Вадим Кондратюк: Наука потребує зваженості рішень та ефективності команди вчених

     Початок кожного календарного року традиційно супроводжується підготовкою звітів про результати наукової діяльності до Міністерства освіти і науки. Наше сьогоднішнє інтерв’ю з проректором з наукової роботи та інноваційної діяльності Вадимом Кондратюком має за мету висвітити основні досягнення у науковій діяльності університету у 2021 році та окреслити основні напрями роботи у цьому році.

• Вадиме Миколайовичу, то чим запам’ятався нам 2021 рік у науковій царині?

     — Він був багатим на різноманітні наукові події. Свідченням цього є, мабуть, найбільший за останні роки обсяг звітної документації, яку ми підготували за результатами наукової діяльності, а також обсяги фінансування науки. І тут далеко не питання бюрократії, а, швидше, результат багаторічної праці вчених університету. Хочу нагадати, що у березні 2021 року завершилися майже дворічні формальні процедури з державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження наукової діяльності. За її результатами кожен із 135 закладів вищої освіти був віднесений у межах наукових напрямів до однієї з кваліфікаційних груп (А, Б, В) або визнаний таким, що не пройшов державну атестацію за науковим напрямом.
     За кількістю наукових напрямів, що віднесені до категорії А (найвищий рівень), наш університет увійшов до трійки лідерів в Україні: за науковим напрямом «Аграрні науки та ветеринарія» – віднесений до групи А (серед 24 ЗВО), «Технічні науки» – група А (серед 87 ЗВО), «Гуманітарні науки та мистецтво» – група Б (серед 53 ЗВО), «Суспільні науки» – група Б (серед 124 ЗВО).
     Ці результати стали підґрунтям для вперше запровадженого в Україні базового фінансування наукової діяльності, яке офіційно формалізоване у вигляді нової бюджетної програми 2201390 «Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти». Розподіл коштів, визначених державним бюджетом України на 2021 рік, мав формульний характер, за яким університет отримав 8,8 мільйонів гривень, з них 5 мільйонів – на придбання обладнання. Разом із виконанням 58 наукових проєктів, видатками на дослідження якості продукції УЛЯБП АПК загалом до загального фонду фінансування наукової діяльності у 2021 році залучено рекордні 49,8 мільйонів.
     Звичайно, що результати державної атестації позитивно вплинули не лише на фінансові можливості провадження наукової діяльності, але й покращили статус і позиції університету в різноманітних рейтингах. Приємно відзначити, що за обсягами фінансування наукових досліджень за рахунок загального фонду університет посів четверту позицію в Україні.
     НУБіП, підготувавши відповідну заявку та сформувавши справу, увійшов до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, та отримав відповідне свідоцтво.
     Це, до речі, перелік науково-дослідних, науково-технічних установ закладів вищої освіти, діяльність яких має важливе значення для розвитку науки, економіки і виробництва. Наявність свідоцтва про включення до реєстру (як своєрідна перепустка) пов’язане з іншими можливостями університету щодо розширення спектру наукових послуг. Зокрем,а з отримання уповноваження для підготовки оцінки впливу на довкілля у галузі лісового господарства.
     Так співпало, що у 2021 році також завершився успіхом складний і багаторічний шлях до акредитації Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК на відповідність вимогам нового ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019, а також отримання університетом статусу уповноваженої установи на проведення державних випробувань пестицидів та агрохімікатів.

• А що можна сказати про співпрацю з бізнесом?

     — Співпраця з бізнесом у більшості країн світу оцінюється не просто на словах, а за допомогою певних показників, головним з яких є обсяг залучених коштів до спеціального фонду. Про важливість цього показника багато разів доповідалося на різноманітних нарад і засіданнях та формалізовано у наказі ректора університету Станіслава Ніколаєнка. В цілому можу впевнено сказати: колективи факультетів та навчально-наукових інститутів зреагували на це стратегічне завдання розвитку наукової діяльності, розуміючи, що це у кінцевому рахунку через формульне фінансування впливає на освітній бюджет та заробітну плату. У 2021 році ми вперше за свою історію досягли надходжень за програмою «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» цифри 26 мільйонів гривень. Традиційно лідируючі позиції за обсягом залучених коштів посідають колективи Українського інституту сільськогосподарської радіології, УЛЯБП АПК, факультетів агробіологічного, захисту рослин, біотехнологій та екології, ветеринарної медицини, тваринництва та водних біоресурсів, ННІ лісового і садово-паркового господарства. Хочу також відзначити наших колег, які у попередні роки не мали значних здобутків, але у 2021 році значно збільшили чи й взагалі вперше показали результат. Це вчені ННІ неперервної освіти і туризму, факультетів механіко-технологічного, конструювання та дизайну, аграрного менеджменту, та, навіть, гуманітарно-педагогічного.
     Серед кафедр приємно згадати кафедри загальної екології, радіобіології та безпеки життєдіяльності (2,07 млн. грн), землеробства та гербології (1,7 млн. грн), ентомології (631 тис. грн), інтегрованого захисту та карантину рослин (360 тис. грн), таксації лісу та лісового менеджменту (325 тис. грн), технології м’ясних, рибних та морепродуктів (236 тис. грн).
     Інші індикатори співпраці з бізнесом у вигляді підписаних договорів про співпрацю, благодійної та спонсорської допомоги, спільних науково-технічних заходів також залишилися високими.

