120-а річниця від дня народження Юрія Костянтиновича Кіртбая

   Незважаючи на широкомасштабну війну росії проти України, складні політичні та економічні умови, пов’язані з військовими станом, спільні зусилля керівництв державних, наукових та освітніх установ зробили можливим проведення 19-21 травня 2022 року на базі механіко-технологічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України XVІIІ Міжнародної наукової конференції «Раціональне використання енергії в техніці – TechEnergy 2022», з нагоди 120-річчя від дня народження видатного професора Кіртбая Юрія Костянтиновича (1902-1995), до 90-річчя від дня народження видатного професора Eugeniusz Krasowski, та з нагоди 91-ї річниці від дня народження видатного інженера-механіка Момотенка Миколи Петровича (1931-1981). Глибоко символічним є те, що конференція присвячена видатним постатям в агроінженерії: професору Юрію Костянтинович Кіртбая, видатному польському професору Еугеніушу Красовському та видатному інженеру-механіку Миколі Петровичу Момотенку, 90-річний ювілей якого відзначався в 2021 році.

   Кіртбая Юрій Костянтинович, доктор технічних наук, професор, фундатор інженерної науки про ефективне використання машинно-тракторного парку, засновник наукової школи «Машиновикористання та інженерний менеджмент», яка в Національному університеті біоресурсів і природокористування України зберегла актуальність і донині.

