури та основні вимоги представлені на сайті відділу аспірантури НУБіП України - сторінка відділу аспірантури університету
НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ:
1. Дослідження екологічних проблем, притаманних сучасному рівню розвитку суспільства, на різних рівнях екосистем (глобальному, регіональному, місцевому) та розробка заходів з їх подолання.
2. Встановлення основних причин погіршення стану компонентів навколишнього природного середовища та розроблення дієвих способів уникнення негативних явищ.
3. Спостереження за станом атмосферного повітря, водних, ґрунтових, біологічних ресурсів для прогнозу можливих негативних процесів у компонентах природного середовища та розроблення заходів щодо їх подолання.
4. Аналіз та оцінка різних екологічних впливів за використання математичних моделей, аналітичного або комп’ютерного моделювання на основі бази даних про наслідки екологічних порушень компонентів навколишнього природного середовища.
5. Розроблення методів та способів раціонального природокористування в умовах підвищеного антропогенного тиску з врахуванням особливостей функціонування екосистем.
6. Дослідження атмосферної, водної, ґрунтової компоненти агроекосистем з метою визначення впливу антропогенної діяльності на направленість процесів, що протікають в цих компонентах.
7. Вивчення екологічних порушень, що відбуваються в природних та штучних екосистемах за дії змін клімату та антропогенного навантаження з подальшим розробленням способів подолання негативних явищ.
8. Дослідження біотичної компоненти екосистем та встановлення вектору змін їх кількісних і якісних показників за впливу антропогенної діяльності.
9. Вивчення екотоксикологічних характеристик хімічних речовин, що надходять у навколишнє природне середовище внаслідок сільськогосподарської та інших видів діяльності, та розроблення науково-методичних рекомендацій щодо захисту довкілля.
10. Визначення екологічних наслідків застосування пестицидів і агрохімікатів на рівні грунт-рослина-тварина-людина та розробка екологобезпечних регламентів їх застосування.
11. Дослідження екотоксикологічних параметрів нових видів нанопрепаратів, встановлення екологічних ризиків внаслідок їх застосування у рослинництві та розробка науково-обґрунтованих рекомендацій безпечного поводження.
12. Визначення ефективних шляхів біоценотичної меліорації агроландшафтів з метою підвищення екологічної стійкості та продуктивності агроекосистем.
13. Дослідження еколого-економічних основ розвитку сільських територій та моделювання екологічних засад їх сталого розвитку.
14. Вдосконалення екологічного моніторингу за станом атмосферного повітря, водних, ґрунтових та біологічних ресурсів в умовах специфічної дії антропогенного фактору.