• Частина експертів називають бюджет 2022 року «бюджетом виживання». Як справи виглядають для науки?

     — Питання філософське. Особливо якщо порівнювати ситуацію з іншими університетами. Ми повинні розуміти, що науковий бюджет 2022 року не падає з неба, а формується копіткою роботою вчених ще у попередні роки.
     Отже, джерелами фінансування науки є кошти перехідних наукових тематик, результати участі у конкурсах наукових проєктів у 2021 році та базове фінансування. У 2022 році плановий обсяг фінансування має становити 34,8 мільйона гривень та отримано біля 70 % від цієї суми. Будемо очікувати дофінансування у межах 8 мільйонів гривень, а також результатів участі наших вчених у конкурсах Національного фонду досліджень, які також поповнять наукову скарбницю НУБіП. На базове фінансування у державному бюджеті закладено дещо більше грошей – 105 мільйонів гривень (порівняно зі 100 у 2021 році). А тому сподіваємося на фінансування завдань перспективного плану розвитку наукових напрямів, які ми розпочали у 2021 році, принаймні, на рівні 8-9 мільйонів, з яких біля 7 мільйонів спрямуємо на придбання обладнання.
     Загалом ситуація добра, зважаючи на те, як складається ситуація з фінансуванням науки в інших університетах. Ми знову «на коні» – впевнено увійшли в першу п’ятірку України за обсягами фінансування досліджень. Для прикладу, Києво-Могилянська академія отримає з бюджету 2,9 мільйонів гривень, Національний транспортний університет – 3,5 мільйона, Київський національний торговельно-економічний університет – 1,47 мільйона, Сумський державний університет – 22,7 мільйона, Миколаївський НАУ – 1,99 мільйона. За обсягами фінансування науки нам складають компанію такі знані університети, як Національний університет «Львівська політехніка», НТУ «Київський політехнічний інститут ім. І.Сікорського».

• Так, зважаючи на зовнішні та внутрішні чинники, виживати університетам зараз доволі складно. Тож які плани на 2022 рік?

     — Робота керівників потребує, передусім, розуміння змісту всіх процесів системності та прагнення до удосконалення. У цьому відношенні ми ще у минулому році розпочали важливу роботу щодо просування шести перспективних університетських видань до включення у бази Scopus та Web of Science. Наразі плануються зустрічі з нашими партнерами та редакційними колегіями. Цей процес за оптимістичними прогнозами займе півтора-два роки, зважаючи на високі вимоги до подібних журналів.
     Триває активна робота щодо підготовки та відправлення робіт для участі у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт. Маємо амбітні плани побити рекорд 2021 року щодо кількості переможців.
     Продовжуємо системну роботу щодо активізації співпраці з бізнесом, формування каталогу розробок та наукових послуг університету, розвитку дослідництва у студентів, покращення матеріально-технічної бази лабораторій через придбання сучасного наукового обладнання, підготовки наукових проєктів для нових конкурсів МОН та Національного фонду досліджень, удосконалення показників рейтингової системи оцінювання діяльності НПП, положення про наукові видання, з упорядкування наукових шкіл тощо.
     Як бачите, планів багато, не всі я ще й назвав. І всі вони потребують постійної уваги та активного супроводу. Не потрібно випускати з поля зору й інформування суспільства про результати наукової діяльності, адже ми витрачаємо кошти платників податків. Найближчим часом на сайті планується подати цикл статей про наукові здобутки наших науковців.

     Звертаючись на нашої академічної громади, великої родини НУБіП, хочу висловити впевненість, що розвиток науково-інноваційної діяльності залишиться одним з пріоритетів розвитку університету. А це означає, що є підтримка ректора університету і ректорату. Працює ефективна команда науково-дослідної частини та структури управління на рівні ННІ та факультетів. Завдяки цьому університет продовжує утримувати лідерські позиції провідного вишу країни та інтенсивно розвивається.

Розмовляв Валентин Обрамбальський