Відновити потенціал українських ґрунтів спроможна екологічна система землеробства

   Дослідження особливостей екологічного зберігаючого землеробства на кафедрі землеробства Національного університету біоресурсів і природокористування України тривають вже більш як піввіку. Нинішній її завідувач Семен Танчик долучився до них, ще будучи аспірантом. І займається цією важливою проблематикою й сьогодні. То хто ж краще, ніж він може розповісти про екологічну систему землеробства, створенню і поширенню якої віддав тільки років.

  Нинішній етап досліджень наші науковці присвятили 125-річчю НУБіП, говорить Семен Танчик. Досліджуємо і оцінюємо ґрунти України, їх сучасний стан. І це сьогодні викликає величезну стурбованість, адже ґрунти високої якості складають 19%, середньої – 57, низької – 23. При сучасній інтенсифікації землеробства спостерігаємо помітне зниження показників їх родючості. Довготривала інтенсифікація і надмірна розораність призвели до загрозливого стану ґрунтів України. І знову невтішні цифри: розораність складає 54% території країни (а це 32,5 мільйона гектарів) при максимумі у 40%! Ерозії піддані 57% сільськогосподарських угідь (щорічно змивається більше 500 млн тонн ґрунту, з яким більше 10 млн тонн гумусу). 20% грунтів - кислі, ще 23% – засолені. Динаміка внесення органіки від’ємна – в 25-30 разів менша норми, а мінеральних добрив – всього 70-80 кг/га (при науково обґрунтованому співвідношенні – 1,0:0,8:0,7). І це ще далеко не все!

   Середньозважений вміст гумусу в ґрунтах України (оцінювання 2011-2015 років) – всього 3,16%. Це при тому, що чорноземи у природному стані повинні мати 8-10% гумусу!
   Над цими проблемами, що потребують негайного вирішення, і працює колектив науковців кафедри землеробства НУБіП, які розробляють екологічну систему землеробства – як альтернативу промисловій, в результаті якої і маємо вищеназвані невтішні результати.
  Отож, про що мова. Пріоритетне використання органічних добрив з внесенням на гектар сівозмінної площі 24 тонн і 150 кілограм – мінеральних, застосування хімічних та біологічних препаратів для захисту рослин від бур’янів, шкідників і збудників хвороб за критерім еколого-економічного порогу шкідливості, індекс екологізації землеробства за цієї системи складає 6,2.

  Переваги згаданої екосистеми землеробства безумовні. Серед них – управління біологічними, хімічними, агрофізичними та екологічними заходами з підвищення родючості ґрунту та продуктивності культур, якісна і безпечна продукція, захист посівів від шкідливих організмів за встановлення еколого-економічних рівнів та індексу оптимального вибору цих заходів. До цих переваг належить і високий кругообіг біогенних елементів за рахунок сівозмін, використання нетоварної частини врожаю, сидератів тощо, еколого-економічне застосування хімічних речовин у поєднанні з біогенними. При цьому недоліків екологічної системи землеробства всього два – потребують удосконалення системи захисту культурних рослин від шкідливих організмів та удобрення на запланований урожай і його якість.

  Недаремно ж чотири роки тому її автори – Семен Танчик і Леонід Центило – за розроблення і впровадження інноваційних технологій – відзначені премією Кабінету Міністрів України. Ще якісь коментарі потрібні?

Валентин Обрамбальський