    Народився Юрій Костянтинович 23 серпня 1902 році у місті Москва у родині службовців. Батько – Костянтин Миколайович Кіртбая, за походженням селянин із села Лихни Губаутського району Грузії, за спеціальністю агроном-виноградар. До 1917 року працював агрономом в приватних маєтках Московської губернії царської росії, а з 1918 року був керуючим радгоспів і групи колгоспів в околицях Москви, помер у 1930 році. Мати – Софія Мойсеївна Кіртбая – педагог, померла в 1916 році.
     З 1912 по 1920 рік Юрій Костянтинович Кіртбая навчався в Сочинській чоловічій гімназії. Після її закінчення з 1920 по 1925 рік працював робітником із заготівлі дров у курортному управлінні господарської організації міста Сочі і його районів, слюсарем дільничних майстерень Сочинського райвиконкому.
    У 1925 році переїхав на роботу до Абхазької автономної республіки. З 1925 по 1927 рік працював техніком Абхазької сільськогосподарської станції.
     У 1927 році Кіртбая Ю. К. було направлено на навчання до міста Тифліс (нині столиця Грузинської Республіки республіки Грузія – місто Тбілісі). З 1927 по 1931 рік був студентом Тифліського державного політехнічного інституту, а потім, після його реорганізації, сільськогосподарського інституту Грузії (м. Тифліс). Навчався на факультеті механізації сільського господарства.
     Після закінчення інституту в 1931 році і до 1932 року отримав направлення на роботу на посаду машинознавця до Сухумського відділення сільськогосподарського постачання. Виконував завдання Народного комітету із земельних питань з організації роботи перших машинно-тракторних станцій.
     У лютому 1932 році Кіртбая Ю. К. запросили на роботу старшим науковим співробітником зональної тютюнової станції Всесоюзного інституту тютюнової промисловості, а в травні 1932 році Юрій Костянтинович організував та очолив відділ механізації, де і пропрацював завідувачем до жовтня 1932 року. В цьому ж 1932 році, за його ініціативи, було засновано Сухумський філіал Всесоюзного Інституту механізації і електрифікації сільського господарства, директором якого він був з 1932 до 1934 року.
     З середини 1934 року Юрія Костянтиновича запросили до науково-дослідного інституту вологих субтропіків на посаду завідувача відділу механізації. Під його керівництвом було створено ряд спеціальних сільськогосподарських машин з механізації субтропічного господарства. Одночасно, у 1934 році Кіртбая Ю.К. організував і очолив кафедру механізації сільського господарства у Всесоюзному інституті субтропічних культур і протягом 1934-1938 років.
    У 1938 році його було обрано за конкурсом першим завідувачем новоствореної кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Київського сільськогосподарського інституту. За власними міркуваннями дописувача цих рядків та опосередкованими історіографічними даними, саме за ініціативи Юрія Костянтиновича Кіртбая і було створено кафедру експлуатації в Голосієво. Кіртбая Ю. К. вів всі види педагогічної діяльності з курсу «Експлуатація машинно-тракторного парку».
    У липні 1941 року кафедру експлуатації машинно-тракторного парку у складі Київського сільськогосподарського інституту було евакуйовано до міста Алма-Ати і тимчасово призупинено надання освітніх послуг. Перебуваючи в евакуації, Кіртбая Ю. К. продовжував офіційно обіймати посаду завідувача. В цей період, з 1941 по 1944 рік, Кіртбая Ю. К. працював завідувачем відділу механізації сільського господарства Казахського науково-дослідного інституту землеробства імені В. В. Вільямса, а також референтом з питань механізації сільського господарства при Раді Міністрів Казахської РСР. Тоді ж він здійснював організацію виробництва запасних автотракторних частин, підготовку весняного посіву, проведення ремонту і збирання врожаю сільськогосподарських культур машинно-технологічними станціями Східного, Північного і Центрального Казахстану. У 1943 році став ініціатором і керував організацією монтажу серії спрощених і полегшених газогенераторних установок до тракторів СТЗ.
    Після повернення кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Київського сільськогосподарського інституту з евакуації до міста Києва з 1 квітня 1944 року знову працював на посаді завідувача кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Київського сільськогосподарського інституту, а після реорганізації інституту і до 6 вересня 1965 року – на посаді завідувача кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Української сільськогосподарської академії.
     За 1938-1965 роки кафедра експлуатації машинно-тракторного парку пройшла етапи становлення та успішного розвитку. Так, об’єм навчальної роботи виріз в два рази, головним чином за рахунок збільшення контингенту заочної форми навчання, штат кафедри збільшився до 10 науково-педагогічних працівників. Підвищилась кваліфікація учбових майстрів: вони оволоділи технікою тензометрування та кваліфікацією шоферів 2 класу.
    Втілюючи в практику освіти закон про зв’язок школи із життям, колектив кафедри корінним чином перебудував навчальний процес. Значно більше уваги стали приділяти передовій на той час машинній технології виробництва сільськогосподарських культур за методом В. Світличного і В. Первицького. Лабораторні заняття також набули виробничої спрямованості. Науково-педагогічні працівники, які проводили лабораторні заняття, стали більше уваги приділяти набуттю студентами практичних навиків з технічного обслуговування техніки.
     Особливістю організації науково-дослідної роботи на кафедрі стала ув’язка виробничої тематики з індивідуальними планами дисертаційних робіт наукових співробітників кафедри і аспірантів. Методика експериментальних досліджень значно удосконалилась і виконувалась із застосуванням сучасної тензометричної апаратури. В період з 1959 по 1964 рік було завершено розробку тем з перспективної системи машин для Лісостепової, Поліської, Степової, Закарпатської, Підгірно-Кримської зон України. Складено нормативи перспективної потреби в сільськогосподарській техніці. Розроблено теми «Дослідження технологічних процесів виробництва буряка цукрового на підвищених швидкостях» і «Дослідження ефективності застосування збирально-транспортного шасі Таганрожець», результати яких поставлені на серійне виробництво.
    За 1938-1965 роки за наукового керівництва та консультування Юрія Костянтиновича Кіртбая захищено 2 докторські і 21 кандидатська дисертації, з них 3 наукові працівники з Китайської Народної Республіки та 1 з Німецької Демократичної Республіки.
                           Наукові ступені та вчені звання Кіртбая Юрія Костянтиновича:
- рішенням Вищої атестаційної комісії при Всесоюзному комітеті із справ вищої школи від 9 вересня 1936 року Юрій Костянтинович Кіртбая затверджений у вченому звані старшого наукового співробітника із спеціальності механізація сільського господарства;
- рішенням Вищої атестаційної комісії при Всесоюзному комітеті із справ вищої школи від 19 березня 1939 року Юрію Костянтиновичу Кіртбая присуджено науковий ступінь кандидата технічних наук, на підставі захисту 11 грудня 1938 року дисертації на тему «Машинна фумігація рослин на корню» в Московській сільськогосподарській академії імені Тімірязєва.
- рішенням Вищої атестаційної комісії при Міністерстві вищої освіти СРСР від 17 квітня 1951 року Юрій Костянтинович Кіртбая затверджений у вченому званні доцента по кафедрі експлуатації машинно-тракторного парку.
- рішенням Вищої атестаційної комісії при Міністерстві вищої освіти СРСР від 4 квітня 1959 року Юрій Костянтинович Кіртбая затверджений у науковому ступені доктора технічних наук, на підставі захисту 3 грудня 1957 року дисертації на тему "Основи теорії використання машин в сільському господарстві" в Ленінградському сільськогосподарському інституті.
- рішенням Вищої атестаційної комісії при Міністерстві вищої і середньої спеціальної освіти СРСР від 3 січня 1960 року Юрій Костянтинович Кіртбая затверджений у вченому званні професора по кафедрі експлуатації машинно-тракторного парку.
                 Наукові, педагогічні і виробничі досягнення Кіртбая Юрія Костянтиновича:
1. Засновник в 1938 році наукової школи «Машиновикористання та інженерний менеджмент», що є чинною і нині в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, в доробку якої станом на 21.08.2022 року 12 докторських та 99 кандидатських дисертацій. За наукового керівництва захищено 25 кандидатів і за наукового консультування 2 доктори технічних наук.
2. Засновник теорії машиновикорстання в землеробстві, та її практичних постулатів для виробничого циклу сільського господарства, в частині: комплектування та використання машинно-тракторного парку в сільському господарстві; встановлення оптимального завантаження трактора; встановлення оптимальних вагових параметрів агрегатів; встановлення принципів системи тракторів для сільського господарства; встановлення принципів ефективності експлуатації мобільних машинно-енергетичних систем в землеробстві.
3. Розробник методології структуризації та технічного забезпечення машинно-тракторних станцій в сільському господарстві. Ініціатор і перший організатор роботи машинно-тракторних станцій і колон.
4. Розробник та ініціатор впровадження ряду спеціальних машин для механізації субтропічного господарства.
5. Ініціатор заснування та перший директор Сухумському філіалу Всесоюзного Інституту механізації і електрифікації сільського господарства.
6. Ініціатор заснування та перший завідувач кафедри механізації сільського господарства у Всесоюзному інституті субтропічних культур.
7. Ініціатор заснування та перший завідувач кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Київського сільськогосподарського інституту.
8. Член редколегій журналів.
9. Член вченої ради із захисту дисертацій в Київському сільськогосподарському інституті.
10. Засновник і перший керівник наукових семінарів «Експлуатація МТП» в Київському сільськогосподарському інституті.
11. Засновник і перший керівник організаційного комітету конференції «Експлуатація МТП» в Київському сільськогосподарському інституті
   З 1965 до 1995 року Юрій Костянтинович Кіртбая працював на посаді професора кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Московського інституту інженерів сільськогосподарського виробництва.
    Помер Кіртбая Юрій Костянтинович 24 листопада 1995 року. Поховано його на Троєкуровському цвинтарі міста Москва. 

