Формувати нову ідентичність і майбутнє наших дітей: до Дня захисту дітей гуманітарії провели спільний онлайн захід із роботодавцями

2 червня 2022 року

   Формувати нову ідентичність і майбутнє наших дітей: до Дня захисту дітей гуманітарії провели спільний онлайн захід із роботодавцями
У перший літній день в Україні, як і в усьому світі, відзначають надзвичайно добре свято – День захисту дітей. 1 червня завжди було днем тепла, радості й дитячих усмішок. Війна затьмарила цей день, війна краде дитинство у дітей, вона хоче знищити наше майбутнє.
   Заснування в 1949 році Дня захисту дітей було продиктовано тим, що в багатьох країнах світу залишилося чимало дітей без батьків та даху над головою після Другої світової війни. І, на превеликий жаль, ця історія повторюється знову.
   Як сьогодні, коли за вікном воєнний 2022-й, дитині не втратити літо? Що потрібно зробити батькам для організації відпочинку дитини в місті та ще й в умовах військового стану?!
   Цим питанням 1 червня 2022 року була присвячена онлайн зустріч «Діти. Літо. Місто» студентів спеціальності «Соціальна робота», які разом із завідувачкою кафедри соціальної роботи та реабілітації Іриною Сопівник та викладачами Альоною Альтановою і Наталією Бондаренко долучились до розмови з психологом, начальником відділу Київського міського центру соціальних служб Любою Лоріашвілі та Монтессорі-педагогом, ігромайстринею, логопедом Марією Труфановою (Кравчук). Зустріч модерувала Лариса Скоренко.

   Психологиня Люба Лоріашвілі розповіла студентам про користь зміни діяльності та дієві способи залучення дітей до змістовного дозвілля, необхідність сталого режиму дня дитини в умовах війни, про ритуали, цікаві способи «скидання» стресу.
   Марія Труфанова приділила особливу увагу грі як провідній діяльності дітей. Студенти поглянули на гру як на важливу складову формування та зміцнення прив'язаності, рушійної сили розвитку, опанування нових навичок дітьми. Крім того, бажаючі навіть зіграли в дитячу гру «Карабас-Барабас».
   Про своє бачення проблеми дозвілля сучасних дітей розповіла завідувачка кафедри соціальної роботи та реабілітації Ірина Сопівник, наголосивши на тому, що майбутньому соціальному працівникові доведеться працювати в абсолютно нових умовах. Адже сучасні діти бачать і розуміють світ по-іншому, грають в інші ігри, які поколінню їхніх батьків були невідомі. А ще й враховуючи, що сучасні діти «обпалені» війною, у них інша психіка і запити.

    Люба Лоріашвілі погодилась із цим спостереженням, резюмувавши, що зараз формується нова ідентичність наших дітей та їхнє майбутнє. І в цьому формуванні значну роль, крім батьків, відіграватимуть соціальні працівники, психологи, педагоги.
Після зустрічі нам цікаво було дізнатись у студентів, наскільки їм відгукнулось почуте. Тому ми запросили першокурсників спеціальності «Соціальна робота» Марію Вовченко та Лесю Євстратенко поділились своїми враженнями.

    Леся Євстратенко: «Захід «Діти. Літо. Місто» був дуже корисним, пізнавальним та цікавим. Багато речей із прослуханого я занотувала, аби застосувати поради в повсякденному житті, адже сама маю менших братиків, у вихованні та дозвіллі яких беру активну участь.
Особливо мене зацікавило питання про ПТСР та наслідки війни в подальшому, та що соціальні працівники мають робити для профілактики, аби пом’якшити ситуацію в майбутньому. Цікаво було послухати й про різноманітні методи організації дозвілля дітей та підлітків під час війни. Сподобались доступність пояснень і те, як відкрито практики діляться з нами своїми професійними напрацюваннями. Це безцінно».

   Марія Вовченко: «Навчаючись на обраній спеціальності в часи війни, я усвідомила, що хто як не ми, майбутні соціальні працівники, несемо відповідальність за щасливе дитинство наших дітей та й загалом, за здорове та щасливе майбутнє всієї нації?
Тому коли випадає повчитись у практиків та вдосконалити свої професійні навички, ніколи не пропускаю такої нагоди.

   Цього разу особливу увагу експерти приділили грі – основній діяльності дітей. Гра – чи не найважливіша складова формування особистості, рушійна сила розвитку та опанування нових навичок. «Саме ігрова діяльність може слугувати індикатором емоційного самопочуття дитини, проживання складного досвіду і через гру ми можемо надати дитині необхідну підтримку та допомогу», – зауважує Люба Лоріашвілі.

 

   «Людина починається з дитинства. Саме в дитинстві відбувається посів добра», – писав С. Міхалков. Захист дітей, забезпечення їх повноцінного розвитку – проблема національного значення, яка повинна розглядатися і розв'язуватися в різних контекстах. А для цього соціальний працівник мусить володіти фаховими знаннями з психології, соціології, психіатрії, знати правові аспекти соціального захисту. І всі ці знання і навички ми можемо черпати під час спілкування з нашими викладачами та фахівцями-практиками. Тому ми завжди відкриті до нового!»
   Слухаючи враження студентів, на думку спало ще одне висловлювання: «Будьте, як діти – і світ відкриється вам!» Здається, ця відома всім настанова і є альфою і омегою професіограми будь-якого фахівця. А для соціального працівника й подавно.

Альона Альтанова
старший викладач кафедри соціальної роботи та реабілітації
Марія Вовченко, Леся Євстратенко
студентки 1 курсу спеціальності «Соціальна робота»

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook