Випускник ветеринарного факультету Української сільськогосподарської академії Джозеф Атавална з Гани: «Лікар ветеринарної медицини – це одна з найкращих професій!»
— Представтесь, будь ласка.
— Мене звати Джозеф Атавална. Я народився у 1964 році в місті Болгатанга, Республіка Гана.
— Скажіть, яким був ваш шлях до ветеринарної медицини?
— Я виріс у Північній Гані – регіоні, де було багато свійських тварин, яких мені з дитинства доводилося доглядати. Закінчив школу у 1983 році і мріяв стати ветеринарним лікарем. І мені пощастило, я потрапив до Радянського Союзу. Там, у Полтавському сільськогосподарському інституті, у 1984 році розпочав вивчати російську мову, а в 1985 році став студентом ветеринарного факультету Української сільськогосподарської академії (нині НУБіП України).
— Що найбільше вам запам'яталося зі студентських років, проведених у Києві?
— Студентські роки – роки молодості. Це був інший, але дуже цікавий світ та цікавий час. На нашому факультеті навчалися студенти не лише з Радянського Союзу та Гани, а й із багатьох інших країн світу. Звичайно ж, ми товаришували, із багатьма студентми я підтримую дружбу й досі.
— Хто з вкладачів найбільше вам запам’ятався?
— З викладачів я з теплотою згадую професорів Гіммельрейха Германа Олександровича та Рудика Станіслава Костянтиновича, а також професорів кафедри акушерства та гінекології Нагірного Івана Сергійовича та Поліщука Володимира Петровича. Багато знань нам також надав викладач фармакології Вовк Дмитро Михайлович. Із вдячністю згадую викладача латинської мови Буркат Олександру Петрівну. Чудові спогади залишилися і про проректора з міжнародної роботи Повхана Мирона Федоровича та декана по роботі з іноземними студентами Любецького Віталія Йосиповича.
— А як складався ваш шлях у професії після закінчення ветеринарного факультету?
— Після повернення на Батьківщину працював ветеринарним лікарем в одній із областей Гани. У 1994-2004 рр. працював у Міністерстві сільського господарства Гани, а потім став викладачем у ветеринарному технікумі, де працював з 2004 по 2009 роки. Наразі я заступник декана факультету ветеринарної медицини Технологічного університету Кваме Нкруме в моїй рідній Гані.
— Що ви думаєте про рідний факультет?
— На жаль, я давно не відвідував рідний факультет, а плани нашої зустрічі випускників 1990 року зламала пандемія COVID-19. Проте завдяки сучасному розвитку технологій, зокрема Інтернету, регулярно стежу за розвитком рідного факультету. Я ж тут навчався, тому із упевненістю можу сказати, що факультет ветеринарної медицини, як і університет загалом, активно розвивається та покращується. З отриманої з різних джерел інформації роблю висновок, що рідний мій факультет справді є найкращим факультетом ветеринарної медицини України!
— Що ви можете побажати молодим людям, які цього року вступатимуть до університетів України?
— Можу сказати одне: «Лікар ветеринарної медицини – це одна з найкращих професій!» Моя професія стала справою всього мого життя, тому раджу абітурієнтам, які бажають пов'язати своє життя з тваринами, – обирайте саме цю професію. Для здобуття професії лікаря ветеринарної медицини обирайте факультет ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів та природокористування України. Кафедра анатомії, гістології і патоморфології тварин ім. акад. В.Г. Касьяненка, яка першою зустрічає майбутніх лікарів ветеринарної медицини та на якій і я колись навчався, це просто шедевр – справжній храм науки та анатомічного музейного мистецтва! Я пам’ятаю, як це все починалося… Порівняно з тим, коли навчався я, факультет загалом дуже змінився. У складних політичних та економічних умовах для сучасної України він знаходить можливості не лише постійно покращувати свою матеріально-технічну базу для навчання студентів, а й забезпечувати проведення дуже серйозних наукових досліджень його співробітниками. Цей факультет дав дорогу в життя не тільки мені, а й багатьом людям із різних країн. Якщо ви хочете бути справжнім ветеринарним лікарем, вибирайте тільки факультет ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України! Впевнений, ви не помилитеся!
— Дякую за розмову.
— Дякую і вам, та бажаю подальшого процвітання рідному факультету!
Розмову вів завідувач кафедри анатомії,
гістології і патоморфології тварин,
професор Мельник Олег Петрович