                                  Основні наукові праці Кіртбая Юрія Костянтиновича
1. Кіртбая Ю. К. Технологія і організація тракторних робіт. Київ. УАСГН. 1955. 432 с.
2. Кіртбая Ю. К. Основи теорії використання машин в сільському господарстві: монографія. Київ. Москва. Машгиз. 1957. 278 с. (на російській мові).
3. Кіртбая Ю. К. Організація і технологія тракторних робіт. Київ. Радянська школа. 1960. 140 с.
4. Кіртбая Ю. К., Чугай А. Я. Визначення структури машинно-тракторного парку для комплексної механізації сільськогосподарського виробництва в різних природно-економічних зонах УРСР. Київ. УАСГН. 1960. 78 с.
5. Кіртбая Ю. К. Основи комплексної механізації сільськогосподарського виробництва: монографія. Київ. УАСГН. 1961. 206 с.
6. Веденяпін Г. В., Кіртбая Ю. К., Сергєєв М. П. Експлуатація машинно-тракторного парку: посібник. Москва. Видавництво сільськогосподарської літератури. 1963. 431 с. (на російській мові).
7. Кіртбая Ю. К. Резерви в використанні машинно-тракторного парку. Москва. Колос. 1976. 256 с. (на російській мові).

Завідувач кафедри технічного сервісу
та інженерного менеджменту імені М. П. Момотенка
Іван Роговський