Євгенія Боса, студентка 1 курсу 7 групи факультету ветеринарної медицини: «Вчуся і волонтерю. Вірю у НУБіП і ЗСУ!»
Євгеніє, чому обрали навчання у НУБіП?
Мій дідусь навчався у цьому виші. Мені дуже сподобалася атмосфера та охайна доглянута територія університету з різноманітними локаціями та майданчиками для студентів. Я обрала не роздумуючи після відвідин університету.
Як було обрано спеціальність лікаря ветеринарної медицини і чому саме цей фах?
Чи замислювалися ми для чого прийшли у цей Світ? Для чого живемо? Хто нас оточує? Звісно ж, колеги та знайомі, друзі і рідні, близькі нашому серцю люди. Разом з тим, поруч з нами є вірні чотирилапі друзі, які стають членами нашої родини. Вони живуть з нами і підпорядковуються нашим правилам та законам. Вони – часточка нашого серця! Ці улюбленці віддано довіряють нам у безмежній любові. Часто ми буваємо жорстокими з тваринами. Чимало наших вірних чотирилапих друзів залишається посеред вулиці назавжди або за кращих обставин – у притулку. Так сталося, що 28 квітня 2021 року загинула моя собака. Допомогти було не можливо. З того моменту я пообіцяла, що стану лікарем ветеринарної медицини.
Чи складно було вступати на факультет ветеринарної медицини НУБіП?
Для мене особисто – не зовсім. Я цілеспрямовано працювала по предметам для успішного складання ЗНО. Звичайно, хвилювання було. Разом із тим, мету було обрано свідомо.
Окрім навчання у довоєнний час, чим іще займалася у вільний час?
За можливості надавала волонтерську допомогу та догляд за безпритульними тваринами у притулку на масиві Троєщина у м. Києві. Цей притулок, рятує котів, утримується значною мірою на кошти небайдужих українців. Також для ознайомлення є сайт та сторінки у соцмережах І. Добролюбової.
Яким чином знайшла його?
Все просто. Раніше поряд проживала, а коли почула про цей притулок, прийняла рішення допомагати та доглядати за тваринами. Турбуватися і ділитися своїм теплом.
Чи складно було навчатися і волонтерити після занять?
По-різному. Спочатку було дуже складно все встигати. Багато нових дисциплін, нових задач і завдань в університеті. Разом з тим, допомога у притулку – це хороший досвід із тваринами для напрацювання навиків та вміння.
Євгенія, а як зараз склалася ситуація по допомозі тваринам в притулку?
З початком війни, вимушена була переїхати з батьками в інше місце проживання, тому надавати таку волонтерську допомогу наразі не має можливості. Проте твердо вирішила робити все можливе, для допомоги і перемоги України. Знайшла волонтерську організацію (прим. автора: за місцем проживання на Київщині) та працюю по розподілу гуманітарної допомоги, одягу і ліків. Також допомагаю у будинку людям літнього віку. Також періодично доглядаю за дітьми тимчасово переміщених осіб, які теж пішли працювати та волонтерити. Загалом, весь вільний час розподілений. Складно. Стараюся встигати виконувати завдання на платформі навчальних курсів дистанційно на е-льорн, хоча як і кожному зараз, це не просто. Для мене важливо не втратити можливість навчатися і навчатися успішно та отримати диплом за спеціальністю Лікаря Ветеринарної Медицини!
Про що мрієш?
Найперше, це перемога неньки-України і Мир для всіх нас. Вірю в це і ЗСУ! У мирний час, дуже хочу навчитися і стати високо кваліфікованим лікарем, щоб допомагати і лікувати тварин з різними онкологічними хворобами та ускладненнями.
Дякую, Євгеніє за щиру і відверту розмову!
Слава Україні і ЗСУ!
Слава НУБІП!
Бесіду провела наставник 7 академічної групи 1курсу,
доцент кафедри фармакології, паразитології
і тропічної ветеринарії
Раїса Слободян
