Начальник управління здоров’я та благополуччя тварин при Держпродспоживслужбі Микола Сонько: «Факультетів ветеринарної медицини в Україні є 10, але найпотужнішим, на мою думку, є факультет ветеринарної медицини НУБіП України»

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та кормів, санітарного та епідемічного благополуччя населення, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, карантину та захисту рослин, пестицидів та агрохімікатів.
   Особливо важлива діяльність у сфері ветеринарної медицини покладена на управління здоров’я та благополуччя тварин, яка організовує, здійснює у межах повноважень, передбачених законодавством, державний нагляд (контроль) щодо здоров’я та благополуччя тварин, зокрема:

• розробляє, виконує та/або організовує виконання загальнодержавних програм та/або планів у галузі ветеринарної медицини, у тому числі державного моніторингу здоров’я тварин;
• розробляє та здійснює у межах повноважень, передбачених законом, ветеринарно-санітарні заходи з метою охорони території України від занесення особливо небезпечних хвороб, включених до списку Міжнародного епізоотичного бюро, або інших хвороб, що підлягають повідомленню, з територій інших держав або карантинних зон;
• налізує причини виникнення інфекційних та інших хвороб, недугів тварин і розробляє рекомендації щодо їх ліквідації та профілактики;
• забезпечує у випадках, передбачених законом, своєчасне встановлення карантину в разі виникнення особливо небезпечних хвороб, включених до списку Міжнародного епізоотичного бюро, або інших хвороб, що підлягають повідомленню, проведення карантинних та інших ветеринарно-санітарних заходів в інфікованій та буферній зонах, зоні спостереження;
• повідомляє Міжнародному епізоотичному бюро про встановлення, очікуваний період дії та дату скасування карантину тварин щодо особливо небезпечних хвороб, включених до списку Міжнародного епізоотичного бюро, або інших хвороб, що підлягають повідомленню;
• визначає ветеринарно-санітарний статус України та окремих зон у межах її території, ветеринарно-санітарного стану потужностей (об’єктів) в Україні;
• здійснює у разі виникнення надзвичайної ситуації державний контроль за проведенням операторами ринку харчових продуктів протиепізоотичних заходів, якщо необхідність такого контролю встановлена законом;
• підтверджує відкриття мисливського сезону на певній території після проведення обов’язкового епізоотичного обстеження мисливських угідь, тощо.

Нині управління здоров’я та благополуччя тварин при Держпродспоживслужбі очолює випускник нашого факультету Сонько Микола Петрович.
Микола Сонько плідно співпрацює з факультетом ветеринарної медицини НУБіП України у напрямку залучення фахівців у міжнародні на державні проекти у межах діяльності управління, активний учасник круглих столів, семінарів, конференцій, що проходять на факультеті та організовані кафедрою епізоотології, мікробіології і вірусології.
Нещодавно ми мали розмову із Миколою Соньком і хочемо поділитися нею.

—    Миколо Петорвичу, розкажіть про себе і Ваші роки навчання.
—  Я народився 6 лютого 1983 року, с. Велика Каратуль, Переяслав-Хмельницького району Київської області. Я є випускником колишнього Національного аграрного університету (нині НУБіП України). Період мого навчання, безперечно, можна назвати найцікавішим періодом життя. Це період із 2000 по 2006 року, що пов'язаний із новими знайомствами, враженнями та спілкуванням з друзями, та й усе студентське життя загалом залишило приємні спогади на усе життя. Бажання пов’язати своє життя із лікуванням тварин виникло ще у дитинстві, тому з вибором професії складнощів не було.
—    Чи не шкодуєте, що обрали спеціальність «Ветеринарна медицина»?
—    Про це не може бути й мови. Жодного разу не пожалкував, що обрав факультет ветеринарної медицини Національного аграрного університету (НУБіП України) для здобуття вищої освіти. При тому, що професія лікаря ветеринарної медицини досить непроста, оскільки потребує не лише професіоналізму, а й спостережливості, самовіддачі, логічного мислення та інтуїтивної чуйності до своїх пацієнтів і відчуття глибокої відповідальності за здоров’я не лише тварин, але і людей.

—    Як склалось Ваше життя після отримання диплому?
—    Після закінчення університету у 2006 році я відразу почав працювати за фахом: працював лікарем ветеринарної медицини в управлінні ветеринарної медицини Київської області, з 2008 року - начальник відділу протиепізоотичної роботи Головного управління ветеринарної медицини у Київській області. З 2011 по 2017 роки працював на посадах начальника управління ветеринарної медицини у Фастівському районі, потім - головним державним інспектором ветеринарної медицини Фастівського району, а у 2016 році - начальником управління Держпродспоживслужби у Фастівському районі Київської області. У цей період продовжив навчання вже в Національному університеті біоресурсів і природокористування України за спеціальністю Державне управління у галузі ветеринарної медицини та отримав кваліфікацію  магістра державної служби. Із січня 2017 року i пo теперішній час - начальник управління здоров'я та благополуччя тварин Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

— Як часто Вам вдається відвідувати рідну «alma mater» та чи помітна Вам позитивна динаміка розвитку факультету?
—    Завдяки моїй діяльності на посаді начальника управління здоров'я та благополуччя тварин, з університетом та з рідним факультетом співпрацюємо дуже плідно, зокрема, на курсах підвищення кваліфікації, або приймаю участь у різних навчально-практичних семінарах, конференціях, на які мене запрошують. Наприклад, семінар на тему: "Хвороби бджіл, засоби профілактики, діагностики та лікування. Якість меду, залишкова кількість ветеринарних препаратів та забруднювачів у меді". Традиційно відзначається Всесвітній день боротьби зі сказом (WRD). Організатором даного заходу є кафедра епізоотології та організації ветеринарної справи, зараз кафедра епізоотології, мікробіології і вірусології.
На факультеті помітні зміни. Щоразу маю можливість ознайомитися із новими лабораторіями, оснащеними сучасним обладнанням. Музей анатомії щоразу поповнюється новими експонатами і туди завжди з гордістю можна привести міжнародних гостей. З усього видно, що пріоритетним завданням факультету ветеринарної медицини було і є підготовка висококваліфікованих фахівців.

— У чому ви бачите переваги та перспективи випускників факультету ветеринарної медицини?
—    За мого навчання на факультеті ветеринарної медицини я мав змогу пройти курс підготовки на кафедрі військової підготовки при університеті. Сьогодні НУБіП - єдиний заклад вищої освіти, що готує фахівців з ветеринарної медицини для роботи у ЗСУ, силових та правоохоронних структурах. Тому випускники факультету мають можливість продовжити професійну кар’єру і на офіцерських посадах спеціалістів ветеринарної медицини Збройних Сил України, Державної прикордонної служби та Національної гвардії.
Факультетів ветеринарної медицини в Україні є 10, але найпотужнішим, на мою думку, є факультет ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів природокористування України. Сьогодні престижно стати студентом факультету ветеринарної медицини та отримати диплом лікаря ветеринарної медицини!
— Дякую за розмову, Миколо Петровичу, та за відданість нашій професії. Приємно було з вами поспілкуватися, як завжди сподіваємо на подальшу плідну співпрацю.

Розмову провів доцент кафедри епізоотології мікробіології і вірусології,
Олександр Мартинюк